Імунітет, агов! Ти як?
Призначення імунної системи — зберігати генетичну індивідуальність організму
Є вроджений, є набутий
Серед фундаментальних наук, які становлять основу сучасної теоретичної медицини, наймолодшою дисципліною вважається імунологія — цій галузі лише близько 100 років. І якщо спершу термін «імунітет» використовували для опису резистентності організму до інфекцій, то тепер він стосується багатьох реакцій, спрямованих на елімінацію з організму будь-якого генетично чужорідного матеріалу і збереження впродовж життя людини її генетичної індивідуальності. Будь-яке порушення імунітету потребує адекватної корекції.
Отож, сьогодні імунологія вивчає проблеми, пов’язані з порушенням перебігу нормальних імунних реакцій, зокрема: імунодефіцити, автоімунні захворювання, алергози, доброякісні і злоякісні новоутворення, дозрівання органів і тканин, а також їхнє відновлення після травм чи хірургічних втручань.
Імунна система складається з двох компонентів: вродженого, або природного, і набутого, або адаптивного, імунітету. І вроджений, і набутий імунітет здійснює захист організму від чужорідних агентів антигенної природи — як екзогенних (мікроби, віруси), так і ендогенних (мутантні та ракові клітини). Цей захист здійснюється по-різному.
Основою вродженого імунітету є такі неспецифічні захисні механізми, як бар’єрні функції слизових оболонок і крові, бактерицидна дія жирних кислот і молочної кислоти у виділеннях сальних і потових залоз, бактерицидні властивості вмісту шлунка і кишечнику.
Набутий імунітет визначають як несприйнятливість до недуг, що виникає після різних перенесених захворювань. Набутий активний імунітет також можна отримати шляхом введення вакцин — вбитих чи ослаблених збудників інфекційних захворювань або застосування ослабленого токсину, який виробляють мікроорганізми. Реакція організму на отримані речовини і полягає у формуванні імунітету.
Пасивним набутим називають імунітет, який формується після щеплення сироваткою, що містить готові антитіла до збудника захворювання.
Руйнівники імунітету: від ревнощів до дефіциту вітамінів
Чинники, які згубно впливають на імунітет:
- Стрес і негативні емоції — злість, тривога, ревнощі, розчарування, стурбованість.
- Постійне недосипання. Воно призводить до зменшення кількості клітин, які здатні перемагати вірусні інфекції. Таке зменшення може сягати 30%.
- Забруднення довкілля.
- Шкідливі звички — куріння, зловживання алкоголем.
- Надмірне захоплення засмагою — під тривалою дією ультрафіолетових променів руйнуються імунні клітини шкіри.
- Фізична і розумова перевтома.
- Температурні навантаження (перегрівання і переохолодження).
- Неправильне і неповноцінне харчування.
- Дефіцит вітамінів А, С, Е і В та мікроелементів — цинку, селену, заліза. При нестачі цих речовин сповільнюється поділ клітин і знижується їхня активність.
Симпто
ми, що свідчать про порушення імунітету:
- – часті гострі респіраторні інфекції;
- – часті загострення хронічних інфекційних недуг — тонзиліту, гаймориту, бронхіту, пієлонефриту, аднекситу;
- – часті рецидиви герпесу;
- – гнійничкові ураження шкіри;
- – біль у суглобах і м’язах;
- -тривале підвищення температури тіла або відсутність температурної реакції у разі гострих інфекційних захворювань;
- – збільшення лімфатични х вузлів;
- – погане загоєння ран;
- – слабкість;
- – синдром хронічної втоми.
Три способи зміцнити імунітет
Загартування
Загартування — це система процедур, які підвищують опірність організму негативним впливам навколишнього середовища, виробляють імунітет, покращують терморегуляцію і зміцнюють дух. Оскільки загартування вважають своєрідним тренуванням захисних сил організму, його можна розпочинати лише тоді, коли людина здорова.
Під час загартування необхідно здійснювати ретельний самоконтроль показників свого стану: маси і температури тіла, пульсу, артеріального тиску, сну, апетиту і загального самопочуття.
Загартування проводять систематично впродовж року незалежно від погодних умов. Тоді організм виробляє певну стереотипну реакцію на подразники.
Найбільш ефективним для загартування є використання комплексу різноманітних процедур: загартування повітрям, сонячні ванни, водні процедури (обтирання, обливання, душ, купання в природних водоймах, басейнах), обтирання снігом, ходіння босоніж, сауна з купанням в холодній воді.
Загартування не лікує, а запобігає захворюванням. Протипоказань стосовно віку людини не існує.
