Мета — саморегулююча організація фармацевтів
Ми продовжуємо розповідати про громадські професійні об’єднання аптекарів, які діють в Україні. Сьогодні пропонуємо вашій увазі інтерв’ю з кандидатом фармацевтичних наук, заслуженим працівником фармації України, президентом обласної громадської організації «Чернігівська ліга фармацевтів» Людмилою Федоровою
— Людмило Олександрівно, як було створено «Чернігівську лігу фармацевтів»?
— Обласну громадську організацію фармацевтів було засновано у 2010 році за ініціа-тивою керівників аптечних закладів краю. Мені завжди приємно відзначати, що Ліга утворилася не тому, що хтось хотів зайняти певні позиції та щось із того мати. Навпаки, зібралася група небайдужих аптекарів, професіоналів із великим досвідом роботи, власників аптек і аптечних складів. Вони звернулися до мене із проханням створити й очолити професійну організацію фармацевтів. Хочу зазначити, що до Ліги входять представники приватного бізнесу — колективні та індивідуальні члени, які не працюють у комунальних і державних структурах. Комунальну фармацію Чернігівщини об’єднує «Чернігівська асоціація фармацевтичних працівників» під керівництвом Світлани Пасталиці, яка діє на теренах області понад 10 років. Такий поділ цілком виправданий і зрозумілий, адже в комунальної мережі — свій шлях розвитку й соціальні завдання, покладені на неї державою. Попри це, обидві громадські організації входять до складу Аптечної професійної асоціації України (АПАУ), яку очолює Михайло Пасічник. І це також дуже важливо, бо замикатися на рівні своєї області означає збіднювати себе. Потрібно виходити на загальноукраїнський простір, розширювати кругозір, спілкуватися й обмінюватися досвідом із людьми, які мають відмінні точки зору, доносити свої проблеми до вищого керівництва галузі й добиватися їхнього позитивного вирішення.
— Які цілі ставили перед собою представники приватних аптек, ініціюючи створення громадської організації?
— Насамперед, ми мали на меті утворення структури, яка б реально і всебічно допомагала у повсякденній роботі та захищала інтереси на місцевому рівні. Зрештою, ці питання й стали нашими головними статутними завданнями.
Ліга надає різноманітні безкоштовні консультації, пов’язані з організаційною та господарсько-економічною діяльністю аптек. У складних випадках залучаємо професійних юристів або скеровуємо суб’єктів до чернігівських юридичних фірм та аудиторських компаній.
Регулярно проводимо навчальні семінари, присвячені фармацевтич-ному законодавству, змінам у ліцензійних умовах. Аптекарі хочуть не тільки отримувати роз’яснення з незрозумілих чи двояко потрактованих питань, але й разом обговорювати проекти, вносити свої пропозиції до нових нормативних документів, які потім розглядаються фармацевтичною спільнотою. Таким чином, зберігаючи чітку вертикаль, ми доводимо пропозиції провізорів і фармацевтів Чернігівщини до відома АПАУ, а вже вона доносить їх до вищих інстанцій. До речі, в Україні діє чимало інших загальноукраїнських громадських організацій фармацевтів, але ми обрали АПАУ через те, що вона справді активно працює.
Чернігівська ліга фармацевтів завжди бере участь у з’їдах, самітах, круглих столах, організатором чи співорганізатором яких виступає АПАУ. Можна багато розмірковувати, потрібні чи ні такі форуми, вирішують вони щось чи ні, на що не впливають, але відкидати вагомість обміну досвідом і порозуміння між аптечними працівниками різних регіонів України у будь-якому разі недалекоглядно. Ми безпосередньо спілкуємося з першими особами Держлікслужби, Антимонопольного комітету, інших контролюючих структур, маємо нагоду напряму поставити питання й одразу ж почути відповідь. Усе це загалом і формує спільну думку виступаючих і слухачів із того чи іншого проблемного питання, так формується позиція. Вона завжди повинна бути одна — із дотриманням букви закону. Відповідно до закону зобов’язані працювати як аптеки, так і організації, які їх контролюють. Правила гри на фармринку мають бути єдиними для всіх гравців.
— Які ще питання доводиться вирішувати громадській організації?
— До прикладу, сприяння у праце-влаштуванні аптечних працівників. Одні аптеки закриваються, інші розширюють свою діяльність, тож, знаючи ситуацію на роздрібному фармринку, ми допома-гаємо спеціалістам знайти нове місце роботи. За останні місяці таких було троє.
Дуже часто за консультаціями до Ліги звертаються працівники сільської фармації. Також ми допомагаємо їм готуватися до атестацій, електронною поштою надсилаємо повідомлення про зміни в аптечному законодавстві, зорієнтовуємо, де і як краще проходити курси підвищення кваліфікації.
