Масаж — завжди добра ідея
Про фізіологічний вплив масажу на організм людини розповідають Людмила Шевчук, завідувач відділення реабілітації, лікар-фізіотерапевт, та Світлана Подпалюк, медична сестра з ЛФК, фахівець з масажу, КНП «5-та МКП м. Львова»
Від гладіаторів до олімпійців
Масаж як спосіб лікування почали використовувати у Древньому Китаї ще за 2000 років до Різдва Христового, а в Індії — за 700 років. Римляни проводили масаж після боїв, щоб усунути синці і забої на тілі гладіаторів. За часів Гіппократа у Греції масаж розглядали як лікарську допомогу при багатьох захворюваннях. В одному зі своїх медичних трактатів Гіппократ описав масаж як сухе і сильне розтирання, що здатне зумовити напруження або розслаблення тканин.
У перші століття християнства масаж не був популярним, оскільки його трактували як спадок язичництва. Однак 300 років тому з’явилися перші наукові роботи про користь масажу, автори яких описували його цілющі властивості при захворюваннях суглобів і паралічі.
Основи класичного масажу були сформульовані у ХVІІІ ст., зокрема в книгах Клемана Жозефа Тіссо «Медична та хірургічна гімнастика» і Фуллера «Медична гімнастика».
Значним був внесок у розвиток сучасних методик масажу шведського лікаря-фізіолога Петра-Генріха Лінга, якого вважають засновником шведської школи масажу. Він створив у 1813 р. інститут гімнастики і масажу в Стокгольмі, де проходили підготовку педагоги із фізичного навчання та медичні працівники, які спеціалізувалися на лікувальній фізкультурі. На початку ХІХ ст. голландський науковець Георг Метцер розробив методику масажу для відновлення пацієнтів після травм. Починаючи з ХХ ст. активно стали розвивати спортивний масаж. Уперше його застосували під час підготовки олімпійської збірної США до участі в Олімпійських іграх 1900 р. На Олімпійських іграх 1912 р. команди Швеції та Фінляндії вже мали у своєму складі штатних масажистів.
Механізм і принципи дії
Масаж — це цілющий метод впливу на все тіло, суть якого полягає у нанесенні руками фахівця з масажу подразників різної сили.
Механізм фізіологічного впливу масажу на організм людини ѓрунтується на складному процесі, зумовленому взаємодією трьох основних чинників: нервово-рефлекторного, гуморального і механічного. Механічне подразнення від рук масажиста сприймають нервові рецептори. Механічна енергія перетворюється на енергію нервового імпульсу. З рецепторів вона надходить у центральну нервову систему, а звідти — до м’язів, судин і внутрішніх органів, які реагують на нервовий імпульс. Реакція у відповідь залежить від функціонального стану мозку і рецепторів, клінічних проявів хвороби, а також від методів і техніки масажу.
Під час масажу у шкірі та в інших тканинах утворюються високоактивні речовини на зразок гістаміну і норадреналіну. Вони сприяють появі і передачі нервових імпульсів, а також беруть участь у регуляції судинного тонусу. У точці масажного впливу ці речовини подразнюють нервові закінчення в шкірі. Потрапляючи в загальне кров’яне русло, вони доходять до внутрішніх органів, посилюють або гальмують їхні функції, чим зумовлюють складні рефлекторні реакції.
Поза тим, певну роль відіграє і механічний чинник, під дією якого шкіра пацієнта очищується, покращується рухомість суглобів та підвищується еластичність тканин.
Відповідно до фізіологічного вчення І.П. Павлова позитивна дія масажу (і самомасажу також) полягає у подразненні нервових закінчень у шкірі, м’язах, стінках судин, що спричиняє рефлекторні реакції як з боку окремих органів, так і вищих відділів головного мозку.
Ці реакції супроводжуються розширенням судин, прискоренням крово- і лімфотоку, покращанням регенерації і живлення тканин. Натомість процес відновлення порушених функцій багато в чому залежить від кровопостачання ураженої ділянки. Результати досліджень, проведених І.П. Павловим, довели, що під впливом масажу і самомасажу підвищується температура шкіри в місцях ураження і прискорюються процеси регенерації тканин.
Шкіра і підшкірна жирова клітковина
Масаж сприяє очищенню шкіри від надлишку виділень шкірних залоз, рогових лусочок зовнішніх шарів епідермісу, вивідних протоків шкірних і сальних залоз. Під дією масажу в шкірі посилюються кровообіг та обмінні процеси, швидше загоюються рани. Покращання обміну речовин у шкірі зумовлює нормалізацію обміну речовин у всьому організмі. Завдяки масажу можна схуднути, адже через оптимізацію загальних обмінних процесів кількість жиру зменшується.
Суглоби і м’язи
Внаслідок дії масажу м’язові волокна стають еластичнішими, підвищується їхня скорочувальна здатність, зменшується атрофія м’язів, покращується обмін речовин. Загалом посилюється кровообіг у м’язах. Доведено, що масаж усуває так зване м’язове нездужання. Тобто нетривалий масаж відновлює працездатність втомлених м’язів швидше, ніж тривалий відпочинок.
