Медична грамотність пацієнтів — основа успішного лікування ХОЗЛ
17 листопада — Всесвітній день боротьби з ХОЗЛ
За даними ВООЗ, через неінфекційні захворювання щорічно помирає 41 млн людей, що становить 71% від усіх причин смерті у світі. Майже 15 млн (40%) таких випадків трапляється передчасно — в осіб віком від 30 до 69 років. У структурі цієї смертності значна частка припадає на пацієнтів із хронічним обструктивним захворюванням легень (ХОЗЛ)
ХОЗЛ часто діагностують у жителів промислово розвинутих країн. Це важлива медична і соціальна проблема, актуальність якої стрімко зростає.
До головних екзогенних чинників ризику, що мають значення у виникненні й розвитку ХОЗЛ, належать: куріння, екологічне забруднення навколишнього середовища; інфекції — дитячі та респіраторні; зловживання алкоголем; низький рівень життя. Серед ендогенних найбільше значення мають: генетично зумовлені чинники; гіперреактивність бронхів; вроджені вади легень.
Особливостями ХОЗЛ є тривалий безсимптомний перебіг і відтермінування появи клінічних проявів. Недуга належить до первинно хронічних захворювань і негативно впливає на серцево-судинну, нервову і кістково-м’язову системи, тобто уражає не лише легені. Це прогресуюче захворювання, сповільнити яке можна лише за допомогою правильного лікування та фізичної реабілітації. Однак хронічний перебіг з періодичними загостреннями потребує значних витрат на лікування та зусиль самого пацієнта для контролю хвороби.
Про те, чому необхідною є медична грамотність пацієнтів з ХОЗЛ, тобто їхня обізнаність щодо характеру перебігу недуги, ймовірного впливу задишки на якість життя, дії лікарських засобів та фізичних вправ, пояснюють Катерина Тимрук-Скоропад, доцент кафедри фізичної терапії та ерготерапії та Юлія Павлова, професор кафедри теорії та методики фізичної культури Львівського державного університету фізичної культури ім. Івана Боберського.
Медична поінформованість як компонент лікування
— У Глобальному плані ВООЗ із профілактики неінфекційних захворювань і боротьби з ними на 2013–2020 рр. серед завдань пріоритетним визначено підвищення медичної грамотності населення, що є важливим підґрунтям збереження здоров’я, профілактики й контролю неінфекційних захворювань. У цих настановах велике значення надається інформуванню пацієнтів та реалізації освітніх програм, до яких необхідно залучати як цільові групи, так і населення загалом. А власне медичну грамотність визначено як здатність населення (зокрема, пацієнтів) отримувати доступ до медичної інформації, розуміти, опрацьовувати чи оцінювати факти і повідомлення про здоров’я, а також використовувати їх, — зазначає Катерина Тимрук-Скоропад.
Водночас варто наголосити, що медична грамотність грунтується не тільки на навичках пацієнтів, але й значною мірою залежить від тих осіб, з якими вони взаємодіють. Насамперед йдеться про медичних працівників та фізичних терапевтів. Одночасно важливу роль відіграють цінності і політика, яку впроваджує та реалізовує система охорони здоров’я країни.
У низці наукових досліджень доведено, що низька медична грамотність пов’язана з більшою кількістю звернень по невідкладну медичну допомогу та з метою госпіталізацій, гіршим самоменеджментом пацієнтів із хронічними захворюваннями та більш високим рівнем смертності серед людей літнього віку. Разом з тим низький рівень медичної грамотності також погіршує якість життя, пов’язану зі здоров’ям, зумовлює нижчу прихильність до систематичного застосування необхідних препаратів, підвищує показники смертності від серцево-судинних захворювань.
Що ви знаєте про свою недугу?
— Маючи уявлення про вражаючу поширеність ХОЗЛ та розуміючи значення медичної грамотності для таких пацієнтів, ми зацікавилися рівнем поінформованості та грамотності пацієнтів із ХОЗЛ стосовно свого захворювання, — пояснює мету наукової роботи Юлія Павлова.
У крос-секційному дослідженні, яке провели науковці Львівського державного університету фізичної культури ім. Івана Боберського, взяли участь 41 пацієнт із ХОЗЛ, які перебували на обліку у пульмонологічному відділенні Комунального некомерційного підприємства «5-та міська клінічна лікарня м. Львова».
Серед методів дослідження обрано такі: опитування, антропометрія, анкетування, спірометрія, пульсоксиметрія, тонометрія. Соціодемографічні та антропометричні дані містили інформацію про вік, зріст, масу тіла, рівень освіти, наявність шкідливих звичок, сімейний стан, тривалість і перебіг захворювання, попередню співпрацю із фізичним терапевтом.
Анкетування учасників дослідження проводили за допомогою Модифікованого опитувальника Британської медичної наукової ради (mMRC), Госпітальної шкали тривоги та депресії (HADS), опитувальника контролю ХОЗЛ (CCQ), шкали задишки BORG, Брістольського опитувальника знань про ХОЗЛ (BCKQ).
