Голос — інструмент комунікації. Бережіть його!
16 квітня — Всесвітній день голосу
Звук, який відтворює людина за допомогою голосових зв’язок, називається голосом. Його ми використовуємо для розмови, співу, крику, сміху і плачу. Голосоутворення відбувається шляхом видихання повітря з легень через рот та ніс, голосові зв’язки при цьому вібрують і створюють у повітрі звукові хвилі. Початкова і головна функція голосових зв’язок — захищати дихальні шляхи від потрапляння сторонніх предметів, а також регулювати потік повітря, що надходить до легень
У давнину вважали, що голос народжується у серці й уже звідти долинає до наших вух. Його використовували у магічних ритуалах, аби задобрити богів і спинити біду.
Голос людини так само унікальний, як і відбитки пальців. Тембр голосу — це його звукове забарвлення, що створює різні емоційно-експресивні відтінки мовлення. За голосом людини можна оцінити її характер, настрій і навіть стан здоров’я.
Ідея відзначати Всесвітній день голосу належить Бразильському товариству ларингології та голосу (1999 р.), яке підтримало спільну ініціативу лікарів-терапевтів, логопедів та викладачів співу. У 2002 р. португальський ларинголог професор Маріо Андреа, тодішній президент Європейського ларингологічного товариства, запропонував відзначати День голосу в усьому світі. У США Американська академія отоларингології та хірургії голови і шиї офіційно приєдналася до святкування також у 2002 р., і в цьому ж році захід отримав назву «Всесвітній день голосу» (World Voice Day — WVD). Уже проведено понад 700 заходів у рамках відзначення такого Дня.
WVD сьогодні — це всесвітній щорічний захід, присвячений феномену голосу. Його мета полягає в тому, щоби продемонструвати величезну важливість голосу людини в повсякденному житті людей та підвищити глобальну обізнаність щодо необхідності запобігання захворюванням голосових зв’язок, реабілітації девіантного або хворого голосу, навчання артистичному голосу та важливості подальшого дослідження його функцій і застосування.
Завдання Всесвітнього дня голосу — закликати всіх, хто використовує свій голос для бізнесу або задоволення, навчитися піклуватися про нього, а також дати знання про те, куди звертатися за кваліфікованою допомогою, надавати підтримку дослідженням в галузі фізіології голосу.
Голос є основним інструментом як для семантичної, так і для емоційної комунікації і тому має безпосереднє відношення до слухового сприйняття, психології, неврології, мовознавства та фонетики. Це важливий інструмент у повсякденній роботі близько 30% усього працюючого населення.
На тембр і милозвучність голосу людини впливають не тільки голосові зв’язки і дихання, але й постава (адже рівний хребет — запорука правильного дихання), ступінь втоми і швидкість мовлення. Багатий і соковитий голос — великою мірою наслідок внутрішнього спокою і врівноваженості людини.
Голос також хворіє
Володимир Горак
— До основних захворювань голосових зв’язок належать контактні виразки, гранульоми, поліпи, вузли, параліч і новоутворення, — зазначає Володимир Горак, провідний лікар-отоларинголог вищої категорії мережі медичних клінік «Медікавер-Україна» (м. Львів).
Контактні виразки. У людини є чотири голосові зв’язки, які з одного боку прикріплені до голосових відростків черпакуватих хрящів, а з іншого — до внутрішньої поверхні щитоподібного хряща. Діагноз «контактні виразки» встановлюють тоді, коли на слизовій оболонці, що вкриває хрящ із прикріпленими зв’язками, виникають садна. Під час ковтання з’являється слабко виражений біль, а голос хрипне.
Серед основних причин захворювання — перенапруження голосових зв’язок під час тривалого і голосного мовлення. У зоні ризику — вчителі, співаки, радіоведучі, люди інших публічних професій. Окрім того, за наявності гастроезофагеального рефлюксу кислий вміст шлунка подразнює слизову оболонку зв’язок, тому також можуть з’явитися ранки. Як і при введенні у трахею дихальної трубки завеликого розміру.
Лікування полягає у голосовому спокої впродовж 6 тиж. Лікар-отоларинголог, логопед чи фоніатор навчає пацієнта розмовляти і співати без напруження голосових зв’язок. У разі підтвердженого гастроезофагеального рефлюксу призначають антациди і короткий курс антибіотиків для пригнічення інфекції (наприклад, еритроміцин і бензилпеніцилін). Рекомендовано вечеряти за 2 год до сну і спати на ліжку з піднятим узголів’ям.
