Компоненти сонцезахисної косметики можуть потрапляти в кровообіг: чи варто хвилюватись?
В Journal of the American Medical Association (JAMA) з’явилася стаття*, яка наробила багато галасу. В ній зазначено, що компоненти сонцезахисних косметичних засобів можуть через шкіру потрапляти в кровообіг людини. Медіа негайно розповсюдили ці дані як сенсацію, та багато читачів вирішило, що застосування сонцезахисної косметики є ризикованим. Чи варто панікувати?
Поштовхом для роботи стало оновлене керівництво FDA з безпеки сонцезахисних косметичних засобів. В ньому вказано, що, якщо в осіб, які протягом тривалого часу регулярно використовують сонцезахисну косметику, концентрація будь-яких її компонентів в плазмі крові перевищує 0,5 нг/мл, то потрібні подальші дослідження безпеки цих сполук. Йдеться, в першу чергу, про речовини, які поглинають або розсіюють УФ-промені – як довгохвильові (UVA), так і короткохвильові (UVB).
Отже, автори статті в JAMA вирішили перевірити, які компоненти сонцезахисних косметичних засобів при регулярному використанні можуть перевищити показник, вказаний в керівництві FDA, та, відповідно, потребують подальших досліджень безпеки. Вони вивчили здатність до проникнення крізь шкіру таких поширених УФ-фільтрів як авобензон, оксибензон, октокрилен, мексорил (екамсул) у 24 здорових осіб після нанесення на шкіру комерційно доступних сонцезахисних засобів. Кожен засіб містив три з чотирьох вказаних сполук у концентраціях в межах дозволених.
Учасників розділили на 4 групи: дві використовували засіб у формі спрею, одна – крему, одна – лосьйону. Засоби наносили чотири рази на добу протягом 4 діб на 75% поверхні тіла. Після цього дослідники протягом 7 днів вивчали абсорбцію УФ-фільтрів, аналізуючи їх вміст в крові.
В усіх випадках рівень УФ-фільтрів у крові швидко зростав та перевищував показник 0,5 нг/мл, вказаний у керівництві FDA, незалежно від форми випуску сонцезахисного засобу. Рівень сполук у крові залишався перевищеним ще протягом, як мінімум, двох днів.
Читайте також: Как ухаживать за кожей летом?
Слід зауважити, що учасники дослідження намагалися відтворити «найгірший сценарій» застосування сонцезахисних засобів – їх наносили на великі ділянки шкіри кожні дві години та уникали ситуацій, коли вони можуть деградувати або змитися (тобто учасники не купалися та намагалися не пітніти між нанесеннями). За одне нанесення учасники витрачали близько 35 мл, за добу – 140 мл косметичного засобу.
Отже, тести визначили лише факт перевищення показника 0,5 нг/мл із керівництва FDA для авобензону, оксибензону, октокрилену, мексорилу при дуже інтенсивному (далекому від реального) використанні сонцезахисних косметичних засобів, що їх містять. В дослідженні не вивчався токсичний вплив цих сполук, це ще належить зробити в майбутньому.
Європейське керівництво щодо безпеки сонцезахисних косметичних засобів базується на кількох дослідженнях, які доводять безпеку УФ-фільтрів. Так, було показано, що авобензон не чинить токсичного ефекту та не несе загрози здоров’ю людини, окрім незначного ризику шкірної чутливості. Рівень авобензону в крові після регулярного застосування сонцезахисних косметичних засобів (близько 4 нг/мл) в 1000 разів нижчий, ніж рівень, який може зашкодити шкірі.
Незважаючи на перевищення концентрації УФ-фільтрів в крові при дуже інтенсивному використанні, вона все одно залишається мізерною та безпечною. Отже, немає жодних підстав відмовлятися від сонцезахисних косметичних засобів – вони достовірно знижують ризик виникнення раку шкіри.
Читайте також: Найдено вещество, вызывающее естественный загар и защищающее от рака кожи
* Matta MK, Zusterzeel R, Pilli NR, et al. Effect of Sunscreen Application Under Maximal Use Conditions on Plasma Concentration of Sunscreen Active Ingredients: A Randomized Clinical Trial // JAMA. Published online May 06, 2019. doi:10.1001/jama.2019.5586
