Наймаємо на роботу: який договір обрати
Тема оподаткування в Україні досі залишається актуальною, адже вітчизняне законодавство в цій сфері час від часу змінюється. Юридична компанія Arzinger вирішила допомогти представникам фармацевтичного бізнесу розібратися в деяких положеннях трудового права та організувала бізнес-сніданок
«Актуальні питання податкового законодавства»
Для будь-якої компанії вдало підібраний персонал — запорука успіху. Але треба не тільки знайти кваліфікованих робітників, а й вибрати найбільш ефективний механізм співпраці з ними.
Світлана Язикова, старший юрист Arzinger, розповіла про основні варіанти договірного оформлення відносин між фармацевтичними компаніями та фізичними особами з урахуванням податкового навантаження на роботодавця.
У більшості фармацевтичних компаній є так званий стандартний персонал (керівник, бухгалтер, секретар, провізор тощо), а також лікарі-дослідники та KOLs (ключові лідери думок). Із кожною групою працівників потрібно оформити договірні відносини.
Основним способом оформлення відносин між роботодавцем і працівником є трудовий договір. При його укладанні податкове навантаження буде таким: податок на прибуток, сума виплати якого входить до складу витрат без обмежень (згідно з п. 138.8 Податкового кодексу України), відсутність ПДВ та єдиний соціальний внесок (ЄСВ), який залежно від класу професійного ризику варіює від 36,76 до 49,7% від фонду оплати праці. Цивільно-правовий договір передбачає схожі витрати для компанії, але відрізняється тим, що сума податку на прибуток входить до складу витрат при дотриманні певних умов, а ЄСВ становить 34,7% від суми винагороди (незалежно від класу професійного ризику). У деяких випадках вигідніше оформлювати стосунки з робітником у формі договору з фізичною особою-підприємцем. Адже в цьому разі сплачують податок на прибуток, який включають до складу витрат при дотриманні певних умов, нарахування ПДВ також можливе. Подібне оподаткування відбувається за умов договору про надання персоналу. Проте в цьому разі передбачається ПДВ, а при сплаті податку на прибуток оплата вартості послуг із надання персоналу (юридичної особи) належить до витрат.
Тож у яких випадках найкраще укладати той чи інший договір? С. Язикова вважає, що зі стандартним персоналом слід укладати трудовий договір. Однак іноді неможливо визначити кінцевий результат роботи працівника.
— Часто важко показати, що купуєте у співробітника послуги в певному обсязі, — каже вона. — Є ризик, що під час перевірки контролюючого органу буде нелегко обґрунтувати, чому послуги надаються саме за трудовим договором. Нерідко співробітники податкової служби вважають, що в подібних випадках виникають відносини цивільно-правового характеру.
У такій ситуації потрібно мати переконливу доказову базу. Наприклад, надати інспекторам документи, які підтверджують, що співробітник наймається на визначену кількість годин, а його робота має конкретний результат. Важливо також, щоб стосунки між роботодавцем і працівником не мали регулярного характеру, інакше вони розглядатимуться як підприємництво з боку працівника або як купівля трудової функції, а не кінцевого результату.
— Для компанії не має значення, чи визнають фізичну особу підприємцем, — сказала С. Язикова. — Податкове навантаження від цього не зміниться. Проте може виникнути непотрібна судова тяганина, і справою займатимуться не податкові, а правоохоронні органи.
Загалом, зі стандартним персоналом С. Язикова радить укладати трудовий договір або договір про надання персоналу. Із лікарями-дослідниками найкраще співпрацювати в рамках договору з надання послуг цивільно-правового характеру або як із підприємцем. Можна використовувати і трудовий договір, але на практиці це недоцільно. Відносини з KOLs варто оформлювати у формі договорів із надання послуг (цивільно-правового характеру), створення авторського добутку «на замовлення» та на надання послуг підприємцем.
Олеся Брязгунова
“Фармацевт Практик” #03′ 2012