ЛІКАРІ СВІТУ ТВАРИН
Існує думка, що будь-яке порушення функцій органів негайно відбивається на біополі, – при різних захворюваннях його структура порушується, і виникають так звані «діркии». У деяких випадках тварини мають здатність «штопати» їх, сприяючи поліпшенню самопочуття людини. Лікування за допомогою контакту біополів людини та здорової тварини отримало назву анімалотерапії (від лат. animal – тварина) або зоотерапії
Екскурс в історію
Витоки лікування за допомогою тварин сягає давнини. Давні палестинці та юдеї вірили, що шкірні запальні захворювання можна вилікувати доторкнувшись ураженою ділянкою до птаху, після чого, на їхню думку, хвороба мала «перейти» від людини до пернатого. Стародавні вавилоняни, ассирійці, єгиптяни, а також елліни та римляни заводили домашніх тварин «у профілактичних» цілях, бажаючи таким чином захистити себе та своїх близьких від захворювань дихальної та серцево-судинної систем. Жителі степів та пустель прикладали до хворого місця вужа, щоб він «витягав» хворобу.
Нині зоотерапія є недостатньо вивченим розділом нетрадиційної медицини. Разом з тим, її прихильники вказують на очевидні переваги, а саме досить високу ефективність, відсутність протипоказань (виняток становить алергія на шерсть тварин), відсутність необхідності в спеціальному обладнанні, безболісність.
Кішка
Мабуть, перше місце серед тварин-терапевтів відведено представникам сімейства котячих. Помічено, що кішки реагують на зміни самопочуття своїх господарів і при тактильному контакті з ними можуть сприяти зниженню артеріального тиску. Результати досліджень англійських учених свідчать про те, що постійне спілкування з кішками пацієнтів, які страждають на захворювання серцево-судинної системи, істотно полегшує перебіг хвороби.
Крім того, кішки є непоганими психотерапевтами. При погладжуванні м’якого звірка, слуханні його ніжного муркотання в центральній нервовій системі людини виникають «дельтахвилі задоволення», які отримали назву «стану кішки, що муркотить». Цікавий той факт, що навіть п’ятнадцятихвилинна уявна гра з твариною здатна покращити нервово-психічний стан людини і позбавити її від депресії. Тому цілком ймовірно, що, вирішуючи пограти з господарем або звернутися клубком у нього на колінах, кішка не просто хоче розважитися або висловити свою симпатію, але й намагається покращити самопочуття людини.
Добре впливають психічний стан людини птахи. Спостереження за ними – чудовий антидепресант. Мелодичний спів пернатих спеціально записують на плівку і використовують для лікування безсоння та перевтоми
Собака
Вважається, для того щоб у собаки проявилися здібності до лікування, вона повинна бути загальнім улюбленцем у всієї родини. Так російський учений, доктор медичних наук Б.В. Шевригін вважає, що для зоотерапії порода не має особливого значення, але все ж таки великі собаки більш «ефективні». Саме вони, на його думку, можуть сприяти покращенню самопочуття при ангінах, отитах, аритміях, виразковій хворобі, гастриті, колітах, геморої, гепатитах, зобі, подагрі, цирозі печінки. А ось при бронхіті, пневмонії, нирковій недостатності та стенокардії габарити собаки не мають особливого значення. Максимальний контакт біополів людини і пса виникає при дресируванні, що є і лікуванням, і профілактикою багатьох захворювань.
У США та Великобританії собаки допомагають хворим на епілепсію, будучи одночасно і «діагностами», і «санітарами». «Мої собаки — мій порятунок», — стверджує американець Джон Керон, який страждає на епілепсію. Справа в тому, що собаки можуть передчувати наближення нападу у господаря. Коли хворий непритомний, собака підставляє своє тіло, щоб пом’якшити удар від раптового падіння. Доктор Борчелт з нью-йоркського Інституту епілепсії намагається осягнути цей зв’язок: «Це явище важко пояснити. У ньому є якийсь елемент містицизму».
