І навчитися, і заробити

Навчальна аптека

Олег Михайлюк

— Як виникла ідея створити при медичному коледжі навчально-виробничі аптеки? Які головні завдання виконують ці
структурні підрозділи?

О. Михайлюк: Якось після освітянської наради директор нашого закладу, заслужений лікар України, канд. мед. наук Любомир Білик мав нагоду відвідати один із медичних коледжів Західної України і побачити, що практичні заняття для студентів-фармацевтів проводяться в навчальній аптеці-макеті. Повернувшись із поїздки, Любомир Степанович сказав, що у нас буде така ж аптека, але реально діюча. Спочатку я відреагував на пропозицію негативно. Мовляв, аптека на території коледжу, розташована далеко від лікувально-профілактичних закладів, не матиме перспективи. Проте директор наполіг на своєму. Відтак, у 2007 р. ми отримали ліцензію на відкриття першої навчально-виробничої аптеки, яка на той час цілком відповідала діючим ліцензійним умовам. На особливо великі площі не замахувалися, бо ніхто не вірив, що з часом заклад переросте в реально діюче і прибуткове фармацевтичне підприємство, улюблену аптеку мешканців міста.

А тим часом новостворена аптека дозволила вирішити кілька важливих питань. По-перше, проведення практики студентів-фармацевтів на власній базі. На трьох курсах у нас навчається 180 студентів, які, згідно з навчальними планами, мусять проходити різні тематичні практики. Для існуючих у місті аптек це було зайвим клопотом, тож нам нерідко делікатно відмовляли. По-друге, працевлаштування випускників. Усі без винятку працівники навчальних аптек — наші вихованці, студенти-заочники або ті, хто проходить інтернатуру. Христина Мороз, завідувач аптечного пункту № 1, також навчалася у Чортківському медичному коледжі, а потім отримала диплом Національної фармацевтичної академії у Харкові. Якоїсь особливої плинності кадрів не спостерігається, хоча колектив періодично оновлюється. Аптекарі молоді, виходять заміж, народжують дітей. Тому це приємна плинність. На щастя, звільнень через конфліктні ситуації з колегами або відвідувачами, порушення трудового законодавства у нас не траплялося.

Х. Мороз: Відкриваючи другий аптечний заклад (аптечний пункт у структурі Чортківського державного медичного коледжу), ми також керувалися насамперед інтересами студентів, хотіли надати їм ще одну додаткову базу для практичних занять, хоча, звісно, знову ризикували. Аптечний пункт відкрився в 2010 р. у спальному районі Чорткова на місці колишньої центральної районної аптеки, яка виготовляла асептичні й екстемпоральні лікарські засоби. Власне, якраз велика площа споруди (700 м²) і стала визначальною під час вибору місця розташування нашого нового аптечного пункту, бо, окрім торгового залу й матеріальних кімнат, заклад має просторі підвали під аптечний склад і навчальні приміщення.

Заняття відбуваються в аудиторіях, де студенти виготовляють різні лікарські форми, вивчають технологію вироблення ліків, організацію та економіку фармації, фармакогнозії й фармакології. Облаштовано кімнату для викладачів і гардеробну.

Проходячи практику, студент має можливість стати за перший стіл і під наглядом провізора відпускати ліки. Він вчиться спілкуватися з відвідувачами, надавати їм кваліфіковану фармацевтичну опіку, терпляче відповідати на запитання, які можуть і не мати безпосереднього стосунку до обов’язків аптечного працівника. Формувати замовлення, управляти товарними залишками, прораховувати сезонний попит — усе це добра практична школа для майбутнього фахівця.

Продумуючи дизайн аптечного пункту всередині й зовні, ми не забули про прилеглу територію. Тротуари виклали бруківкою, розбили клумби, посадили квіти. І тепер, без перебільшення, аптечний пункт став справжньою окрасою районного центру.

Лікар — аптекар — пацієнт

Христина Мороз

— Поряд із аптечним пунктом знаходиться амбулаторія сімейної медицини. Як впливає таке сусідство на роботу аптеки і навчання студентів?

Х. Мороз: Насправді це дуже зручно, корисно та економічно вигідно. Хочу зазначити, що амбулаторія сімейної медицини працює на площах, які також належать Чортківському медичному коледжу. Більше того, за наші кошти там зроблено ремонт і придбано медичне обладнання. У цьому закладі прийом ведуть сімейні лікарі, працюють стоматологічний кабінет, денний стаціонар і клінічна лабораторія. Пацієнти з призначеннями лікарів одразу прямують до аптечного пункту, тож, якщо виникає потреба зробити якусь заміну чи уточнити дозування, є з ким порадитися. Натомість від фармацевтів медики отримують свіжу інформацію про нові лікарські засоби, дитячі товари й косметичну продукцію. У кабінетах амбулаторії також відбуваються практичні студентські заняття — це гарна можливість вивчати медицину зсередини.

