Леонід Литвиненко: «Українцям найбільше підходить зимовий час»
За два тижні Україна має остаточно визначитися – за яким часом їй жити: зимовим чи літнім. До першого закликають вчені, і він ближчий до Європи. Другий відповідає нещодавно прийнятому закону і ставить Київ в один часовий пояс з Москвою. Висловити свою точку зору щодо переходу зимово-літній час ми попросили доктора фізико-математичних наук, директора Радіоастрономічного інституту НАН України Леоніда Литвиненка.
– Леоніде Миколайовичу, який час найбільше відповідає часовому поясу України?
– Перехід на зимовий або літній час запроваджували вже разів зо три, і багато людей давно заплуталися, який із них справжній. Насправді ж час, який найбільше відповідає часовому поясу України, – зимовий.
Тому, якщо і відмовлятися від часових коливань, то вже навесні, коли стрілки годинника переводять уперед. Різниця у часі західної і східної частин України не так велика, і загальноукраїнський час цілком усіх влаштовує. Однак те, що зараз відбувається, дуже неприємне для жителів західних областей України.
Фіксація часу у нинішньому вигляді призведе до того, що у них вдень збільшиться кількість темних годин. Але й це не страшно. Все можна врегулювати. Щоб такі зміни не позначилися плачевно на здоров’ї, потрібно, скажімо, починати шкільний день пізніше.
– Чи можливо те, що ми все-таки перейдемо на зимовий час?
– Нашої вченої думки ніхто не питав. Як вирішать наші політики – так і буде.
– Чи може час стати додатковим фактором, який роз’єднує українське суспільство?
– Приміром, Закарпатська та Львівська області вже заявили про намір запровадити регіональний час.
Я думаю, що нічого страшного у цьому немає. Питання часу аж ніяк не біологічне, тут головну роль відіграє чистої води політика. Якщо негатив і є, то він незначний.
Припустімо, жителі Львівської області, прикордонної до Польщі, дивляться програми польського телебачення. З нововведенням, звичайно ж, багато програм буде дивитися незручно. Але ж такий дискомфорт – особиста справа і вибір кожного. Інша справа, що більше незручностей зазнають люди, які часто літають до Європи. Для них різкий стрибок в країну з дво- або тригодинним відставанням може неабияк виснажити нерви і сили. Однак роз’єднати українське суспільство часовий чинник навряд чи зможе.
– Наскільки великою може бути часова «зрівнялівка»?
– Наприклад, реальний час у Харкові випереджає київський на двадцять хвилин. У Львові відстає приблизно на півгодини. В Ужгороді ще більше – хвилин на сорок. У світовій практиці такий розрив може досягати і двох годин різниці реального часу від номінального.
Або ось ще один живий приклад – Туреччина. Ця країна своєю протяжністю із заходу на схід перетинає два часові пояси. Тим не менше, по всій державі прийнятий єдиний час. Але це межа – далі є сенс вводити регіональний час.
Якщо у Києві, припустімо, восьма ранку, то у Львові всього пів на восьму. Тому по країні слід запроваджувати диференціацію робочого графіка. У тому ж Львові, наприклад, початок уроків слід починати не о 08:30, як у Києві, а о дев’ятій ранку. Те ж саме з фабриками і заводами. Зараз вони починають роботу як за «совка» – за загальним гудком о 7-ій чи 8-ій ранку. Кому це треба?
Тому потрібно не місцевий час вводити, а починати роботу трохи раніше або, навпаки, пізніше, залежно від регіону. Зараз така різниця практикується у багатьох університетах, щоб вирішити транспортні проблеми і розвантажити пасажиропотік. Те ж саме слід зробити і для вирішення цієї проблеми.
– Чи можливий у майбутньому перегляд усього «Григоріанського календаря»?
– Все можливо. Але поки я не бачу у цьому великої необхідності. Наш календар досить простий і точний. Однак, якщо пофантазувати, то звичайно можна придумати собі все що завгодно. Адже поділ року саме на 12 місяців – суто умовний.
Це всього лише бюрократичні міжнародні домовленості. Якщо у майбутньому люди вирішать, що їм у чомусь стане краще жити при новому календарі, їм ніхто не буде заважати прийняти його. Але, знов-таки, я не бачу великої доцільності. 12 місяців – чим це погано? Для транспорту і навігації це не створює великих незручностей. Хіба що для космічних повідомлень, може, потрібне щось точніше.
– Вчені неодноразово заявляли про уповільнення обертання або незначний зсув Землі. Наскільки це відповідає дійсності?
– Якщо такі зсуви і відбулися, то вони нескінченно малі, щоб вплинути на час і на наше з вами життя. Астрономічний час визначається з точністю до кількох мікросекунд. Визначають його з Землі, спостерігаючи за обертанням небесної сфери.
Порівнюючи його до стандартів частоти і реального часу, можна дуже точно визначити кульмінацію кожного сузір’я, тобто максимально високу точку підйому цілої низки небесних об’єктів.
Це і буде та точність, з якою визначається «зоряний» час. Однак такі цифри важливі тільки для вчених, для простих же землян така прискіплива точність зовсім ні до чого.
– Наскільки точним є світовий час? Як він визначається?
– Світовий час досить точний. Сьогодні його визначають за допомогою так званих атомних годинників. Це квантовий ефект. Кожен атом має частоту переходів з одного збудженого стану на інший рівень. При цьому він випромінює певну довжину хвилі: світлову або радіо, все залежить від того, який об’єкт ви використовуєте для таких годинників.
Зараз набув поширення водневий стандарт часу. З його допомогою дуже точно вимірюється частота випромінювання – вона стабільна і практично ні від чого не залежить.
Годинники, засновані на точному знанні частоти випромінювання атомів водню, і є горезвісним атомним часом. Його вимірювання проводяться з точністю до десяти у мінус восьмому ступені часток мікросекунд.
Джерело: https://regionews.com.ua/
