Грудне вигодовування: «золотий стандарт» харчування немовляти
1–7 серпня — Всесвітній тиждень грудного вигодовування
«Грудне молоко — найоптимальніше харчування для дітей раннього віку», — запевняє проф. Олеся Горленко, д-р мед. наук, зав. кафедри дитячих хвороб медичного факультету Ужгородського національного університету
Властивості жіночого молока
Олеся Горленко
Відомо, що грудне молоко є найкращою їжею для немовляти. Воно ідеально пристосоване до всіх особливостей травлення і обміну речовин новонародженої дитини. Білковий, жировий, вуглеводний компоненти жіночого молока, вітаміни, мінеральні речовини — індивідуальні для кожної дитини, а деякі речовини, що входять до складу грудного молока, є незамінними для фізіологічного росту і розвитку немовляти.
У грудному молоці міститься близько 100 харчових і біологічно активних компонентів. Найголовніші з них — білки, жири і вуглеводи. У материнському молоці вони містяться в ідеальному для засвоєння дитячим організмом співвідношенні — 1:3:6, тоді як у коров’ячому — 1:1:1,5.
У коров’ячому молоці білка більше, однак грудне є повноціннішим, оскільки:
- грудне молоко на 50‒60% складається з альбумінів; має низький вміст казеїногену (тобто переважають дрібнодисперсні білки); співвідношення альбуміну до казеїногену в жіночому молоці становить 3:2, у коров’ячому — 2:8; казеїн грудного молока звурджується дрібними ніжними пластівцями; 18 білків грудного молока ідентичні білкам сироватки крові; засвоюваність білків жіночого молока вища; 1/3 білка жіночого молока переходить у кров у незміненому стані, тому енерговитрати організму зменшуються; білки жіночого молока на ½ утилізуються в шлунку, білки коров’ячого молока утилізуються лише в кишечнику;
- у жіночому молоці амінокислот утричі менше, ніж у коров’ячому, але вони містяться в оптимальному співвідношенні, що забезпечує їхню максимальну засвоюваність; у грудному молоці міститься амінокислота таурин, яка є модулятором росту і здійснює стабілізувальний вплив на клітинні мембрани. Таурин є домінуючою вільною амінокислотою в клітинах сітківки ока, нервової тканини, надниркових залоз, епіфізі і гіпофізі, стимулює ріст і диференціювання тканин цих органів, є активним мембраностабілізувальним чинником і антиоксидантом.
Жіноче молоко має вищий вміст ненасичених жирних кислот порівняно з коров’ячим, високий ступінь дисперсності; високий вміст фосфоліпідів та ферментів; коефіцієнт засвоєння жиру сягає 95% (у коров’ячому — 60‒80%).
У грудному молоці виявлено також речовину карнітин, необхідну для оптимального окиснення жирних кислот та здійснення їхнього транспорту в мітохондрії.
Окрім основних харчових речовин, у жіночому молоці містяться вітаміни (велика кількість жиророзчинних вітамінів А, D, Е), ферменти, гормони, клітинні елементи (нейтрофільні гранулоцити, макрофаги), мікроелементи (оптимальне фосфорно-кальцієве співвідношення — 1:2, у коров’ячому молоці — 1:1).
Також до складу жіночого молока входить великий комплекс імунологічно активних речовин і клітинних компонентів, які забезпечують необхідний рівень захисту від інфекційних агентів.
До важливих захисних компонентів грудного молока належить лактоферин, бактерицидна дія якого полягає в конкуруючому зв’язуванні заліза, необхідного для росту мікроорганізмів.
У досить високих концентраціях у грудному молоці міститься лізоцим. Потрапляючи в травний тракт дитини, він здійснює могутній нормалізуючий вплив на склад мікробної флори рота та кишечнику. Лізоцим грудного молока в 100 разів активніший від лізоциму коров’ячого молока. Він не тільки пригнічує ріст патогенної флори, а й сприяє росту біфідофлори в кишечнику дітей грудного віку.
Грудне молоко містить цитокіни — біологічні медіатори імунної відповіді, які необхідні для фізіологічного формування імунітету в немовлят.
Харчування матері в період грудного годування
У період годування груддю харчування жінки має формуватися з урахуванням підтримання її здоров’я, забезпечення достатньої і тривалої лактації при оптимальному складі грудного молока.
Раціональне повноцінне харчування обов’язково має поєднуватися з правильним режимом, що багато в чому забезпечує достатню лактацію. Для матері в період годування груддю необхідно створити спокійну комфортну обстановку: тривалість сну — не менше 8‒9 год на добу, повноцінний відпочинок, прогулянки на свіжому повітрі, мінімальна фізична робота.
Потрібно доцільно харчуватися (5‒6 разів на день), приблизно за 30 хв до годування дитини.
Абсолютно неприпустимі при грудному годуванні куріння та вживання алкоголю.
Щоденне меню обов’язково має містити: 1 л молока; 150 г м’яса або риби; 20‒30 г твердого сиру; 100‒150 г домашнього сиру; 1 яйце (потреба в білках на 60‒70% задовольняється за рахунок білків тваринного походження); 20 г масла вершкового, 25 г олії рослинної; 200‒300 г фруктів; 500‒600 г овочів (з них картоплі не більше 1/3).
