ГРВІ у період COVID-19: на що звернути увагу фармацевту? (2)
Продовження. Початок див. «Фармацевт Практик», № 7–9, 2020
В умовах тиску пандемії COVID-19 на систему охорони здоров’я і нестачі лікарів загальної практики в усіх країнах світу зростають роль та значення фармацевтичних працівників у лікуванні та профілактиці хвороб серед різних верств населення. Ми продовжуємо тему фармацевтичної допомоги пацієнтам з ознаками ГРЗ-ГРВІ під час пандемії коронавірусної хвороби
Роль фармацевтичної опіки під час пандемії COVID-19
Американська асоціація фармацевтів (APhA) разом з 11 іншими аптечними організаціями випустила спільні рекомендації щодо політики підтримки пацієнтів у період пандемії COVID-19, підкресливши, що фармацевти мають бути надійними помічниками пацієнтів, зокрема завдяки можливості проведення експрес-тестування в аптеках. Ряд європейських країн впроваджують можливість дистанційної цілодобової консультації з аптекарями через інтернет. За оцінками, 93% американців живуть в радіусі до 6 км від аптеки; отже, фармацевти залишаються найбільш доступними постачальниками медичних послуг, особливо у недоохоплених районах. Таким чином, фармацевти можуть допомогти підтримати працездатність в галузі охорони здоров’я та полегшити навантаження на систему під час цієї пандемії.
Перш за все фармацевти мають допомогти у відповідальному самодіагностуванні симптомів, надаючи пацієнтам інформацію та рекомендації щодо ліків для симптоматичного полегшення проявів ГРВІ, їхньої безпеки, розказати про можливі ризики COVID-19 для людей з хронічними захворюваннями, дітей, жінок у період годування груддю, осіб похилого віку тощо.
Отже, при зверненні до аптеки хворий бере на себе частину відповідальності за самолікування, а в іншому йому повинен допомогти фармацевт. Як було зазначено в статті «ГРВІ в часи COVID-19: на що мають звернути увагу фармацевти?», зробити діагностичний висновок щодо етіології тієї чи іншої ГРВІ не зможе навіть лікар без низки діагностичних процедур, зокрема ПЛР. Своєю чергою, роль провізора полягає в об’єктивній оцінці симптомів у хворого, врахуванні можливих загрозливих проявів, адекватній рекомендації ОТС-засобів для полегшення перебігу та попередженні ускладнень ГРВІ. В Україні провізори та фармацевти при здійсненні фармацевтичної опіки хворих з ознаками ГРВІ повинні спиратись на затверджені накази Міністерства охорони здоров’я (МОЗ) та Протоколи провізора (фармацевта), які представлені в табл. 1 [1].
Таблиця 1. Протоколи провізора (фармацевта) при відпуску безрецептурних лікарських засобів, затверджені наказом МОЗ від 11 жовтня 2013 р. № 875, та стандарти фармацевтичної допомоги згідно з наказом МОЗ від 13 березня 2020 р. № 663, необхідні при наданні фармацевтичної опіки при ознаках ГРВІ – COVID-19
Важливо, що згідно з наказом МОЗ від 13 березня 2020 р. № 663 «Про оптимізацію заходів щодо недопущення та поширення на території України випадків COVID-19» затверджено стандарти медичної та фармацевтичної допомоги при COVID-19. У наказі зазначено, що при зверненні осіб зі скаргами з боку респіраторної системи фармацевт має з’ясувати наявність/відсутність характерних симптомів (кашель, лихоманка, утруднене дихання) та поставити питання щодо історії поїздок в країни із місцевою передачею COVID-19 і контактів з інфікованими SARS-CoV-2 чи потенціальних контактів при відвідуванні місць із великим скупченням людей. Якщо відповіді негативні (ризик зараження SARS-CoV-2 малоймовірний), пацієнту надають допомогу згідно з протоколами провізора (фармацевта) при відпуску безрецептурних лікарських засобів (див. табл. 1). За наявності симптомів (кашель, лихоманка, важке дихання) та відсутності історії поїздок в інфіковані регіони і контактів з інфікованими (ризик зараження SARS-CoV-2 малоймовірний) особі надають допомогу згідно з протоколами провізора (фармацевта) при відпуску безрецептурних лікарських засобів, за необхідності громадян направляють до лікаря (див. табл. 1). Алгоритм фармацевтичної опіки при зверненні осіб зі скаргами з боку респіраторної системи в період пандемії коронавірусу представлено в табл. 2.
COVID-19: рекомендації щодо лікування та оновлені дані досліджень
На даний час не існує конкретних препаратів або вакцини для лікування чи профілактики COVID-19, і жодні лікарські засоби або вакцини не були повністю перевірені щодо їхньої безпеки та ефективності (табл. 4).
Сучасна клінічна стратегія передбачає симптоматичне та підтримувальне лікування з урахуванням клінічного стану пацієнта (табл. 3). Допоміжні методи лікування включають кисневу терапію, механічну вентиляційну підтримку гідратації, боротьбу з лихоманкою/болем та призначення антибіотиків за наявності бактеріальної коінфекції.
Руслан Редькін, канд. фарм. наук,
Нінель Орловецька, канд. фарм. наук,
Оксана Данькевич, канд. фарм. наук
Список літератури знаходиться в редакції
“Фармацевт Практик” #10′ 2020