МОЗ виписує рецепт від корупції
Уже декілька місяців команда міністра охорони здоров’я Олександра Аніщенка з різних сторін вислуховує скарги, перевіряється різними держструктурами та читає звіти після їхніх аудитів. Проте вони продовжують працювати і роблять висновки з попереднього досвіду. Заступник міністра охорони здоров`я Галина Калішенко розповіла в інтерв’ю УНН, яким чином міністерство планує боротися з нечесними гравцями фармацевтичного ринку та в який спосіб забезпечити державу на 100% ліками.
– Останні висновки Рахункової палати закидають Міністерству охорони здоров’я розтрату на суму більше 200 мільйонів гривень за останні два роки, які призначалися для закупівлі лікарських засобів та виробів медичного призначення. Як допустив МОЗ ці порушення? Чи посилено контроль за закупівлями?
– Ми ознайомилися зі Звітом Рахункової палати по аудиту щодо держзакупівель, здійснених Міністерством охорони здоров’я України в 2010-2011 рр. Ми не можемо погодитися з деякими формулюваннями та зауваженнями у Звіті. Переважна більшість зауважень стосується закупівель 2010 року. Порівняно з минулим роком Міністерство охорони здоров’я України відчутно підвищило ефективність державних закупівель, а також збільшило обсяг забезпечення лікарськими засобами населення шляхом оптимізації номенклатури закупівель та досягло значної економії бюджетних коштів.
Стосовно висновків Рахункової палати, то із вказаної суми – 214,5 мільйонів гривень, 206 мільйонів складають випадки, коли МОЗом не були надані тим, хто перевіряє, протоколи засідань комітету з конкурентних торгів минулого року. Ми зараз розглядаємо ці випадки і з’ясовуємо причину ненадання протоколів. Але, погодьтеся, казати про “розтрату” чи незаконність проведення закупівель в цьому випадку, м’яко кажучи, немає підстав.
У цьому році нам вдалося досягти певних змін. По-перше, нашим головним завданням стало, в першу чергу, забезпечення прозорості торгів. Для цього, ми мали врегулювати питання ціноутворення на ліки, вартість яких повинна бути чітко визначена в законодавстві. Прийняття Кабміном постанови № 932 (“Про удосконалення державного регулювання цін на лікарські засоби і вироби медичного призначення, що закуповуються за рахунок коштів державного та місцевих бюджетів” – ред.) – це перший крок на шляху контролю ціни з боку держави. Відповідно до Постанови ціна на препарат не просто декларується, як це було раніше, а вказується ціна виробника, вартість препарату в інших країнах – за цими даними ми можемо робити моніторинг не лише ціноутворення, але й співвідносити ціни, які пропонують нам, і яка вартість даного препарату в інших країнах. Це дасть можливість запобігти завищенню цін на препарати, які закуповує наша країна. Зрозуміло, що деякі компанії не дуже хочуть показувати свої реальні доходи, і, відповідно, демонструвати утворення ціни та митну декларацію, яку ми зараз вимагаємо. Але якщо ми хочемо запровадити прозорість в закупівлях, нас цікавитиме формування ціни на лікарський препарат.
– Чи була можливість запровадити більш жорсткі міри до гравців ринку, котрі хочуть брати участь у торгах за державні кошти?
– Була, проте, якщо б ми прийняли більш жорсткі правила, це мало б зворотній ефект. Тому, під час розмови з представниками фармацевтичного ринку, ми наголошували, що цією постановою нічого нового не вводимо, просто приводимо в порядок і відповідність вже існуючі документи і врешті-решт започатковуємо прозорі стосунки держави і фармринку. Робити надто різкі кроки в цій галузі не можна, але й залишити так справи – також не можливо. Абсолютно не секрет, що рентабельність виробництва окремих препаратів дуже висока, і ми при реєстрації ціни просимо надавати нам інформаційну довідку (вона подається у довільній формі) щодо формування ціни на лікарський препарат. Головне наше завдання – не лише запровадити прозорі правила гри, а й завдяки ним забезпечити ліками максимальну кількість хворих, котрі їх потребують.