Беручи до уваги, що з молоком мати, яка годує груддю, втрачає приблизно 1 л рідини, до її раціону має входити близько 2 л рідини, включаючи супи, молочні продукти, чай, соки, компоти.
Якісну характеристику грудного молока можна покращувати, додаючи до раціону жінки молочні суміші для матерів, що годують груддю. Доцільним є призначення спеціальних продуктів, які містять лікарські трави з лактогенною дією, та спеціальні чаї з екстрактами лактогенних трав.
Важливо, щоб раціон містив достатньо рослинних волокон, які стимулюють рухову активність кишечнику. Тому дуже важливо збагачувати раціон значною кількістю свіжих або термічно оброблених овочів (морква, буряк, цвітна капуста, кабачки), фруктів та ягід (яблука, груші, сливи, абрикоси, персики, вишні, черешні), свіжоприготовленими соками (200‒300 мл).
На рослинні волокна багаті також пшенична, вівсяна та гречана крупи, хліб з борошна грубого помелу, сухофрукти (чорнослив, курага). Свіжі овочі і фрукти є важливим джерелом вітамінів С і К, каротиноїдів і фолієвої кислоти, тоді як їхня роль у задоволенні потреби людини в тіаміні та рибофлавіні невелика.
В період грудного годування у жодному разі не слід зловживати соленими і вудженими продуктами.
При складанні раціону, особливо у перші 3 міс після пологів, необхідно обмежити вживання таких продуктів, як шоколад, натуральна кава, какао, горіхи, мед, полуниці, гриби, цитрусові, ікра риб, краби, креветки, раки, оскільки вони мають високу сенсибілізувальну активність і можуть зумовити у дитини розвиток алергічних реакцій. Це особливо стосується жінок із алергічно обтяженою спадковістю.
Водночас варто пам’ятати, що надлишкове вживання в період грудного годування молока або молочних продуктів може спричинити сенсибілізацію організму дитини до білка коров’ячого молока.
Не рекомендовано споживати багато винограду, слив, свіжих огірків і капусти, оскільки їхня надмірна кількість у раціоні може призвести до почастішання і розрідження кишкових випорожнень у дитини, а також до метеоризму.
Недоцільно захоплюватися гострими та різко пахучими продуктами (цибуля, часник). Вони надають грудному молоку специфічного присмаку, тому немовля може відмовитися від грудей.
Хибною є думка про лактогенну дію таких продуктів, як молоко, пиво і вівсяна каша.
Періоди природного вигодовування
- Підготовчий період — формування психологічної настанови на годування груддю, що починається зі шкільного віку майбутньої матері і триває до завершення вагітності, активна підготовка до лактації в період вагітності.
- Період взаємоіндукції — від першого прикладання до грудей відразу після пологів (у перші 30 хв) з контактом шкіра до шкіри і до появи значної секреції молока або «приливу» на 3‒4-й день після пологів. Годування –‒ «на вимогу».
- Адаптаційний період –‒ час від нерегулярного режиму годувань до формування стійкого ритму голоду і насичення. Триває не більш як 1 міс. Годування — «на вимогу».
- Основний період — час успішного годування з поступово зростаючими або постійними інтервалами, добрим емоційним контактом і хорошим станом живлення під час годування. Характеризується накопиченням та збереженням підшкірного жирового шару.
- Критичний період — виявляються наростаючі ознаки відносної недостатності живлення, відбуваються зменшення підшкірного жирового шару та уповільнення приросту маси тіла. Такі ознаки є сигналом до поступового додавання прикорму. Зазвичай при адекватному харчуванні і правильному спостереженні за дитиною критичний період не настає.
- Період перехідної адаптації — час від початку першого прикорму до повного його формування. Тривалість — 1 міс.
- Період прикорму — триває до збереження двох прикладань до грудей.
- Період відлучення — триває до 1,5‒2 роки і довше. Зберігаються два і менше прикладань до грудей.
Абсолютні протипоказання до першого прикладання немовляти до грудей
- Оцінка стану новонародженого за шкалою Апгар нижче 7 балів.
- Важкі порушення мозкового кровообігу (2‒3-го ступеня) із загрозою внутрішньочерепного крововиливу.
- Гемолітична хвороба новонародженого внаслідок антигенної несумісності еритроцитів за резус-фактором (у перші 7‒10 днів життя).
- Глибока недоношеність (відсутність ковтального і смоктального рефлексів).
- Важкі форми респіраторних дихальних розладів (дистрес-синдром), важка асфіксія.
- Вроджені порушення метаболізму в дитини (галактоземія, фенілкетонурія, хвороба «кленового сиропу»).
Література
Горленко О.М. Нутриціологія дитячого віку [Електронний ресурс]: навчальний посібник / О.М. Горленко, А.І. Томей, М.І. Переста. ‒ Ужгород: ІВА, 2010. ‒ 360 с.
Фото: Ігор Садовий
“Фармацевт Практик”
