СтаттіФітотерапія

Калина – символ, легенда, лікар

Такі символи, як прапор і гімн України, офіційно визнані та охороняються Конституцією. Але існує й традиційна символіка народу, не затверджена документами, тим не менш вона теж є національним атрибутом. Саме до таких символів належить калина — не просто лікарська рослина, на які так багата наша країна, а овіяна легендами невід’ємна складова багатьох українських обрядів

Цікаві гіпотези

Існує кілька гіпотез щодо походження назви цієї рослини. За однією з них вона походить від слова «калити», тобто «загартовувати», а в цьому процесі воєдино зливаються дві могутні стихії — вогонь та вода, й сходяться вони в найміцнішій речовині — в металі. За підтвердження такої «загартованості» слугувало те, що стоїть калина завжди червоною — і в сирі тумани, і в холодні зливи, і в нещадні суховії, і в люті морози.

Прибічники іншої гіпотези вважають що назва «калина» пов’язана зі словом «коло» — так називали давні слов’яни Сонце. Ягоди калини — так само круглі, як небесне світило. Коло ж є символом вічності, тому вони ототожнювали калину з відродженням життя, його безперервністю. Крім того, плоди калини викликали асоціацію з Сонцем ще й тому, що під час світанку та під час заходу воно набувало червоного забарвлення.

Український колорит

Калину в Україні споконвіку цінували як символ миру, добра, сім’ї та благополуччя і з часом почали сприймати як національне надбання. Її значна поширеність на теренах України, пов’язаність із родинно-побутовими, календарними обрядами (весілля, похорон, осінній обряд «похід на калину» та ін.) зумовили перехід із світу номінативної одиниці у світ художнього образу. Найбільше цей давній фольклорний образ виступає словом-символом як домінанта в асоціативному зв’язку калина — дівчина (мати), калина — Україна, калина — кров, калина — пісня. Домінує загальнопоширена спорідненість «калина — дівчина». Цю стійку асоціацію розглядали видатні фольклористи Микола Костомаров (1817–1885), Олександр Веселовський (1838–1906), Олександр Потебня (1835–1891).

Здавна в Україні калина вважалася символом любові, щастя, краси, поваги. Цілу довгу холодну зиму палахкотять рубіновим намистом на калині яскраво-червоні плоди. А коли уважно глянути на зернину, вийняту з ягоди, то можна побачити, що вона нагадує маленьке серце.

Калина символізує материнство: кущ — сама мати; цвіт, ягідки — діти. Це також уособлення дому, батьків, усього рідного. Калина біля материнської хати – не тільки краса, а й наша берегиня. З калини робили колиски для немовлят.

У національній українській символіці калина уособлює дівочу красу і вроду, жіночість, сімейне благополуччя й достаток. Може, саме звідси і народні епітети та порівняння: «дівчина, як у лузі калина»; «гарна, як калина»; «дівча виростає, як калина розквітає»…

Й на весіллі й на цвинтарі

Також калину вважали «весільним деревом» і вона була обов’язковою учасницею весільного обряду. Нею оздоблювали весільні короваї, весільні рушники, вбрання нареченої, щоб підкреслити її чистоту та дівочу невинність, а також одяг молодого та весільні вінки.

Гілками калини прикрашали святкові столи. Кімнатні рушники також рясніють пишними гронами калини. На хрестини калину затикали у калачі, а також клали в першу купіль дитини.

У кожній родині, де були дівчата на виданні, під стріхою висіли калинові пучки — це означало, що можна приходити зі старостами до оселі. Освідчуючись у коханні, дарували кетяг калини.

Але не лише святкові заходи супроводжувалися калиновою символікою. Через те, що червоні ягоди нагадують краплі крові, калина в українців стала символом пролитої козацької крові. Калина — український символ позачасового єднання народу: живих з тими, що відійшли в потойбіччя, і тими, котрі ще чекають на своє народження. Калина уособлює й саму Україну. Як символ Батьківщини вона «проросла» в гімнові січових стрільців.

Плоди калини стали символом мужності й незламності духу людей, які присвятили своє життя боротьбі за Україну. Так, кетяги калини викарбовано на пам’ятнику, що прикрашає могилу В’ячеслава Чорновіла (1937–1999) – видатного політика, дисидента, борця за волю й незалежність України, який понад 15 років провів у в’язницях та засланнях, оскільки не зрадив своїх політичних та громадянських ідей.
Дівчата садили кущ калини й на могилах коханих.

Народна любов

Починаючи зі свята Успіння Пресвятої Богородиці, або, за народною назвою, «Першої Пречистої» (28 серпня) дівчата у вишитих сорочках постійно ходили на луки та до дібров «по калину». А щоб стати ще гарнішими, вони вплітали грона калини у волосся й вінки, соком з її ягід фарбували губи і підрум’янювали щічки. Віднайшовши перший кущ калини, водили круг нього хороводи, ігри, співали пісні.

