ХУСТКА, ХУСТОЧКА, ХУСТИНА
7 грудня – День української хустки. Це неофіційне свято, яке відзначається з 2019 р. з метою об’єднання жінок різного фаху, віку та національності для збереження українських традицій
У цей день проводять флешмоби «Зроби фото/відео з хусткою», для дівчат та жінок – майстеркласи, а також навчають правильно носити хустку.
Торік під час відзначення Дня української хустки було встановлено національний рекорд – у соцмережах опублікували найбільшу кількість фотографій жінок, дівчат і дівчаток в українських хустках. До речі, до встановлення рекорду долучилися етнічні українки, які мешкають за кордоном, а також жінки з 20 країн світу.
Історія української хустки давня і цікава. За часів Київської Русі найпопулярнішим жіночим головним убором був убрус –– білий рушник, прикрашений вишивкою. Його намотували навколо підубрусника — невеликої м’якої шапочки, яка збирала та прикривала волосся. Потім убрус зав’язували чи підколювали під підборіддям. Краї головного убору покривали плечі жінки. Влітку убрус закріплювали обручем, а взимку надягали на нього шапку з натурального хутра. Убруси із шовкового оксамиту передавали з покоління в покоління.
Збереглися свідчення іноземних мандрівників про те, що у XVI–XVII ст. традиційним головним убором жінки Подніпров’я була біла бавовняна хустка. Її оздоблювали кольоровою вишивкою, геометричними орнаментами, шовком, золотом і сріблом. У XVIII ст. в Україні з’явилися хустки з яскравим квітковим орнаментом (часто на чорному фоні), популярні в Молдові, Болгарії та Туреччині.
Українська хустка згадується в Актовій книзі Житомирського міського уряду кінця XVI ст., зокрема, у документі йдеться про хустки з «полотна коленського», що вишиті шовком.
У списках і реєстрах майна з Чернігівщини XVII–XVIII ст. зустрічаються згадки: «хустки полотняні», «хустка, чорним шовком шита», «хусток дві рябих турецьких».
У XIX ст. українські модниці надавали перевагу крамним шовковим та вовняним хусткам, що їх завозили з Півдня та Західної Європи. Однак навіть до початку XX ст. білі домоткані хустки охоче носили жінки у тих місцевостях, де було розвинене ткацтво.
Символ і оберіг
Українки споконвіку шанували та цінували хустку, наділяли її магічними властивостями, використовували в обрядах, у побуті, для радісних та сумних подій.
Після весілля дівчина не мала права бути на людях з непокритою головою чи «простоволосою», тобто з розпущеним волоссям. Вважали, що жінка, яка «засвітила волосся», приносить нещастя, недуги, пошесті і неврожаї.
Традиційно молоді дівчата обирали світлі хустки з яскравими візерунками, жінки старшого віку – темні. Удови носили лише чорні головні убори. Чим заможнішою була сім’я, тим «багатшу» хустку мала жінка. Хустки з натурального шовку та вовни цінувалися найбільше.
Хустка як бренд
Етностиль знову в моді. Дизайнери одягу пропонують використовувати хустки замість головних уборів, капюшонів і шарфів. Вони навіть проводять майстеркласи з виготовлення елементів сучасного одягу із української хустки.
Українські модельєри залюбки використовують народні мотиви, прагнучи до самоідентифікації українців як нації через національний одяг. Вікторія Гресь, Лілія Пустовіт, Роксолана Богуцька, Ірина Каравай закликають шукати і цінувати своє коріння. А Жан Поль Готьє перейнявся українською культурою ще під час виступу Руслани на Євробаченні. Завдяки йому Париж, Нью-Йорк, Токіо і Лондон побачили моделі вишуканих суконь з українською вишивкою та хустки-чалми.
Вінничанка Людмила Мороз створила колекцію одягу «Сила оберегу», декорованого українською хусткою. Вона мала змогу працювати з 30 різними хустками, які переважно дісталися їй у спадок від бабусі. Найдавнішій хустці – 55 років! За словами мисткині, її мета – привнести хустку в сучасність, щоб навіть молодь вважала, що це круто.
Українська дизайнерка Любов Король презентувала унікальну колекцію сучасного дитячого одягу, також створеного із бабусиних хусток. Свої вироби модельєрка демонструвала у різних регіонах України, а потім подарувала колекцію Вінницькому краєзнавчому музею.
