Клінічний провізор: як стати затребуваним на ринку праці
Охорона здоров’я — галузь, що активно розвивається. Динаміка процесу законотворчості у медичній сфері є високою, приймається багато управлінських рішень. Безумовно, це важливо. Але недостатньо…
Одним із найскладніших напрямків у галузі охорони здоров’я є госпітальний сектор. Використання новітніх технологій, стрімко зростаюча кількість та різноманітність лікарських засобів при збільшенні їхньої вартості, прискорення хірургічного та терапевтичного циклів, що сприяє скороченню часу перебування хворих у стаціонарі, — все це висуває більш високі вимоги до практикуючих лікарів та керівництва лікувальних закладів. Згідно із законодавчими актами на сьогодні децентралізований лікувальний заклад має сам забезпечувати лікувальний процес передовими раціональними медичними технологіями з доведеною ефективністю і безпекою та ще й на тлі обмежених фінансових ресурсів. Виявилося, що це непросте завдання для окремої лікарні, де є брак кваліфікованих фахівців, які б вміли робити фармакоекономічні розрахунки клінічної ефективності медичних втручань.
Кадровий дефіцит фахівців як найважливішої складової нової стадії розвитку медичного управління обговорюється зараз на всіх рівнях. Поки ясно одне — таких спеціалістів потрібно навчати. Для засвоєння методик фармакоекономічних розрахунків і в подальшому оцінки медичних технологій потенційний учень повинен мати базову освіту — знання з фармакології, лікувальної справи, основ фармакоекономіки тощо. В цьому контексті дуже важливими є клінічні провізори — висококваліфіковані фахівці, які мають необхідні клінічні та фармацевтичні знання для раціонального використання лікарських засобів у медичній практиці.
Галузевий стандарт вищої освіти України за фахом «Клінічна фармація» перераховує цінні навички та знання, якими має володіти такий фахівець:
- • вміння розрахувати потребу в лікарських засобах;
- • визначення кількісних характеристик фармацевтичного ринку;
- • біофармацевтичне обґрунтування використання лікарських засобів;
- • забезпечення проведення безпечної фармакотерапії та здійснення фармакопревентивних заходів;
- • планування діяльності аптеки та її структурних підрозділів;
- • здійснення контролю за раціональним використанням ліків.
Випускник, що отримав освіту за спеціальністю «Клінічна фармація», має бути фахівцем з питань фармакоекономіки, яка закладає наукове підґрунтя просування і споживання лікарських засобів.
Це той спеціаліст, який потрібен кожному медичному центру країни! А що ж на практиці?
Ми звернулися до клінічних провізорів, які працювали або працюють у галузі охорони здоров’я, з проханням відповісти на три запитання щодо своєї роботи (опитування проводилося у 2020 р.): Яка функція клінічного провізора у Вашій роботі потребує найбільше робочого часу? Яку функцію особисто Ви хотіли б виконувати в основний робочий час? Якої функції клінічного провізора, на Вашу думку, найбільш гостро потребує зараз система охорони здоров’я? Перераховувались всі функції клінічного провізора і респондентам пропонувалось обрати відповідь. Результати виявилися цікавими [1].
Найпріоритетнішим напрямком діяльності більшість клінічних провізорів вважають супровід лікарської терапії. А такі цінні професійні навички, як обґрунтування обсягів і структури фінансування лікарського забезпечення, організація і проведення тендерних та інших бюджетних закупівель для забезпечення медичної допомоги, вважають потрібними для системи охорони здоров’я лише чверть опитаних. І ще менше респондентів хочуть виконувати цю роботу.
Чому, маючи настільки цінні знання і навички, клінічний провізор сам не бачить їхнього потенціалу? Чому він залишається незатребуваним у системі лікувальних закладів, яка, своєю чергою, потребує фахівців з управління лікувальним забезпеченням?
У числі інших факторів, які формують цей дисонанс, можна впевнено назвати недостатність знань самих клінічних провізорів та недолік аргументів на користь залучення їх до управління лікарським забезпеченням у керівників лікарень. Якщо клінічний провізор отримає додаткові знання та навички із фармакоекономічних розрахунків, які можна буде масштабувати до рівня потреби лікувального закладу, то він продемонструє свою користь адміністрації лікарні не як консультант для лікаря, а як повноцінний адміністратор лікувального процесу. А керівництву лікувальним закладом, маючи в своєму розпорядженні економічні аргументи, простіше буде прийняти рішення щодо залучення до адміністративного штату кваліфікованого і корисного співробітника.
Оцінка медичних технологій (ОМТ) дає економічну інформацію для прийняття політичних і адміністративних рішень не тільки в сфері раціонального використання лікарських засобів, але й на рівні управління системою охорони здоров’я. Ось кілька прикладів, які демонструють колосальну економічну вигоду роботи клінічних провізорів у медичних установах.