— Попри те, що аптечні заклади мають статус навчальних, вони є повноцінними фармацевтичними підприємствами. В умовах значної конкуренції на роздрібному фармацевтичному ринку Чорткова вам вдається успішно працювати, нарощувати обсяги продажу й навіть вкладати кошти у розвиток. Поділіться, будь ласка, бізнес-секретами вдалого господарювання.

О. Михайлюк: На 30 тисяч населення у Чорткові аптек надто багато. Окрім місцевих підприємців, у нас «поселилися» відомі в Україні брендові аптечні мережі. Попри це, проаналізувавши асортиментну й цінову політику своїх найближчих конкурентів, ми виробили власну стратегію розвитку. Що стосується номенклатури, вирішили працювати за принципом «у нас є все». Пропонуємо всі основні асортиментні групи лікарських препаратів, широкий спектр дитячого харчування, лікувальної й декоративної косметики. Ліки під замовлення — типова практика. На так звані ексклюзиви ставимо мінімальну націнку. Маємо багато таких замовлень і справляємося достатньо оперативно завдяки дистриб’юторам — потужним національним операторам гуртового ринку з незаплямованою репутацією. Це компанії «БаДМ» і «Альба Україна». Саме тому впевнені в якості продукції, яку продаємо. Окрім того, через внутрішній вхідний контроль уповноважених осіб додатково здійснюємо візуальний і документальний контроль товару. Лише після цього ліки допускаються до реалізації. В он-лайн режимі щодня спілкуємося з територіальною Держлікінспекцією, миттєво реагуємо на її приписи й розпорядження.

Ясна річ, у роботі враховуємо місцерозташування кожного аптечного закладу. В аптеці при медичному коледжі постійними покупцями є люди, які працюють і проживають у Чорткові та навколишніх селах, а також наші студенти. Зауважу, що в коледжі навчається 1700 осіб, котрі купують ліки та товари з ПДВ винятково у своїй аптеці. В аптечному пункті частими гостями є пенсіонери, інваліди, молоді мами з дітьми. Тож беремо до уваги їхні запити. Також обслуговуємо пацієнтів амбулаторії сімейних лікарів. Здійснюємо жорсткий контроль за товарними залишками, намагаючись забезпечити високий товарообіг продукції.

Не таємниця, що Тернопільщина є областю, де фіксується один із найнижчих рівнів зарплат в Україні. Населення в нас небагате, тому ціна лікарського засобу відіграє чи не найвизначнішу роль. Ось чому ми вирішили позиціонуватися на фармацевтичному ринку Чорткова як мережа з дешевими цінами. Досягти мети нам допомогли партнери-дистриб’ютори, з якими ми розраховуємося не через передоплату, а за фактом отримання товару. Але завдяки тому, що завжди робимо це вчасно і в повному обсязі, ціни нам пропонують фактично передоплатні. Зважаючи на те, що роздрібна націнка не перевищує 20%, відпускні ціни в аптеках Чортківського державного медичного коледжу справді найнижчі у місті.

І ще один важливий нюанс, який суттєво впливає на фінансову стабільність, — з огляду на те, що наші аптечні заклади є бюджетними організаціями державної форми власності, наша робота має певну специфіку. Йдеться про особливості закупівлі лікарських засобів. На початку кожного року ми виходимо на відкриті тендерні торги й відповідно до діючих нормативних документів обираємо собі постачальників. Оскільки торги відкриті, ціни впродовж 12 місяців залишаються практично стабільними.

— Мине ще зовсім небагато часу, і дія ліцензії на діяльність аптечних закладів закінчиться. Чи плануєте якісь зміни при її поновленні?

О. Михайлюк: Не лише плануємо, але вже почали працювати в цьому напрямку. В аптеці на території коледжу значно розширимо торговий зал і підготуємо виробничі приміщення для виготовлення екстемпоральної рецептури. Наразі в Чорткові індивідуальними лікарськими приписами послуговуються тільки у шкірно-венерологічному диспансері, але там видають дуже багато рецептів на різні лікарські форми. Є надія, що в інших лікувальних установах ця традиція з часом теж відродиться.

Водночас аптечний пункт реорганізуємо у повноцінну велику аптеку відповідно до всіх вимог чинного законодавства. Площі для цього маємо достатньо.

Проте навіть тепер обидва аптечні заклади є прибутковими. Ми самі заробляємо на зарплату і преміальні заохочення персоналу, оплату комунальних послуг. Частина прибутку традиційно надходить на розвиток медичного коледжу.

Лариса Дедишина