Кінь
Понад 30 років у США та країнах Європи практикується іпотерапія – лікування за допомогою верхової їзди. Цей метод був заснований французом Ю. Лаллері, який вважав, що здібності коней до лікування людей величезні. Спілкування з кіньми з лікувальною метою показано пацієнтам з порушенням рухових функцій після поліомієліту та дитячого паралічу, хворим, які страждають на психічні (неврози, шизофренію, недоумство), серцево-судинні, нирок, а також людям з тяжкими захворюваннями органів чуття та глухотою.
У США вважають, що верхова їзда розвиває як зовнішню, так і «внутрішню» поставу, маючи на увазі оздоровлення «замкнених» та дітей з порушеннями психічного розвитку. Власний «кінський проект» реалізує і берлінський легастенічний центр (легастенія – порушення психічних механізмів читання та письма). Автор проекту, професор Зігфрід Шубенц, стверджує: коні контактують з дітьми краще ніж кішки та собаки, і вважає коней «природженими психотерапевтами». У його центрі лікуються діти з тяжкими розладами психіки, не здатні сприймати правила читання та письма.
На чому ж ґрунтується такий лікувальний ефект? Професор Тбіліської медичної академії Д.М. Цверави вважає, що верхова їзда – це різновид лікувальної фізкультури. При їзді на коні тренуються всі групи м’язів вершника, а завдяки посиленій роботі серця стимулюється мозковий кровообіг. Деякі вчені припускають наявність біоенергетичного обміну, коли ритм рухів вершника та скакуна входить у резонанс із біоритмом мозку людини. Що ж до лікування некомунікабельності, то причина досить проста: сидячи верхи, соціально замкнуті діти дивляться на навколишній світ «згори донизу», що й надає їм впевненості у собі.
Для лікування та профілактики неврозів широко застосовують спостереження за рибами та плазунами — споглядання тераріуму та акваріуму сприяє зміцненню нервової системи людини
Дельфін
У 1938 році у Флориді був заснований перший у світі океанаріум із дельфінами. Через деякий час звідти почали надходити повідомлення не тільки про інтелектуальні здібності цих тварин, але і про їх дивовижні терапевтичні можливості. В даний час до Флориди привозять хворих з черепно-мозковими травмами, пацієнтів, які втратили здатність самостійно пересуватися, а також тих, хто перебуває в стані часткової коми. Лікування полягає в тому, що дельфіни щодня протягом приблизно сорока хвилин «кружляють» навколо хворого, якимось чином даючи стимул до одужання.
Керівник дослідницького центру доктор Девід Натансон стверджує, що дельфіни помічають «несхожість» своїх підопічних на здорових людей і намагаються допомогти їм. Дельфіни виявляють до хворих набагато більший інтерес, ніж здорових, вони по-своєму пестять їх, видаючи при цьому радісні звуки. Один з дельфінів так потоваришував з глухим і сліпим хлопчиком, що волів його всім іншим і із задоволенням катав на собі затокою. Існує думка, що лікувальний ефект від спілкування з дельфінами ґрунтується на ультразвукових сигналах, що випромінюються цими тваринами.
А ось у дельфінарії міста Ейлат (Ізраїль) проводяться дослідження ефективності спілкування з цими ссавцями хворих на аутизм. Багаторічні спостереження свідчать про те, що дельфінам вдається «достукатися» до свідомості нещасних. Довго плаваючи серед дельфінів, пацієнти поступово починають демонструвати усвідомлену поведінку. Одна із співробітниць центру, Софі Шварц, вважає, що дельфіни вміють знайти необхідний контакт із хворими, допомагають їм адаптуватися до навколишнього світу.
Крім того, спілкування з дельфінами сприятливо впливає і на здорових людей. Ті, хто хоч раз побував у дельфінарії, знають, який приплив бадьорості та гарного настрою відчувається після споглядання на цих чудових тварин.
На закінчення хотілося б сказати про те, що хоча зоотерапія і є маловивченою галуззю нетрадиційної медицини, її значення не можна недооцінювати. Адже для багатьох людей вона є хоч і єдиною, але все ж таки надією на одужання.
Ірена Ліходід
“Фармацевт Практик” № 1, 2006