Читайте також: Хронічне обструктивне захворювання легень у запитаннях і відповідях
Чому було обрано саме ці інструменти? Модифікований опитувальник Британської медичної наукової ради вважають прийнятим критерієм оцінювання симптомів у системі GOLD ABCD. Він складається з 5 запитань. Пацієнт визначає можливий рівень своєї фізичної активності, який спричиняє появу задишки. Рівень задишки оцінюють від 0 до 4 балів; вищий бал відповідає більш важкій задишці.
Госпітальну шкалу тривоги та депресії застосовують для того, щоб оцінити важкість симптомів тривоги та депресії в умовах загальної медичної практики. Шкала містить 14 запитань, 7 з яких дають змогу оцінити рівень тривожності, 7 — депресії. Кожне твердження передбачає чотири варіанти відповіді, що відображають градації вираженості та важкості симптому (від 0 балів — симптом відсутній, до 3 балів — симптом максимально виражений).
Отримані відповіді, які потрапили у шкалу від 0 до 7 балів, трактують як норму, тобто відсутність достовірно виражених симптомів тривоги і депресії, від 8 до 10 балів — як субклінічно виражену тривогу або депресію, від 11 балів і більше — клінічно виражену тривогу чи депресію.
Своєю чергою, анкета CCQ — це стислий, простий та надійний інструмент опитування з 10 запитань, які стосуються клінічного статусу дихання, функціональних обмежень та психосоціальної дисфункції. Варіанти відповідей — у межах від 0 до 6 балів.
Рівень прояву задишки (від «немає» до «максимальна») визначають за допомогою модифікованої шкали задишки BORG. Вона має вигляд лінійки з позначеннями від 0 до 10 балів, які відповідають рівню прояву задишки.
І, нарешті, рівень знань про ХОЗЛ. Ці дані визначали за допомогою Брістольського опитувальника знань про ХОЗЛ. Його 65 запитань дозволяють оцінити рівень знань про ХОЗЛ, розуміння власного стану, спричиненого захворюванням. Опитувальник складається із 13 субшкал: 1) діагноз ХОЗЛ, 2) етіологія, 3) симптоми, 4) задишка, 5) мокротиння, 6) інфекції, 7) фізичні вправи, 8) куріння, 9) вакцинація, 10) бронхолітичні засоби для інгаляцій, 11) антибіотики, 12) пероральні стероїди, 13) інгалювання стероїдних препаратів. Кожна зі шкал містить 5 запитань, що передбачають відповіді «Правильно», «Неправильно», «Не знаю».
«Відмінників» серед опитаних немає
Отож, якими виявилися результати дослідження? Опитано 18 чоловіків і 22 жінки віком від 40 до 70 років. Вважають себе фізично активними людьми майже усі (85,37%) пацієнти. Єдиною шкідливою звичкою в опитаних цієї групи є куріння, зокрема 11 (26,83%) з них повідомили, що є активними курцями. Більш ніж половина (58,54%) осіб ніколи не мала досвіду співпраці із фізичним терапевтом. Хворіють п’ять років і більше 63,42% пацієнтів, зокрема у більшості (58,54%) з них загострення ХОЗЛ виникають більше двох разів на рік. Лише 12 (29,27%) опитаних зазначили, що не мають виявлених супутніх захворювань, 14 (34,15%) — мають більше ніж одне супутнє захворювання. Більшість пацієнтів повідомили про наявність артеріальної гіпертензії та інших захворювань серцево-судинної системи, виразку травного тракту, дегенеративні зміни міжхребцевих дисків (протрузії, грижа), патологію щитоподібної залози тощо. Маса тіла більшості пацієнтів була в межах норми.
Дані спірометричного дослідження відповідали критеріям діагнозу. Однак рівень задишки за вказаним опитувальником у діапазоні 0–1 бал визначено лише у 16 (39,02%) осіб; у 12 (29,27%) обстежених оцінка становила 2 бали, що вказує на значну задишку; у 8 (19,51%) пацієнтів задишка була значно вираженою та впливала на здатність ходити рівною місцевістю; 5 (12,20%) опитаних оцінили рівень своєї задишки на 4 бали. Оцінювання задишки за візуально-аналоговою шкалою BORG виявило, що 17 (41,46%) осіб вважають свою задишку сильною або дуже сильною (5 балів і більше).
Аналіз вираженості симптомів та їхнього впливу на повсякденну життєдіяльність з використанням шкали CCQ підтвердив наявність виражених симптомів ХОЗЛ у більшості обстежних. Зокрема, у 31 (75,61%) пацієнта симптоми захворювання були виражені та їх можна вважати такими, що мають вплив на життя пацієнта.
