МІЖ НАМИ ЖІНКАМИ: Всесвітній день менопаузи
Для підвищення обізнаності про здоров’я та менопаузу Всесвітня організація охорони здоров’я (ВООЗ) та Міжнародне товариство з питань менопаузи оголосили жовтень Всесвітнім місяцем менопаузи, а 18 жовтня — Всесвітнім днем менопаузи. Їхньою основною метою є підвищення рівня інформованості в суспільстві та висвітлення теми, що досі для багатьох є закритою
Життя триває
Цілком ймовірно, що осінній місяць жовтень було обрано не випадково для привертання уваги до проблем «жіночої осені», адже традиційно менопауза та клімакс асоціювалися не тільки зі згасанням жіночої функції, а й взагалі життя. Але варто зважати, що протягом останнього століття тривалість життя зазнала суттєвих позитивних змін: за даними ВООЗ, у більшості країн світу тривалість життя жінок старше 50 років коливається від 27 до 32 років. Тобто менопауза не є «кінцем світу», натомість є «червоним прапорцем» щодо певних змін в організмі та відповідної уваги до здоров’я, оскільки близько третини свого життя жінка проводить в стані дефіциту статевих гормонів.
Гормональна «перебудова»
З точки зору продукування жіночих статевих гормонів все життя жінки можна поділити на декілька етапів:
- – передменопауза — від моменту першої менструації до завершення регулярних менструацій;
- – перименопауза — період «переходу» (підготовка до менопаузи);
- – менопауза — час останньої менструації;
- – постменопауза — період, що починається через 12 міс після менопаузи та триває до кінця життя.
Перименопауза, менопауза та постменопауза умовно об’єднують в клімакс — клімактеричний період. Перименопауза починається в середньому за 4 роки до менопаузи (вік ≈47,5 року) і триває протягом одного року після припинення «критичних днів». Саме у цей період відбувається велика гормональна «перебудова» в організмі жінки. Рівень жіночих статевих гормонів починає коливатися і постійно знижуватися. Через дефіцит естрогенів менопауза, що не є власне захворюванням, призводить до порушення ендокринної рівноваги, супроводжуючись, своєю чергою, низкою неприємних симптомів [1].
Клімактеричні симптоми
Першими симптомами, пов’язаними з дефіцитом жіночих статевих гормонів, є припливи (раптове відчуття жару тривалістю від 2 до 30 хв) та нічна пітливість, різкі зміни настрою, дратівливість. Вони тривають від 2 до 5 років, після чого зазвичай зникають.
Крім того, в перші кілька років після менопаузи дуже швидко відбувається втрата кісткової маси, а також починають прогресувати зміни судин, від яких раніше жінку захищав високий рівень естрогенів. Ці зміни підвищують ризик розвитку остеопорозу та серцево-судинних захворювань.
Також у симптоматології клімактеричних порушень лідирує проблема урогенітальних розладів, що зумовлено їхнім вираженим негативним впливом на якість життя жінки в період постменопаузи. Урогенітальні розлади в клімактерії — це симптомокомплекс вторинних змін, пов’язаних з розвитком атрофічних і дистрофічних процесів в естрогензалежних тканинах і структурах нижньої третини сечостатевого тракту, сечовому міхурі, уретрі, піхві, зв’язках малого таза та м’язах тазового дна [1]. Вони проявляються больовими відчуттями під час сексу, сухістю піхви, цисталгією (біль у ділянці сечового міхура, в т.ч. і поза актом сечовипускання), нетриманням сечі.
Менопауза негативно відбивається й на жіночій зовнішності: утворюються зморшки, нігті стають ламкими, шкіра сухішає, волосся тьмяніє та починає випадати.
Замісна гормональна терапія
Оскільки більшість захворювань у клімактеричний період виникають в результаті дефіциту статевих гормонів, жінкам може бути призначено замісну гормональну терапію (ЗГТ). Мета ЗГТ — заміщення гормональної функції яєчників для досягнення такого рівня гормонів у крові, який би поліпшив загальний стан, забезпечив профілактику пізніх обмінних порушень і не спричиняв побічних ефектів.