«Вибір, введення і моніторинг раціонального використання препаратів найкраще проводити за участю фармацевта», — пишуть автори статті «Імплементація моделі фармакоекономічного аналізу в практику роботи фармацевта, який працює в клініці», опублікованій в American Journal of Health-System Pharmacy. Застосування цієї моделі протягом всього процесу використання ліків допомагає забезпечити безперервність лікувального процесу, мінімізувати ризики побічних ефектів, знизити вартість і поліпшити результати терапії. Автори наводять приклад медичного центру, де за 12 міс було проведено 4959 лікарських втручань за участю клінічного фармацевта. Це дозволило заощадити 92 076 доларів США та загалом скоротити витрати на 488 436 доларів. Порівняння заощаджених коштів з витратами на надання послуг клінічного фармацевта дає підставу говорити про чистий зиск у 392 660 доларів США.
Робота клінічного провізора дозволяє економити лікувальній установі до 500 000 доларів на рік
Ці показники узгоджуються з результатами проспективного дослідження, проведеного в 1999 р., в якому зафіксовано зменшення кількості небажаних явищ при використанні лікарських препаратів у відділенні інтенсивної терапії при залученні до процесу одного фармацевта. Зменшення кількості небажаних явищ дозволило заощадити 270 000 доларів США на рік і скоротити витрати відділення на 195 838 доларів. Таким чином, пряма економія на одне втручання клінічного фармацевта складає 34,31 долара США. Надання фармацевтичних послуг у клініці, орієнтованій на пацієнтів, — моніторинг лікарської терапії, зокрема фармакокінетичий аналіз, оцінка та звітність по фінансовим витратам на лікування небажаних наслідків прийому лікарських засобів, навчання пацієнтів, участь у медичних призначеннях, — пов’язані зі зниженням показників госпітальної смертності [2].
Автори іншого дослідження поставили собі за мету порівняти результати управління захворюванням на цукровий діабет в первинній ланці медико-санітарної допомоги, керованої лікарем, та за співпраці лікаря із фармацевтом. Ретроспективне обсерваційне когортне дослідження за участю 385 пацієнтів з цукровим діабетом було проведено Ascension Medical Group Via Christi, включало дані за період з 1 січня 2016 по 30 червня 2018 р. Як первинний результат порівнювали зміну рівня глікельованого гемоглобіну (HbA1c) між групами спільного і звичайного лікування через 12 міс. Встановлено, що рівень HbA1c знизився у середньому на 1,75% у групі спільного і на 0,16% у групі звичайного лікування. Кількість випадків потрапляння у відділення невідкладної допомоги і госпіталізацій також значно зменшилася в групі спільного догляду. Загальну економію такої співпраці дослідники оцінили у 633 015 доларів США. Висновки авторів дослідження: співпраця фармацевтів і лікарів в установах первинної медико-санітарної допомоги поліпшує результати лікування хворих на цукровий діабет та істотно знижує витрати, пов’язані зі зменшенням використання числа медичних послуг [3].
Як бачимо, аргументи на користь залучення клінічного провізора є досить вагомими: економія бюджетних коштів, оптимізація лікувального процесу, поліпшення здоров’я пацієнтів.
Які кроки можна зробити для того, щоб всі зацікавлені сторони були задоволені: лікувальні установи здійснювали раціональну закупівлю лікарських засобів, пацієнт одержував кращу медичну допомогу, клінічний провізор став затребуваним спеціалістом в Україні? На нашу думку, потрібні широкомасштабні інформаційно-освітні програми для організаторів охорони здоров’я з ОМТ.
Академія Оцінки Технологій Охорони Здоров’я України запрошує клінічних провізорів отримати додаткові знання на своїх навчальних програмах.
Гарного нам усім здоров’я і професійної затребуваності!
Олена Карчевська, виконавчий директор ТОВ «Академія Оцінки Технологій Охорони Здоров’я України»
Література
- Чи потрібні охоронi здоров’я професіонали? Частина І. Клінічні провізори https://hta.ua/dijalnist/iniciativi/klinichni-provizori-potribna-vasha-dumka.html
- Implementation and pharmacoeconomic analysis of a clinical staff pharmacist practice model. Todd W. Nesbit, Pharm. D.,Kenneth M. Shermock, Pharm. D. //American Journal of Health-System Pharmacy. 2001; 58 (https://academic.oup.com/ajhp/article-abstract/58/9/784/5149656)
- Impact of Physician-Pharmacist Collaborationon Diabetes Outcomes and Health Care Use Melissa C. Norton, MS, PharmD, Meghan E. Haftman, PharmD, BCPS, and Lyndsey N. Buzzard, PharmD, BCACP // J. Am. Board Fam. Med: firstpublishedas 10.3122/jabfm.2020.05.200044 (https://www.jabfm.org/content/jabfp/33/5/745.full.pdf)
