Музей фармації у Кракові
Заклики до створення у Польщі музею історії фармації з’являлися у фармацевтичній пресі від 1881 р. Першими таку ідею висунули відомі історики фармації Ернест Свежавський і Казимир Венда. Їх підтримав у 1903 р. Болеслав Гладиха, а у 1912 р. – Теофіл Тугендгольд. У 1920 р. до задуму створення фармацевтичного музею повертаються Казимир Венда і Ян Поратинський, у 1935 р. – Вацлав Філіпович, згодом – Роберт Рембелінський і Болеслав Махніковський.
Ці звернення, проголошені провідними представниками професії, не залишилися без відповіді, писав в одній зі своїх праць Л. Екерт, доктор фармації Медичної Колегії Ягелонського університету в Кракові. Відтак, у міжвоєнний період (1920–1939 рр.) були створені музейні колекції у Варшаві, Вільно, Львові, Познані, Ченстохові та Кракові. Проте після Другої світової війни від збірок майже нічого не залишилося.
У 1946 р. Президія Окружної Аптекарської палати у Кракові прийняла ухвалу про створення музею фармації. Прохання надсилати історичні аптечні знаряддя праці, посуд, книги та документи фармацевти сприйняли з ентузіазмом. Головним ініціатором створення музею був тодішній директор бюро і юрисконсульт Окружної Аптекарської палати у Кракові, доктор права Станіслав Пронь. У 1946–1951 рр. доктор Пронь енергійно займався справою створення музею і нагромаджував фармацевтичні експонати у Музеї Аптекарської Краківської землі при Аптекарській Палаті. Попри регіональну назву, вже від перших днів існування музей мав загальнодержавне значення.
Після націоналізації аптек і ліквідації Аптекарських Палат музей у 1952 р. перейшов у підпорядкування Міністерства охорони здоров’я під назвою «Історичний музей Польського Аптекарства». Тоді ж доктор Пронь отримав дозвіл на збирання експонатів на території всієї країни. Під час своїх подорожей він відвідав близько 1200 аптек, внаслідок чого було створено основний фонд сучасної колекції загальнопольського значення.
20 вересня 1956 р. відкрилася виставка під назвою «Історичний музей фармації у Кракові», на якій було представлено майже 40% усіх експонатів. Відтоді фондами музею і бібліотеки користувалися спеціалісти, науковці, історики і студенти.
З початку 1961 р. Музей фармації належить до Медичної Академії у Кракові. У 1964 р. у фондах музею нараховувалося близько 15 тис. експонатів, у бібліотеці – майже 5 тис. томів, а в архіві – 250 справ.
До 1986 р. під керівництвом професора Войцеха Резке музей значно розширився. Гостро постала проблема нового приміщення. У 1978 р. на численні прохання завідувача міська влада Кракова виділила музею кам’яницю по вул. Флор’янській, 25. Вона була цілком зруйнованою, тож реставрація будинку під наглядом Відділу охорони пам’яток тривала 10 років. Ключі від реставрованої будівлі вручили дирекції музею у листопаді 1988 р. Після цього розпочалося пристосування приміщення до потреб музею, виготовлення вітрин, меблів і шаф для нової експозиції, бібліотеки і архіву. Окрім того, старовинні аптечні меблі, які зберігалися у сховищах, передали на коштовну і довготривалу реставрацію, оскільки лише відповідно законсервовані предмети могли розміщуватися у новому приміщенні музею. Отримати необхідні кошти для цього було нелегко, позаяк усе відбувалося у період економічної кризи у Польщі.
Нова кам’яниця, передана міською владою музею у 1988 р., є пам’яткою архітектури XVI–XVII ст. і знаходиться під охороною держави. Фундамент будинку закладено у XV ст., потім було кілька перебудов, але будівля зберегла готичний стиль, особливо виразний у приміщеннях першого поверху, підвалах і кам’яному муруванні. До нашого часу також дійшло кілька кам’яних порталів, дві ренесансні балкові стелі, одна з яких з поліхромією, і три стелі з періоду бароко, одна з яких вкрита колодриною – тогочасними паперовими шпалерами. Стіни одного із залів другого поверху покривають добре збережені фрески.
Присвята Гігеї
У просторому холі на першому поверсі відвідувачі переглядають фільми про історію фармації. При вході на другий поверх привертає увагу бюст творця музею доктора Станіслава Проня (1882–1971). На протилежній стіні залу старий латинський напис нагадує, що аптека – це будинок, «який Гігея присвятила своїм хворим». В експозиції музею багатократно повторюються мотиви Гігеї і Ескулапа у скульптурах, вітражах, малюнках, печатках і старовинних монетах. Стіни холу прикрашають цінні фрески середини XVIII ст., перенесені зі зруйнованої аптеки магістра Кавського в Саноку.