Завдяки масажу можна усунути рубці, спайки, збільшити скорочувальну функцію м’язів. Під час лікування захворювань суглобів ефективним є масаж м’язів, що розташовані поряд із ураженим суглобом, а також місць прикріплення до кісток сухожиль, зв’язок і суглобових сумок.
Нервова система
Нервова система реагує на механічне подразнення однією з перших. Відомо, що правильно застосовуючи відповідні масажні прийоми, можна зменшити або збільшити подразнення нервової системи, посилити чи відновити рефлекси, покращити живлення і газообмін нервових волокон та провідність нервових імпульсів. Проте неправильна техніка масажу здатна призвести до відчуття слабкості, дратівливості, спровокувати посилене серцебиття, біль і запаморочення. Відповідний вибір прийомів масажу супроводжується відчуттям тепла у всьому тілі, покращанням самопочуття, підвищенням тонусу і фізичним задоволенням.
Лімфатична і кровоносна системи
Кровоносні судини під дією масажу розширяються, кровотік збільшується, покращуються живлення і газообмін органів і тканин організму. Доведено, що судини під впливом масажу розширюються, завдяки чому можна контролювати відтік крові в уражених місцях при запаленні, що дозволяє усувати набряки.
На рівень артеріального тиску масаж впливає опосередковано — через центральну нервову систему. Беручи до уваги важливість лімфотоку в усуненні залишкових явищ запалення, масажні рухи необхідно проводити від периферії до центру.
Читайте також: Фізична активність людей старшого віку — захоплення чи вимога часу?
Види масажу
Існує три види масажу: лікувальний, гігієнічний і косметичний.
Головна мета лікувального масажу — допомогти людині одужати після травм і недуг. Такий різновид масажу може мати як загальний, так і локальний характер. Лікувальний масаж поділяється на збуджувальний, заспокійливий, розсмоктувальний. Проводити його повинен лише професійний фахівець з масажу.
Лікувальний масаж впливає на нервову систему (підвищує або знижує нервову збудженість), відновлює втрачені рефлекси, покращує діяльність внутрішніх органів, позитивно впливає на серцево-судинну систему, покращує функцію суглобів, усуває біль після фізичних навантажень.
Реабілітаційний масаж (як підвид лікувального) допомагає зменшити вираженість больового синдрому, покращити кровообіг, відновити втрачені рефлекси, підвищити живлення тканин і функцій внутрішніх органів, м’язовий тонус і нормалізувати рівень артеріального тиску.
Гігієнічний масаж — це спосіб попередження різних захворювань і збереження працездатності. Його застосовують для підтримання життєдіяльності, зміцнення здоров’я і профілактики недуг.
Такий масаж покращує кровообіг, готує людину до роботи чи фізичних навантажень, нормалізує психоемоційний стан. Його виконують у певній послідовності: шия, спина, ноги, груди, живіт і руки. Загальний масаж зазвичай проводять 1–3 рази на тиждень, масаж окремих ділянок тіла — щодня.
Вибір масажних прийомів залежить від часу доби. Вранці застосовують прийоми, які збадьорюють: розминання, натирання, ударні рухи. Увечері — заспокійливі: погладжування, струшування, натискання.
Косметичний масаж — один із методів косметичного догляду за шкірою та її придатками. Його поділяють на загальний та місцевий. Загальний косметичний масаж застосовують із профілактичною метою та для збереження загальної працездатності людини. Місцевий гігієнічний масаж проводять для підвищення пружності, запобігання патологічним змінам шкіри та її старінню. Його поділяють на класичний, пластичний та щипковий (масаж за Жаке).
Косметичний ефект процедури ґрунтується на дії основних дозованих прийомів — тертя, тиску, вібрації, що чинять механічний і рефлекторний вплив на шкіру та підшкірні м’язи, нормалізують і відновлюють їхні функції. Процедура запобігає виникненню зморшок, в’ялості шкіри, стимулює місцевий кровообіг, обмін речовин у тканинах шкіри, прискорює лімфотечію, завдяки чому шкіра стає еластичнішою, пружнішою, зникає набряклість, покращується колір обличчя.
На психоемоційному рівні процедура сприяє релаксації, зникненню внутрішнього напруження, зумовлює приємні емоції, відчуття тепла, комфорту, покращання загального стану організму. Показаннями до косметичного масажу є зів’яла, атонічна шкіра, передчасна поява зморшок, гіпо- або гіперсекреція сальних залоз, постакне, набряки, себорея, випадіння волосся.
Втім, масаж, як і будь-яка інша медична процедура, має певні загальні протипоказання, про які варто знати детальніше:
- грип, ГРЗ, температура тіла вище 37,5 °С;
- інфіковані рани;
- ангіна;
- артрит у стадії загострення;
- онкологічні захворювання;
- захворювання крові, капілярів;
- тромбофлебіт;
- тромбоз судин;
- ревматизм в активній фазі;
- гострий період травми, гематоми;
- гострий біль.
Зміцнення здоров’я та гарний настрій — це про правильний масаж!
Лариса Дедишина
Фото: Ігор Садовий
“Фармацевт Практик” #7-8′ 2019