– Азаров віддав розпорядження керівникові МНС Балозі закупити вакцину для хворих гемофілією навіть без тендеру на закупку. Вас професійно не образило, що віддали закупівлю непрофільному міністру?
– На той час це було викликано необхідністю провести швидку закупівлю ліків. Але, розумієте, процедура закупівель лікарських засобів має певні особливості. По-перше, виготовлення препаратів відбувається планово і іноді триває довгий час. Наприклад, для виготовлення вакцини потрібно як мінімум чотири місяці, а планувати слід на рік уперед. Тому, коли ми оголосили закупівлі, більшість відомих виробників вже спланували своє виробництво на найближчі 6 місяців. Тому, щоб уникнути лихоманки при закупівлі ліків, має сенс заключення довгострокових договорів, щоб виробники мали можливість спланувати виготовлення препаратів, вчасно зробити поставку і перевірити якість.
– Повертаючись до закону “Про здійснення державних закупівель”. У нас є реєстрація ціни, усе нібито прозоро. Оголошено тендер. Згідно Закону України ви маєте закупити у тих, хто подав нижчу ціну, яка не може перевищувати ціни минулого року. Але якщо учасники виходять на тендер з вищими, ніж у минулому році, цінами, виходить, що МОЗ має чи відмовитись від купівлі ліків чи купувати по завищеним цінам. Як це відрегулювати?
– Така ситуація в цьому році склалась при закупівлі ліків для хворих на гемофілію, коли учасники тендеру вийшли з цінами, які були вище, ніж у минулому році, і вище бюджетних призначень цього року. Це фактично унеможливило проведення торгів. Впевнена, що формування оптово-відпускних цін на ліки повинно бути чітко та нормативно визначено. Лише прийняттям Кабінетом міністрів України постанови № 932, якою передбачено, що ціни на лікарські засоби та вироби медичного призначення, які закуповуються за кошти бюджету, не повинні бути вище за зареєстровані ціни, дозволить у цьому році закупити ці ліки.
Реєстрація ціни на ліки – це не панацея, однак вона надає можливість вирішити багато питань, зокрема дає об’єктивну інформацію щодо ціноутворення, дозволяє проводити моніторинг цін, запобігти завищенню вартості препаратів. Хто не зареєстрував ціни, не зможе вийти на торги. Якщо компанія хоче брати участь у тендерах на державному або місцевому рівні, вона має зареєструвати ціну. І тоді вище цієї планки ніхто не стрибне. Реєстрація ціни не дає завищувати ціни.
– Як відомо, ще однією проблемою при проведенні тендерів є судові тяганини між компаніями – учасниками тендерів. Можливо, правильно було б називати імена постачальників або назви компаній, які, програвши тендер, починають судитися, тим самим не даючи закупити ліки і доставити їх на місця призначення вчасно?
– Можна так зробити. Проте це не вирішує проблем. Звичайному громадянину все одно, хто і з ким судиться. Людина приходить до поліклініки, до лікарні і хоче отримати свої ліки. Ми повинні не зважаючи на всі проблеми не затримувати вчасне постачання.
Для цього ми використовуємо різні заходи. Зокрема збираємо компанії, які не можуть домовитись щодо перемоги у тендері, на території МОЗ і пропонуємо вирішити це питання. Іноді в такий спосіб вдається досягти домовленості. Але інколи ціна питання досить велика.
Коли вартість закупівлі препарату складає 65 мільйонів гривень, то є за що боротися. От і починаються суди між учасниками тендеру. МОЗ фактично виключений з процесу, в пасивному очікуванні результатів судів, які можуть розглядати справи по декілька місяців. А люди не можуть отримати державні ліки.
– Виходить, що безвихідь. Суди розглядають справи, МОЗ не розголошує імена “борців”, а люди страждають?
– Єдиний очевидний вихід – скорочення термінів розгляду позивів: всі процедури оскарження мають розглядатися протягом 3-5 днів, за аналогією із виборчим законодавством. Якщо суди і Антимонопольний комітет підуть нам назустріч і зменшать строки розгляду скарг та позовів, котрі стосуються державних закупівель МОЗ, ми зможемо набагато оперативніше закінчувати процедури державних закупівель, вчасно вкладатися в бюджетний рік і найголовніше – вчасно забезпечувати хворих.