На першому поверсі (в партері), в залі від подвір’я, розташована диспензаційна (рецептурна) кімната аптекаря (фармакополі) XVII ст. Для її обладнання були використані старовинні столи, шафи і полиці, серед них декілька із старовинних монастирських аптек. Тут знаходиться також колекція картин і гербів, що колись прикрашали аптеки, а також державні герби Прусії і Австрії, які вивішували над входом до аптечного закладу. Над мензою (столом) знаходяться опудало крокодила, панцир черепахи, щелепи акули, риби незвичайної форми, так звані курйози (за старими гравюрами).
Підвали розташовані у підземеллі музею. Великі склепінчасті пивниці, збудовані з кам’яних блоків, створюють ідеальні умови для експозиції. Тут знаходяться бочки різноманітної форми, преси і фільтри для приготування лікувальних вин, які колись повсюдно вживали як розчинники для приготування ліків. Збоку – обладнання для виготовлення свічок, що кількасот років втому виготовляли саме в аптеках. Там же у великих кількостях зберігали віск, який входив до складу багатьох ліків, а зафарбованим його використовували для урядових печаток. На підвищеннях можна побачити кам’яні посудини і коновок для зберігання великої кількості сировини, далі – колекцію посуду для мінеральної води, натуральної і штучної.
В іншому склепінчастому залі пивниці розміщено аптечну лабораторію. Біля великої пічки з комином бачимо міхи для піддування полум’я, а також кілька менших чавунних переносних пічок. Над вогнищем – котли, а збоку розміщено різноманітне обладнання: мідні дистиляційні апарати, скляні реторти, фільтри, перколятори, преси різних типів для вичавлювання соків і олій. До винятково цінних експонатів належать дві графітові реторти, які походять з часу, коли у Кракові працював відомий алхімік Михайло Сендзівой (1556–1636).
Два великих зали другого поверху стилізовано під рецептурно-торгові зали аптек XIX ст. На увагу заслуговує ампірна аптека з Ліска (Лемківщина). Тут же розміщено портрети видатних представників краківської фармації на чолі з професорами Ягелонського університету Яном Шастером, Юзефом і Флор’яном Савічевськими. Колекцію доповнюють портрети голів Греміуму і Аптекарської Палати Кракова.
У рецептурному залі представлено фрагменти двох великих аптек, виконаних у стилі необароко і бідермаєр. Збоку – вхід до кімнати аптекаря. Аптекар на службі завжди мав свій кабінет, де вів рецептурну книжку, реєстр боржників, також у нього під рукою була необхідна література. Збережені інвентарні списки підручних бібліотек аптекарів говорять і про непрофесійні зацікавлення аптекарів. Роль зразка такого кабінету відіграла кімната одного з найвидатніших польських аптекарів Ігнація Лукасевича. Тут знаходяться автентичні меблі з маєтку в Хорківці, де Лукасевич провів останні роки свого життя, а також численні родинні реліквії, колекція гасових ламп з копією прототипу першої лампи, яка засвітилася у львівській лікарні в 1853 р. Цю колекцію доповнюють аптечний рукописний мануал та інвентар аптеки у Бжостку, написаний рукою Лукасевича, а також домашня аптечка, секретер, ступка і вага з аптеки Лукасевича.
В окремому залі розташована колекція аптечних ваг і ступок з різного матеріалу.
Ѓанок, який сполучає головний будинок і флігель, прикрашений роботами фармацевтів – художників-аматорів, а саме акварелями, портретами, написаними масляними фарбами, які дають уявлення про вигляд давніх аптек і лабораторій.
«Цілий світ є аптекою»
На третьому поверсі можна ознайомитися з колекціями аптечного посуду різних епох та з різних матеріалів – дерева, олова, кераміки, скла, порцеляни. Є цінний посуд, який походить зі старих польських мануфактур, а також закордонних – Мейсена, Відня, Берліна, Копенгагена. У двох великих вітринах розміщено колекцію майолікового посуду італійського, нідерландського, французького і англійського походження, передана музею у 1976 р. магістром фармації Матвієм Грабовським з Лондона.
В окремому залі представлено колекцію вибраних стародруків, травників, антидотаріїв і фармакопей. Кілька вітрин заповнено фізико-хімічною апаратурою, яку застосовували у давніх аптеках.
Серед домашніх аптечок зацікавлює аптечка мандрівника, виконана у формі триптиха, заповнена необхідним знаряддям і сировиною для виготовлення ліків біля ліжка хворого чи в польовому госпіталі.
Останній акцент експозиції – аптечний стрих (піддашшя). На дерев’яній конструкції розміщені камки для сушіння трав, ножі, сита, преси, репозиторії для зберігання подрібненої рослинної сировини, перколятори для приготування рослинних ліків. У вітринах представлено сировину рослинного, тваринного і мінерального походження, яка засвідчує популярний вислів Парацельса «Цілий світ є аптекою».
Бібліотека фармацевтичного музею налічує понад 8 тис. томів, призначених для спеціалістів і дослідників. У фондах музею зберігаються більше 22 тис. експонатів.