Без образу калини неможливо уявити собі пісенної народної творчості. Не злічити пісень про цю рослину, самі лише назви яких настільки барвисті та милозвучні: «Ой у лузі червона калина», «Ой у лузі при долині зацвіла калина», «Ти, червона калино, чого листя опускаєш?», «Ой зацвіла калинонька, а з неї листок спав»…

Живе образ калини не тільки в піснях, а й у казках, легендах, прислів’ях та приказках.
Українці відтворюють ці символи у вишивці на сорочках, рушниках, у розписі посуду, в кованих виробах, у різьбленні, в барельєфному прикрашанні житла, у розписах печей у хатах, гончарних виробах, у гравюрах, а також в окремому виді української творчості –– в писанках.

Ще порівняно недавно на наших луках і узліссях можна було побачити суцільні калинові гаї. Мабуть, саме цим і пояснюється безліч населених пунктів в Україні з поетичною назвою: Калинівка, Калинове, Калиновий гай. Існує велика кількість прізвищ, що є похідними від назви цієї рослини, як, наприклад, Калиниченко, Калинюк, Калинчук та інші, й навіть ім’я – Калина.

Фармакологічні властивості

Не меншою популярністю в Україні користується калина й як лікарська рослина. Калина звичайна (Viburnumopulus) росте в лісах, між чагарниками та при берегах річок по всій території нашої країни. Широко вирощують її на присадибних ділянках.

Офіцинальною сировиною калини звичайної є плоди й кора. У народній медицині також використовують гілки, листя, квітки, насіння.

Кора калини містить суміш флавоноїдів, відому під назвою вібурніну, дубильні речовини, фітостерини, ефірну олію, α-амірин і β-амірин та їхні похідні, понад 6% смоли, до складу якої входять оцтова, мурашина, пальмітинова, валеріанова, ізовалеріанова, олеїнова, лінолева, капронова, каприлова і церотинова кислоти. У плодах містяться цукри, флавоноїди, дубильні, пектинові речовини та барвники, вітамін С, β-каротин, органічні кислоти й мікроелементи.

Галенові препарати з кори калини проявляють кровоспинну і слабку сечогінну дію, мають в’яжучі та заспокійливі властивості, посилюють тонус м’язів матки, збільшують тривалість дії снодійних засобів. Як кровоспинний засіб ці препарати використовують при маткових кровотечах, особливо в клімактеричний період. Така дія кори зумовлена наявністю глікозиду вібурніну, що має судинозвужувальну дію. Препарати з кори призначають також при судомах та істерії.

Калину застосовують у медицині з часів середньовіччя. Перші згадки про її цілющі властивості з’явилися у травниках Гільдергарди та Альберта Великого. Свіжі плоди, перетерті з цукром, а також сік вживають при нервовому збудженні, артеріальній гіпертензії, атеросклерозі, кашлі, охриплості, хворобах печінки. Сік з плодів використовують при раку молочної залози, гіпацидному гастриті, анемії, набряках, нервових розладах, для профілактики виникнення злоякісних утворень при гастриті з пониженою кислотністю, поліпозі шлунка. Місцево — при екземі, фурункулах, для відбілювання шкіри обличчя. Експериментально встановлено, що плоди калини мають бактерицидну та фітонцидну дію і проявляють сильно виражений інгібуючий вплив на трихомонади та лямблії. Вони також згубно впливають на черевнотифозну і дизентерійну палички. Результати експериментальних досліджень на тваринах показали, що екстракти з плодів мають кардіотонічну дію, подібну до такої препаратів наперстянки. Настій з листя використовують при ангіні, а також як антигельмінтний засіб. Відвар та настій з квіток виявляють відхаркувальний, потогінний ефект при респіраторних інфекціях; в’яжучий — при діареї; зовнішньо використовують при туберкульозі шкіри, діатезі, екземі; відвар з насіння — при диспепсії.

Калина зміцнює імунітет краще за ліки. Для профілактики й оновлення крові можна час від часу з’їдати жменю ягід калини. Особливо ефективні лікувальні властивості калини для відновлення травної системи і профілактики пов’язаних з нею захворювань.

Незважаючи на неоціненну користь ягід калини для профілактики й лікування цілої низки захворювань, ці природні ліки мають й протипоказання.

Слід відмовитися від цінної ягоди при: індивідуальній непереносимості, пониженому артеріальному тиску, підвищеному згортанні крові, тромбофлебіті, подагрі, підвищеній кислотності шлунка, хронічному гастриті, виразці шлунка, сечокам’яній хворобі, загостренні патологій печінки та нирок.

***

Тож бережіть калину, милуйтеся її цвітом і плодами, адже це наш духовний світ, наша спадщина, яка опредметнює духовний потяг до рідної землі, свого берега, своїх традицій. Активніше використовуйте цілющі властивості цих чудових природних ліків. І пам’ятайте, що у злих і недобрих людей калина не росте.

Підготував Руслан Примак, канд. хім. наук