Хочеш жити довго – спи!
12 березня – Міжнародний день сну
Всесвітній день сну відзначається щорічно у березні в п’ятницю перед днем весняного рiвнодення у рамках проєкту Всесвітній організації охорони здоров’я (ВООЗ) з проблем сну та здоров’я. Медична спільнота намагається привернути увагу суспільства до проблеми безсоння, оскільки, за даними статистики, на нього страждає понад 10% населення індустріально розвинених країн, а в кожного другого дорослого жителя світу діагностують один або декілька симптомів розладу сну.
Здавна сон був оточений ореолом таємничості, міфів і легенд. Досі цей процес вважають одним із найбільш складних і недостатньо вивчених сторін життя людей і тварин. Наукове вивчення сну розпочалося на початку ХХ ст., коли H. Berger (1928) вперше записав електроенцефалограму людини під час сну і неспання. Через рік науковці визнали поствірусне порушення сну окремим захворюванням. Проте наука сомнологія інтенсивно почала розвиватися тільки в 50–60-х роках ХХ ст., коли вперше застосували полісомнографію і відкрили окремі стадії сну.
Сон і ризик передчасної смерті
Сон – це необхідна частина процесу життєдіяльності будь-якого живого організму, пасивна форма відпочинку. Науковці стверджують, що від якості сну залежить не тільки наше самопочуття у період неспання, але й тривалість життя в цілому. І як доказ наводять факт, що щури, яких повністю позбавили сну, гинуть через 11 діб. У 60-х роках дослідники вперше продемонстрували безпосередню залежність між тривалістю сну і смертністю людей. Про значний вплив сну на фізичне і психічне здоров’я людини свідчить ризик підвищеної смертності від серцево-судинних, онкологічних недуг та суїцидів як у тих, хто спить замало, так і у тих, хто спить забагато.
Цікаве дослідження провели американські науковці 1965 р. Хоча відтоді минуло понад 50 років, його результати не втратили своєї цінності і дотепер. Під час експерименту організація Human Population Laboratory під керівництвом департаменту охорони здоров’я Каліфорнії опитала мешканців округу Аламіда. В анкеті були питання про тривалість нічного сну, проблеми зі сном, вік і стать, стан здоров’я. Загалом врахували відповіді 2222 чоловіків і 2491 жінки віком від 30 до 69 років на момент опитування. Дані про смертність були отримані в період від 1965 до 1974 р. і охоплювали 97% опитаних.
Результати дослідження продемонстрували, що найбільш низькі показники смертності від ішемічної хвороби серця, онкологічних недуг, інсульту та інших захворювань відзначено у тих респондентів, які сплять 7–8 год. У чоловіків, які сплять менше 6 або більше 9 год, ризик смерті у найближчі 9 років зростає на 70%. Окрім того, загальний показник смертності (з урахуванням віку) в 1,7 раза вищий від показника смертності у тих чоловіків, які сплять в середньому 7–8 год. У жінок цей ризик відповідно зростає в 1,6 раза.
Акцентується на тому, що тривалість нічного сну може залежати від деяких специфічних чинників, які впливають на цей процес, скажімо, режим роботи чи розлади сну. Своєю чергою розлади сну можуть зумовлювати деякі захворювання, які підвищують ризик ймовірної передчасної смерті.
Однак взаємозв’язок режиму сну і ризику смерті з різних причин не залежить від стану здоров’я та наявності/відсутності розладів сну. Показники смертності в учасників опитування, які сплять по 7–8 год, є найбільш низькими, навіть якщо у 1965 р. вони мали інвалідність, потерпали від розладів сну, хронічних чи інших захворювань.
На взаємозв’язок режиму сну і ризику смерті можуть також впливати інші чинники, зокрема, шкідливі звички (куріння, алкоголь), соціальне середовище (у шлюбі чи ні), які здатні підвищувати ймовірність передчасної смерті. Наприклад, якщо людина спить менше 6 год і курить, то у цьому випадку ймовірність передчасної смерті буде вищою тільки внаслідок шкідливої звички.
У людей, які сплять менше 6 і більше 9 год, ризик смерті у найближчі 9 років зростає в 1,3 раза, а показники смерті вищі на 30%.