З лікувальною метою ЗГТ призначають для усунення таких розладів: нейровегетативних (дратівливість, сонливість, слабкість, занепокоєння, депресія, неуважність, зниження лібідо тощо); косметичних (сухість шкіри, ламкість нігтів, випадання волосся); урогенітальних (нетримання сечі, часті позиви в нічний час доби тощо). Зокрема, ЗГТ при урогенітальних порушеннях можна здійснювати препаратами, що виявляють як системну, так і місцеву дію. Вибір типу ЗГТ для лікування урогенітальних розладів є індивідуальним і залежить від віку пацієнтки, тривалості постменопаузи, основних скарг, необхідності лікування клімактеричного синдрому або профілактики пізніх метаболічних порушень [1].
За наявності протипоказань до ЗГТ або через небажання жінки фахівець може запропонувати використання рослинних та/або гомеопатичних лікарських засобів.
Профілактика остеопорозу
Спочатку, тобто з 60-х років минулого століття, коли було вперше виявлено зв’язок між менопаузою і остеопорозом, лікування естрогенами було золотим стандартом для запобігання втрати кісткової маси, проте даних про ефективність щодо профілактики переломів не було. Ситуація залишалася незмінною до оприлюднення результатів дослідження Ініціативи з охорони здоров’я жінок (WHI) у 2001 р. Зокрема, було опубліковано дані щодо тривалої ЗГТ, яка спричиняла підвищення частоти серцевих нападів та ровитку раку молочної залози. Попри те, що ризики були незначними (1 на 1500 користувачок на рік), пацієнтки були стурбовані, тож спостерігали значне зменшення використання естрогенів. У більш пізніх аналізах дослідження WHI показало, що естроген зменшував кількість переломів і фактично запобігав серцевим нападам у віковій групі 50‒60 років. Також було продемонстровано, що один естроген виявився більш безпечним у використанні, ніж комбінація естрогену та синтетичного прогестину (медроксипрогестерону ацетату), і фактично знизив ризик розвитку раку молочної залози [4].
Крім цього, натепер у лікуванні постменопаузального остеопорозу використовують препарати ризедронату, перорального кальцитоніну, інгібітори склеростину тощо.
Альтернативні засоби
Гормональна терапія залишається найбільш ефективним засобом за наявності симптомів менопаузи. У той же час спостерігається збільшення інтересу щодо використання додаткових, «альтернативних» методів. Жінки, що шукають більш природні або безпечні засоби для позбавлення від припливів, нічного потовиділення та інших симптомів менопаузи, часто звертаються до фізичних вправ, йоги, фітоестрогенів тощо [2].
Зокрема, клопогін чорний (лат. Cimicifuga racemosa), що є багаторічною дводольною рослиною родини жовтецевих, застосовують при деяких менопаузальних симптомах. Перше плацебо-контрольоване дослідження препаратів на основі Cimicifuga racemosa було проведено ще у 1986 р. У подальшому метааналіз дев’яти плацебо-контрольованих досліджень, опублікованих до 2013 р., підтвердив надійну ефективність лікарських засобів на основі Cimicifuga racemosa при симптомах менопаузи [3].
Щодо фізичних вправ та йоги, то гормональна терапія є більш ефективною, ніж вправи. Своєю чергою, дані декількох досліджень були недостатніми для того, щоб стверджувати, що фізичні вправи є ефективнішими за йогу.
У той же час варто пам’ятати головну рекомендацію для жінок, які входять у період менопаузи, а саме: обов’язково проконсультуйтеся з гінекологом, який допоможе зменшити прояви менопаузи та розробити індивідуальний план заходів для збереження здоров’я.
Підготувала Олександра Демецька, канд.біол.наук
Література
- Тихомиров А.Л., Олейник Ч.Г. Урогенитальные расстройства в постменопаузе и заместительная гормонотерапія. Лечащий врач. 2007; 3.
- Moore T.R., Franks R.B,. Fox C. Review of Efficacy of Complementary and Alternative Medicine Treatments for Menopausal Symptoms. J Midwifery Womens Health. 2017 May;62 (3):286-297.
- Henneicke-von Zepelin H.H. 60 years of Cimicifuga racemosa medicinal products: Clinical research milestones, current study findings and current development. Wien Med Wochenschr. 2017;167 (7-8):147-159. doi:10.1007/s10354-016-0537-z
- Tella S.H., Gallagher J.C. Prevention and treatment of postmenopausal osteoporosis. J. Steroid. Biochem. Mol. Biol. 2014;142:155-170. doi:10.1016/j.jsbmb.2013.09.008