Правильне харчування
Визнання того, що поживні речовини мають властивість взаємодіяти і моделювати молекулярні механізми, які є основою фізіологічних функцій організму, свого часу стало справжньою революцією в галузі правильного харчування. Сьогодні вже доведено, що майже всі поживні речовини відіграють критичну роль у підтриманні оптимальної імунної відповіді, а брак або надлишок тих чи інших нутрицієнтів може негативно відображатися на імунному статусі і сприйнятливості до різних патогенних агентів.
Повноцінне харчування передбачає надходження в організм оптимальної кількості білків, жирів, вуглеводів, харчових волокон, мінеральних солей і вітамінів. Головна роль харчування — трофічна, пластична і енергетична підтримка функціональної активності організму, зокрема й імунної системи. Компоненти продуктів харчування можуть виявляти модифікувальні властивості щодо гуморального, неспецифічного і нативного імунітету. Вони спроможні впливати як на локальну, так і системну імунну відповідь. Вплив харчових речовин на клітини імунної системи реалізується на рівні рецепторів та їхніх сигнальних шляхів, що в подальшому проявляється вже на рівні міжклітинних взаємодій і розвитку імунної відповіді в цілому.
Провідну роль у підвищенні імунного стану організму відіграють такі речовини.
Вітамін С — проявляє імуностимулювальний ефект, збільшує вироблення антитіл і прискорює швидкість дозрівання імунних клітин. У високих концентраціях міститься в бананах, цитрусових, ківі і зелених овочах.
Цинк — життєво необхідний для утворення і функціонування імунних клітин. Низький рівень цинку в організмі може призвести до ослаблення імунної системи. Найбільше на цинк багаті морепродукти, риба та зернові продукти (хліб з непросіяного борошна).
Бета-каротин перетворюється в організмі на вітамін А, що допомагає захистити клітини імунної системи від шкідливого впливу вільних радикалів, а також виявляє імуностимулювальну дію. Найбільше бета-каротину містять зелені та жовті фрукти і овочі.
Існує пряма залежність між кількістю їжі, яку необхідно організму перетравити, і ефективністю імунної системи. Чим більше ми їмо, тим частіше імунна система дає збій. Отже, для кращого функціонування імунної системи необхідно споживати їжу в невеликій кількості, особливо жирну і важку, а також молочні продукти, які утворюють слиз у травній системі.
Що вищий рівень глюкози в крові, то нижча ефективність імунної системи. Такий ефект дають всі види очищеного цукру, відтак від надмірного вживання цукру, солодощів, випічки і солодких напоїв варто відмовитися.
Фізична активність
Незалежно від того, чи малорухливий у вас спосіб життя, чи ви рухаєтеся задля активного відпочинку або професійно тренуєтеся, кожне однократне заняття фізкультурою або спортом миттєво позитивно впливає на всю імунну систему, стверджує у своїй книзі «Імунітет. Наука про те, як бути здоровим» імунолог з 20-річним досвідом Дженна Маччіокі. Від цієї реакції організму залежить, як добре працюють лімфоцити, а також стан кожної окремої клітини, що відповідає за імунітет.
Під час фізичного навантаження спочатку відбувається масовий відтік білих кров’яних тілець з тканин у кров, оскільки серцебиття прискорюється і серце посилено перекачує більше крові. Проте через кілька годин після фізичних вправ спостерігається значне зменшення кількості цих клітин у крові, вони майже зникають на термін до трьох днів. Тому раніше панувала думка, що значне фізичне навантаження ослаблює організм до такої міри, що він втрачає здатність захищатися від вірусів і мікробів. Тобто помилково вчені вважали, що висока рухова активність вбиває імунні клітини і створює «вікно» для інфекцій, через яке мікроби можуть проникнути в організм, не зустрічаючи опору.
Однак результати сучасних досліджень довели, що менша кількість імунних клітин у крові після тренувань зовсім не означає, що вони зникли зовсім. Науковці з’ясували, що імунні клітини просто переміщаються і накопичуються в кишечнику і легенях — ділянках, які вочевидь потребують додаткового імунного захисту (до прикладу, більш часте і глибоке дихання під час тренувань підвищує ризик легеневої інфекції). Деяка кількість імунних клітин надходить в кістковий мозок, де вони стимулюють певні стовбурові клітини до створення нових імунних клітин. Ось чому зменшення кількості імунних клітин у крові після тренувань не варто розцінювати як зниження імунітету. Навпаки, під впливом фізичного навантаження вони оберігають від інфекції тканини та органи, які інтенсивніше від інших працюють на відновлення м’язів після тренувань.
Якраз тому фізична активність є важливим інструментом для збалансованого імунітету. З часом регулярні вправи зміцнюють всю імунну систему, зберігаючи клітини молодими.
