АктуальноСтатті

Ліки чи отрута?

Токсикологія – галузь медицини, що вивчає взаємодію живого організму і отрути. Токсичність речовини вважається тим вищою, чим менша її кількість зумовлює порушення життєдіяльності організму. Речовина, що викликає отруєння чи смерть при потраплянні в організм у малій кількості, називається отрутою. А патологічний стан внаслідок взаємодії живого організму з отрутою — інтоксикацією. Отруєннями вважаються інтоксикації, викликані екзогенними отрутами, тобто такими, що надійшли в організм ззовні

Ліки як зброя

Вік токсикології як галузі медичних наук прийнято прирівнювати до віку медицини. У давньому літературному  медичному джерелі – Еберському папірусі (Єгипет, 1500 р. до н. е.) – збереглися відомості про дію рослин, що їх застосовували як ліки або зброю: аконітом  змащували стріли, опій застосовували для полегшення страждань хворих і поранених, алкалоїди беладони правили жінкам за косметику. Дія отрут рослинного і тваринного походження на організм людини обговорювалася у творах древньогрецьких вчених Гіппократа, Арістотеля, Теофраста. Тоді ж виник антидотний підхід до лікування не тільки отруєнь, але й всіх захворювань в цілому. Вважалося, що до кожної хвороби можна підібрати протиотруту. За якийсь час Гален створив універсальний антидот, який містив 70 складників.Вибір лікування аргументували традицією і філософським підходом. Так, впродовж довгих років потужними антидотами вважалися жовчний міхур худоби, камінь аметист, тощо, причому, без жодних медичних підстав на це.

Згідно статистики, найчастіше діти отруюються  медикаментами (50%), засобами побутової хімії (11%), алкоголем і сурогатами (10%), рослинами та грибами (7,2%), невідомими речовинами (7%), отрутами тваринного походження (1,4%)

Токсикологія як наука

Батьком сучасної клінічної токсикології вважається іспанський лікар Орфіл. Він вперше визначив закономірність між фізико-хімічними властивостями, біологічною дією відомих йому отрут в експерименті на тваринах та в ході клінічних спостережень, ввів першу класифікацію отрут, запропонував низку тестів для визначення отрут в організмі. Його учень доктор Марш зумів створити тест для визначення миш’яку в біосередовищах організму.

Під час II світової війни вдосконалення токсикології полягало, зокрема, у синтезі мета дону – речовини, за дією подібною до опію. Її використовували у німецькій армії після того, як припинилися поставки морфіну.

У 1948 р. в Європі було відкрито перше відділення лікування гострих отруєнь. А вже у 1950 р. у Голландії  запрацював перший інформаційний токсикологічний центр.

У 80-х роках минулого століття широко вводиться у практику застосування плазмафорезу  у лікуванні отруєнь; в 90-х започатковано трансплантацію органів у хворих з отруєннями.

Впродовж останніх років у всіх розвинутих країнах кількість гострих отруєнь зростає. Розвиток хімічної промисловості  призвів до появи на ринку великої кількості нових фармакологічних препаратів та засобів побутової хімії. Водночас широка реклама лікарських препаратів у засобах масової інформації формує у людей відчуття безпеки при вживанні ліків без призначення лікаря. Сьогодні налічується 5-6 млн. різних речовин, які у певних дозах чи асоціаціях можуть бути потенційно отруйними.

Найрозповсюдженішими причинами  дитячих отруєнь є:

• • • • – ненавмисне отруєння, викликане передозуванням медикаментозних засобів;
      • – випадкове їх вживання;
      • – непереносимість препаратів; 
      • – інгаляція токсичних речовин під час пожежі чи аварії;
      • – випадкове вживання отрути з їжею;
      • – укуси отруйних тварин і комах;
      • – навмисне отруєння (спроби суїциду, наркоманія, токсикоманія)

«Зберігайте у недоступному для дітей місці»

Якби батьки ретельно дотримувалися цієї елементарної  рекомендації, зазначеної в інструкції до кожного лікарського засобу, скількох трагедій можна було б уникнути. Адже  випадкові та зумисні отруєння залишених без догляду дітей різноманітними медикаментами дуже часто призводять до  важких наслідків, іноді  смертельних.

В проблемі отруєння дітей немає «міжсезоння». І якщо десятиліття тому переважали випадкові отруєння дітей перших років життя (3‑4 роки), то тепер зростає кількість умисних отруєнь у школярів. Душевний дискомфорт підлітків через непорозуміння з батьками, вчителями, однолітками заважає їм  адаптуватися у сучасному світі, знайти своє місце. Нерідко у такий жорстокий спосіб вони мстять батькам за невиконання якихось своїх примх і забаганок. Ось чому все більше 12-14-літніх дівчаток  вирішують спробою суїциду привернути до себе увагу близьких. Натомість хлопчики в схожих ситуаціях  поводяться  інакше. Вони ідуть на вулицю, у компанію, шукають «однодумців», п’ють і вживають наркотики. У великих мегаполісах  за рік трапляється від 10 до 25 смертельних випадків отруєння  алкоголем у дітей різного віку.

Ролики-агітки по телебаченню, доступність ліків, їх безрецептурний відпуск  – і  домашні аптечки вщерть заповнюються новомодними розрекламованими засобами. Кожен сам собі лікар. То ж не дивно, що на сьогодні справжнісінький бум отруєнь малюків першого року життя  начебто безневинними крапельками для носа – нафтизином. Попри те, що нафтизин взагалі не рекомендують дітям цього віку, батьки використовують дорослу концентрацію препарату, порушують режим закрапування носика: замість 3-4 разів на добу з інтервалом 6 чи 8 годин, застосовують через годину –півтори.

У дітей від 3 років  перше місце за частотою отруєнь посідає феназепам — засіб, що його заживають дорослі від безсоння та для зняття нервового перенапруження. Дитина бачить, звідкіля дістають загадкові таблеточки, фіксує інформацію і неодмінно при нагоді скористається нею.

Найчастіше важкі токсикологічні отруєння  дітей спричиняють, крім названих, парацетамол, клофелін та інші препарати.

Токсикологи помітили певну закономірність: кількість дитячих отруєнь зростає  у той період, коли зазвичай у літніх людей загострюються хронічні недуги, тобто на початку весни і осені. Бабусі і дідусі, що доглядають онуків, необережно залишають свої медикаменти у доступних для дітлахів місцях.

Бензин замість кока-коли

Як це не прикро, але дитячі отруєння засобами побутової хімії, отрутами для щурів, мастилами, бензином, соляркою, розчинниками зазвичай також стаються з вини дорослих.

…Мама, прибираючи квартиру, залишила на піаніно пляшечку з поліролем „Пронто”, і  дитина потягла її до рота. Або «посмакувала» засобом для очищення водопровідних труб під назвою „Крот”.  Батько, пораючись у гаражі, не догледів, як син вирішив втамувати спрагу кока-колою. У пляшці з-під солодкої води він тримав гальмівну рідину…

Токсикологи застерігають: багато форм отруєнь розвиваються миттєво, особливо інгаляційні. При отруєннях похідними нафти небезпечним для потерпілого є не стільки ураження кишечнику, скільки  отруєння нафтовими випарами, що потрапляють у легені. Тому окрім деінтоксикації організму, пацієнти проходять курс лікування сильними антибіотиками від пневмонії.

Лариса Дедишина