Поліпи голосових зв’язок часто є результатом їхнього гострого ураження (скажімо, різкого і голосного крику під час футбольного матчу) і зазвичай з’являються лише на одній голосовій зв’язці. Ця патологія частіше розвивається у дорослих через постійне вдихання тютюнового диму або промислових випарів.
Вузли виникають одразу на двох голосових зв’язках, зазвичай при хронічному перевантаженні голосу (звичка кричати, голосно співати чи розмовляти штучно низьким голосом). Вузлики можуть виникати також і у дітей. Гранульоми переважно є наслідком травми голосових зв’язок, яку може зумовлювати неконтрольований гастроезофагеальний рефлюкс чи пошкодження слизової оболонки під час ендотрахеальної інтубації.
Читайте також: Територія аптеки: відвідувач із болем у горлі
Гранульоми поширені серед дорослих. Одним з основних симптомів перелі чених захворювань є постійно осиплий і хриплий голос.
Лікування захворювань голосових зв’язок призначає отоларинголог. Основні складові лікувального процесу: відпочинок для голосу, іноді голосова терапія, в деяких випадках — хірургічне втручання.
При лікуванні вузликів, поліпів і гранульом голосових зв’язок необхідно уникати будь-якого подразнення голосового апарату (гортані). Курс голосової терапії допоможе навчитися говорити без напруження голосових зв’язок. Зазвичай після цього вузлики і гранульоми зникають самі собою. У деяких випадках гранульоми видаляють хірургічним шляхом, однак вони здатні рецидивувати.
Більшість поліпів також видаляють хірургічно. Лише після цього голос у пацієнта повністю відновлюється.
Небезпечний параліч
За словами Володимира Горака, найбільш складним захворюванням голосових зв’язок є їхній параліч, спровокований пухлинами, травмами чи ураженням нерва. Типові ознаки: зміна голосу і ймовірне утруднене дихання. Найнебезпечніший наслідок — закриття дихальних шляхів.
Параліч може вражати або одну, або дві зв’язки. У жінок він розвивається частіше, аніж у чоловіків.
Параліч однієї голосової зв’язки може бути наслідком захворювань головного мозку (доброякісні і злоякісні пухлини, розсіяний склероз, ушкодження нервів, що ведуть до голосового апарату — гортані); травми шиї, операції на шиї (видалення щитоподібної залози) чи хребті; вірусної інфекції нервів, хвороби Лайма, отруєння токсинами (свинець, ртуть, миш’як).
Параліч двох голосових зв’язок — небезпечне для життя захворювання, яке розвивається після хірургічного втручання на хребті з доступом через передню поверхню шиї або після хірургічного видалення щитоподібної залози, інтубації трахеї, а також внаслідок недуг, які впливають на нерви і м’язи (наприклад, міастенія).
Параліч голосових зв’язок не дозволяє їм відкриватися і замикатися, що, своєю чергою, впливає на дихання, ковтання і мовлення. Тому за такої патології їжа і рідина можуть потрапляти у дихальне горло (трахею) і легені.
Однобічний параліч характеризується охриплістю голосу, придихом. У більшості випадків він не впливає на прохідність дихальних шляхів, оскільки друга зв’язка відкривається достатньою мірою. Якщо ж паралізовані обидві зв’язки, голос звучить звикло, проте його сила значно слабне. Простір між паралізованими складками зменшується настільки, що навіть мінімальне напруження спричиняє утруднене дихання і грубий високочастотний звук при кожному вдиху — стридор.
Лікування паралічу голосових зв’язок проводять лише хірургічним шляхом.
Як і будь-яку іншу хворобу, проблеми із голосовими зв’язками не варто задавнювати. Запишіться на прийом до отоларинголога або фоніатра, якщо спостерігаєте у себе такі симптоми:
- вранішня або вечірня осиплість голосу;
- погіршення тембру голосу людини до вечора або після тривалих голосових навантажень;
- зміни тембру голосу після перенесеної застуди понад 1 тиж;
- після операції із видалення щитоподібної залози або інших органів шиї, внаслідок чого сталася зміна голосу;
- швидка втомлюваність голосу;
- зниження або підвищення тембру голосу;
- дискантовий (дитячий) тембр голосу у юнаків (тривала мутація);
- виснажливий тривалий кашель з подальшою осиплістю;
- постійне бажання видалити слиз, що скупчився, і відкашляти стороннє тіло зі зв’язок;
- якщо ви курите більш як 5 років;
- біль під час ковтання.
Лариса Дедишина
Фото: Ігор Садовий
“Фармацевт Практик” #4′ 2020