– Тоді що в такому випадку сьогодні можна зробити? Як не заплямовувати репутацію МОЗу?
– Ми повинні працювати з постачальниками – розмовляти, переконувати їх. Можливо, у дієвість такого способу складно повірити. Проте зібрати їх разом, аби вони подивилися один на одного, – це теж варіант, хоча і не дієвий на 100%, але ми повинні це робити. Не секрет, що для капіталу головне процес його примноження. І безумовно ринок постійно шукає противагу нашим діям, однак потрібно робити все можливе, щоб ціні були контрольовані, а тендерні процедури – прозорі. Наразі ми вже маємо певні результати. Я розумію, що ЗМІ не дуже цікавлять надбання, більш цікаві зловживання (посміхається). Проте тільки в цьому році ми заощадили 140 мільйонів гривень бюджетних коштів. Це не просто гроші, які ми зекономили. Це збільшення кількості людей, котрі отримали державну допомогу. Наприклад, вакцини, про які так багато пише преса, – при закупівлях була запланована певна сума, що покривала 60% від потреби, а нам вдалось зекономити і отримати від держави додаткові кошти, і дозакупити вакцини.
Таким чином забезпечивши до100%! І це, погодьтеся, реальний результат. Так, були нарікання, що є затримка з постачанням, що десь чогось не вистачає, але ми забезпечили дітей вакцинами світових виробників і заощадили батьківські гроші. Думаю, що саме це є нашим основним завданням.
– Що заважає провести відкритий і прозорий тендер?
– Ціна – це перше. Друге – номенклатура (перелік ліків, які закуповуються). Ми вбачаємо і в цьому проблему. У нас виходить так, що визначивши номенклатуру до закупівлі і маючи чіткі бюджетні асигнування, держава не може на сьогоднішній день на 100% забезпечити ліками по основних програмах. Закуповується багато препаратів не в повному обсязі. Треба визначити що саме має профінансувати держава. Всі ці зловживання в медичних (лікувальних) закладах, де нібито лікарі торгують ліками або віддають медичні препарати до аптек, ґрунтуються на тому, що ми не забезпечуємо ліками на 100% від потреби.
Тому, одне з завдань МОЗу на наступний рік – визначити номенклатуру так, аби ми на 100% забезпечили потребу у найбільш необхідних препаратах першого та другого ряду. Наприклад, у людини стався інфаркт, він потрапив до лікарні. Препарати 1-го, 2-го ряду мають бути в стовідсотковому обсязі, щоб людина вижила. І це буде сигнал для всіх, коли ми цей список опублікуємо на сайті МОЗ за підписом міністра, фактично визначимо закупівлі на наступний рік. Тоді буде зрозуміло, що регіонам потрібно закуповувати препарати 3-го ряду, 4-го. А маючи фіксовану ціну, збережемо свої гроші й допоможемо регіонам не переплачувати за препарати. Якщо держава препаратами 1-го, 2-го ряду забезпечить на 100%, то це унеможливить різні зловживання, які мають на сьогодні місце.
– Це у випадку централізованих закупівель. А якщо все ж буде децентралізація?
– Навіть якщо буде децентралізація, все одно номенклатуру буде визначати МОЗ.
– МОЗ фактично став “зіркою ЗМІ” щодо закупівель. Не набридло постійно реагувати на резонансні події? Чому не сказати людям правду – до червня 2011 року відомство (тоді ще працювала команда попереднього міністра. – Ред.) не провело жодних закупівель, були зірвані графіки, постачальники і виробники не могли планувати співпрацю і так далі?
– Є сьогоднішній день. І це наші результати і наша відповідальність. А людям, як я вже казала, абсолютно все одно, хто не впорався, їм головне отримати ліки. Цим ми і займаємося. А перекладати відповідальність, на мою думку, справа безперспективна.
– Можливо, рецепт від корупції в МОЗі теж вже знайшли?
– Рецепт від корупції? Ми його виписуємо (посміхається). У будь-якому разі ми шукаємо такий рецепт, щоб в наступному році не бути зірками телебачення.
Джерело unn.com.ua