Середні значення показників тривоги і депресії за опитувальником HADS в обстежених виявилися в межах норми, що свідчить про відсутність достовірно виражених симптомів тривоги і депресії. Утім, ознаки субклінічно вираженої тривоги (8–10 балів за шкалою тривоги) були у 9 (21,95%) осіб та клінічно вираженої тривоги (≥11 балів) — у 7 (17,7%). Ознаки субклінічно вираженої депресії виявлено у 14 (34,15%) осіб, а клінічно вираженої — у 3 (7,32%).
Найвищий рівень знань відзначено щодо питань, які стосувалися прояву симптомів недуги, мокротиння та куріння. Попри значну тривалість захворювання, пацієнти з ХОЗЛ недостатньо обізнані про фізіологічні особливості його перебігу, водночас значна кількість опитаних мають хибні уявлення про причини виникнення і вплив задишки на організм та особливості впливу фізичних вправ на здоров’я людини при ХОЗЛ.
Найнижчий рівень знань про власне захворювання у пацієнтів виявлено за трьома субшкалами: «Інгалювання стероїдних препаратів», «Бронхолітичні засоби для інгаляцій» та «Пероральні стероїди».
За результатами регресійного аналізу встановлено, що такі параметри, як вік, оцінка дихання, функціональних обмежень та психосоціальної дисфункції, рівень депресії, частота серцевих скорочень і працевлаштування пацієнта, можуть слугувати прогностичними критеріями рівня грамотності пацієнта з ХОЗЛ щодо свого захворювання.
За словами Катерини Тимрук-Скоропад, в цілому рівень знань пацієнтів можна охарактеризувати як низький, загальна середня оцінка за опитувальником BCKQ становила лише 37,77% від максимальної.
Певна річ, отримані дані не можуть не засмучувати, адже поінформованість осіб із ХОЗЛ, їхніх опікунів і близьких є важливим компонентом лікування та необхідною частиною програм легеневої реабілітації.
Пам’ятка для пацієнта
- ХОЗЛ прогресивно знижує можливість пацієнтів дихати;
- більш як половина людей із ХОЗЛ навіть не підозрює про своє захворювання;
- чим раніше діагностовано ХОЗЛ і розпочато лікування, тим кращий прогноз;
- основні симптоми ХОЗЛ: кашель, вкорочення дихання, гіперпродукція мокротиння;
- для підтвердження діагнозу необхідно досліджувати функцію зовнішнього дихання (спірометрія);
- хоча існують декілька чинників ризику ХОЗЛ, куріння є головним, тож необхідно докласти усіх зусиль для боротьби з ним та підтримувати тих, хто бажає кинути курити.
Своєчасне звернення до лікаря та адекватне лікування дають змогу сповільнити розвиток ХОЗЛ, а в деяких випадках і вилікувати захворювання.
Особливостями ХОЗЛ є тривалий безсимптомний перебіг і відтермінування появи клінічних проявів. Недуга належить до первинно хронічних захворювань і негативно впливає на серцево-судинну, нервову і кістково-м’язову системи, тобто уражає не лише легені. Це прогресуюче захворювання, сповільнити яке можна лише за допомогою правильного лікування та фізичної реабілітації. Однак хронічний перебіг з періодичними загостреннями потребує значних витрат на лікування та зусиль самого пацієнта для контролю хвороби
У низці наукових досліджень доведено, що низька медична грамотність пов’язана з більшою кількістю звернень по невідкладну медичну допомогу та з метою госпіталізацій, гіршим самоменеджментом пацієнтів із хронічними захворюваннями та більш високим рівнем смертності серед людей літнього віку. Разом з тим низький рівень медичної грамотності також погіршує якість життя, пов’язану зі здоров’ям, зумовлює нижчу прихильність до систематичного застосування необхідних препаратів, підвищує показники смертності від серцево-судинних захворювань
Валідація опитувальника Bristol COPD Knowledge Questionnaire (BCKQ)
Дозвіл на лінгвістичну та крос-культурну валідацію й подальше використання анкети BCKQ було отримано від автора Роджера Вайта, який володіє авторським правом на цю анкету. Під час перекладу та крос-культурної адаптації було використано відповідні настанови. Клінічні дослідження у межах валідації опитувальника проведено на базі стаціонару пульмонологічного відділення Комунального некомерційного підприємства «5-та міська клінічна лікарня м. Львова».
Внутрішню структуру опитувальника оцінювали за допомогою коефіцієнта альфа Кронбаха. Анкета мала високий ступінь внутрішньої узгодженості (альфа Кронбаха — 0,887). Остаточну українську версію Анкети тестували на групі з 20 учасників, тривалість інтервалу тестування та повторного тестування становила 3 тиж. За цей час учасники не отримували додаткової інформації про ХОЗЛ. За результатами дослідження коефіцієнт Спірмена rho становив 0,84 (p<0,05), що демонструє хорошу надійність тестування та повторного тестування
“Фармацевт Практик” #11′ 2020
