Можливо жителі тропічних країн завдячують раку чорним кольором шкіри
Двигуном природного відбору, який забезпечив жителям Екваторіальної Африки, Центральної Америки й інших тропічних регіонів Землі радикально чорний колір шкіри, може бути рак, вважає професор Мел Грівс (Mel Greaves) із лондонського Інституту онкологічних досліджень (The Institute of Cancer Research, London), чия робота на цю тему опублікована в журналі Proceedings of the Royal Society B.
Результати генетичних досліджень свідчать про те, що перехід від світлого кольору шкіри, обумовленого пігментом феомеланіном, до чорного, який забезпечується пігментом еумеланіном, відвубвся в східноафриканской савані 1,2 – 1,8 мільйона років тому, коли перші представники виду Homo позбулися волосяного покриву тіла (імовірно, для забезпечення терморегуляції). Досі в якості основної гіпотези, яка пояснює еволюцію кольору шкіри від світлого до темного, розглядалася здатність еумеланіна ефективніше абсорбувати ультрафіолетове випромінювання і тим захищати тканиниглибших шарів шкіри від пошкодження. При цьому рак шкіри не розглядався як селективний фактор, оскільки вважалося, що він порівняно рідко вражає людей репродуктивного віку і тому не може вплинути на природний відбір.
Проте результати дослідження, проведеного Грівсом, показали, що приблизно 80 відсотків альбіносів у країнах Екваторіальної Африки, таких, як Танзанія і Нігерія, до 30 років помирають від різних видів раку шкіри. Такий же ефект спостерігається і в інших регіонах планети з дуже високим рівнем ультрафіолетового випромінювання – у країнах Центральної Америки, наприклад у Панамі, у Новій Гвінеї і так далі.
На думку Грівса, той факт, що у людей із генетично обумовленим дефіцитом меланіну в репродуктивному віці розвиваються летальні форми раку шкіри, є хоч і не прямим, але переконливим свідченням того, що світлошкірі предки людини перебували під надпотужним еволюційним пресом, який примусив їх шкірні покриви переключитися з вироблення феомеланіна на виробництво еумеланіна, який забезпечує ефективніший захист від пошкодження ДНК, що призводить до розвитку раку.
Крім зниження ризику онкологічних захворювань шкіри, еумеланін також надав раннім Homo й інші еволюційні переваги, передані ними наступним поколінням, наприклад, поліпшену функцію потових залоз або захист від руйнування ультрафіолетовими променями фолатів – солей фолієвої кислоти, необхідних для фетального розвитку.
«Чарльз Дарвін уважав, що у варіацій в кольорі шкіри немає ніякого адаптаційного сенсу, а інші дослідники не розглядали рак як селективну силу в процесі еволюції, – зазначив Грівс. – Але клінічні дані людей із дефіцитом меланіну, які живуть в африканських країнах, дають потужний аргумент на користь того, що летальні форми раку грали вагому роль у ранній еволюції виду Homo, забезпечивши вироблення еумеланіна і появу чорної пігментації шкіри».
За матеріалами Proceedings of the Royal Society B
Материал подготовила +Екатерина Свириденко