Перед Євро – 2012 ми обговорювали встановлення терміналів в аптеках. Це нововведення не отримало загального схва-лення аптекарів, оскільки виникало питання, чи варто купувати або брати термінал в оренду, якщо денна виручка через нього становить лише 200 грн. Однак президії Ліги вдалося переконати аптечних працівників у тому, що термінали — вимога часу й чинного законодавства, новий крок до розвитку аптечного закладу. Тепер їх встановлено практично в усіх аптеках.
Підтримуємо дружні стосунки й обмінюємося досвідом з іншими громадськими організаціями. Особисто для мене безцінними є напрацювання Донецької асоціації фармацевтів та її виконавчого директора Нелі Щербакової, колишнього заступника начальника територіальної Держлікінспекції у Донецькій області. Неля Кирилівна неодноразово «підставляла плече» при вирішенні складних питань, адже асоціація діє вже понад 10 років.
— Останнім часом українську фармацевтичну спільноту збурив наказ МОЗ № 134. Що думають із цього приводу чернігівські аптекарі?
— Ми категорично не погоджуємося з тим, що неумисна помилка в ціноутворенні може призвести до анулювання ліцензії та закриття аптечного закладу. Зрозуміло, що держава насамперед дбає про доступність лікарських засобів для населення, зрештою, аптеки також покликані забезпечувати пацієнтів адекватними за ціною, якісними й безпечними медикаментами. Але чому вкотре крайніми роб-лять аптеки? Чому таку норму права — закриття підприємства за необґрунтоване завищення ціни — не застосовують до продуктових, промислових магазинів, бензозаправок, фірм, що надають інші послуги населенню? Ми знову будуємо комунізм в окремо взятій державі?
Ліга надає різноманітні безкоштовні консультації, пов’язані з організаційною та господарсько-економічною діяльністю аптек. У складних випадках залучає професійних юристів або скеровує суб’єктів до чернігівських юридичних фірм та аудиторських компаній
— Ми підтримуємо ділові стосунки із заступником голови Чернігівської облдержадміністрації Віктором Тканко. Запевняю, нас слухають, залучають до різних проектів, із нами радяться. Це діалог із владою. Нещодавно представники нашої організації увійшли до робочої групи, створеної Управлінням охорони здоров’я для втілення в життя пілотного проекту, пов’язаного зі зниженням цін на антигіпертензивні засоби, а також внесли свої пропозиції з цього питання.
— Як правило, громадські організації беруть на себе проведення урочистостей із нагоди професійного свята фармацевтів.
— Так, справді, це дуже приємні клопоти. Щороку ми разом відзначаємо День фармацевтичного працівника. Готуємо кон-цертну програму, святковий стіл, неодмінно запрошуємо ветеранів фармації, нагороджуємо кращих працівників грамотами Чернігівської ліги фармацевтів, а також відзнаками й грошовими преміями від виконавчої влади. Охоче приєднуємося до міських святкувань. Отримали грамоту та цінний подарунок від мера Чернігова за активну участь у Дні міста.
— Традиційне запитання про перспективи розвитку громадської організації: які плани на найближче майбутнє?
— Мені б дуже хотілося, щоб Чернігівська ліга фармацевтів згодом переросла у саморегулюючу фармацевтичну організацію. Це кардинально новий підхід до професійних об’єднань громадян та їхнього впливу на суспільство. Головна ідея таких структур — перекласти наглядові й конт-рольні функції за діяльністю суб’єктів у конк-ретній галузі з держави на безпосередніх учасників ринку. Тоді держава припиняє виконувати зайві функції, бюджетні витрати знижуються, а увага державного контролю зміщується у бік нагляду за результатом діяльності замість нагляду за самою діяльністю.
Серед функцій саморегулюючих організацій можна виділити наступні: встанов-лення умов вступу, вимог до членства суб’єктів професійної чи підприємницької діяльності; дотримання дисципліни відповідно до внутрішніх документів і державного законодавства; організація третейських судів із метою вирішення спорів між членами саморегулюючої організації. У взаємостосунках з органами місцевого само-управління та органами державної влади об’єднання представляє інтереси своїх членів, здійснює атестацію, професійне навчання працівників, сертифікацію наданих послуг (товарів, робіт), дбає про доступність інформації щодо діяльності своїх членів.
Як бачите, частину цих функцій вже тепер виконують громадські організації фармацевтів. Фармація є стратегічно важливою галуззю, необхідною для збереження і підтримки здоров’я людей, і саморегулюючі організації фармацевтів дозволять піднести надання фармацевтичних послуг в Україні на якісно новий щабель.
Розмовляла Лариса Дедишина