Отже, результати американського дослідження довели, що існує безпосередній зв’язок між режимом сну і ризиком передчасної смерті незалежно від розладів сну, стану здоров’я, віку, статі та інших чинників.
Сон і COVID: біля керма – мелатонін
Мелатонін – це гормон, що регулює біологічні ритми людського організму і, серед іншого, процеси засинання і неспання, а також захищає від стресу і передчасного старіння, застудних та вірусних недуг. Розвиток десинхронозу вважають першопричиною виникнення будь-якої патології в організмі. Порушення або відсутність сезонної ритміки продукції мелатоніну супроводжується збільшенням вираженості депресивних станів та ризиком розвитку злоякісних новоутворень. Отже, з погляду життєдіяльності, значення мелатоніну для організму є справді універсальним.
Саме вночі у шишкоподібній залозі мозку виробляється 70% добової кількості мелатоніну. З віком рівень цього гормону в організмі знижується, у віці старше 50 років його виробляється майже вдвічі менше, ніж у 20.
Окрім біоритморегулювальних, мелатоніну притаманні антиоксидантні, імуномодулювальні, кардіопротекторні властивості, а також протипухлинна активність. Відомі також контрацептивні властивості речовини – в Європі запатентовано застосування мелатоніну з такою метою.
Відтак, протизапальна, імуномоделювальна і антиоксидантна дія мелатоніну свідчить про його серйозний вплив на перебіг гострих інфекційних процесів, зокрема COVID-19. Поза тим, існує зворотний зв’язок –– коронавірусна інфекція може спричиняти порушення в процесі вироблення мелатоніну, що, своєю чергою, призводить до зниження його рівня в організмі. Цей може негативно впливати на перебіг COVID-19 і підвищувати ризик летальних наслідків.
Як вже було відзначено, у людей літнього віку під час сну істотно знижується рівень мелатоніну. Тому дослідники висловили припущення, що мелатонін може збільшувати тривалість життя і покращувати фізичні функції організму.
Люди старшого і похилого віку – основна група ризику в разі інфікування коронавірусом. Це пояснюють низькою імунною відповіддю, зниженням фізіологічних функцій через старіння та наявністю кількох хронічних недуг. Відповідно, внаслідок COVID-19 у них зростає ризик виникнення важкої пневмонії. Позитивна дія терапії мелатоніном проявляється через зниження впливу таких хронічних захворювань, як цукровий діабет, ожиріння і артеріальна гіпертензія.
На думку авторів статті «Therapeutic Algorithm for Use of Melatoninin Patients With COVID-19», надрукованої в медичному журналі «Frontiers in Medicine», лікування коронавірусної інфекції мелатоніном ефективне для пацієнтів похилого віку із супутніми захворюваннями, оскільки посилює імунну відповідь, нормалізує сон, має антиоксидантний вплив. Дослідники рекомендують застосовувати його у добовій дозі від ~3 мг до максимум 10 мг за 30–60 хв перед сном, щоб краще моделювати нормальний фізіологічний циркадний ритм мелатоніну.
Водночас наголошується, що мелатонін може бути корисним для людей з високим ризиком зараження COVID-19, наприклад, медичних працівників, для яких профілактичне лікування за допомогою мелатоніну сприятиме посиленню імунної відповіді, матиме протизапальний і антиоксидантний ефект.
Фази та стадії сну
Сон поділяють на дві головні фази – повільний сон і швидкий. Вони чергуються між собою кілька разів на ніч, і одне таке поєднання триває 1,5–2 год. Причому 3/4 циклу припадає на повільний сон і приблизно чверть – на швидкий.
Повільний сон позначають абревіатурою NREM, що англійською означає Not Rapid Eye Movement, тобто для цієї стадії не характерні швидкі рухи очей.
Швидкий сон має абревіатуру REM, що означає зворотне – швидкі рухи очей наявні. Під час цієї фази наші м’язи розслабляються повною мірою, а ось мозок активно працює. Вночі він обробляє всю інформацію, яка була отримана вдень.
Водночас у повільного сну теж є кілька стадій:
- Дрімота – перехід від неспання до сну.
- Легкий сон.
- Помірно глибокий сон.
- Глибокий сон – саме на цій стадії сон найміцніший.
