Статті

«Нездорова дієта», або харчові звички медичних працівників

Статті

«Нездорова дієта», або харчові звички медичних працівників

29/12/2020

Кількість доступних ґрунтовних даних щодо харчових звичок медичних працівників є вкрай обмеженою. Однак, як і у випадку із населенням у цілому, більшість студентів і фахівців галузі охорони здоров’я регіону Латинської Америки, США, Австралії та Великої Британії не дотримуються дієтичних рекомендацій своїх країн. Більшість з них споживають менше рекомендованого добового обсягу фруктів і овочів, цільнозернових, молочних продуктів і білка; менше 50% випивають вісім або більше склянок води на день; близько 30% щодня споживають продукти з високим вмістом жиру і цукру; більше половини (62,1%) дотримуються неадекватного режиму харчування. В цілому переважна більшість медичних працівників (74,5%) дотримуються дієти, яку можна віднести до категорії «нездорової» [1].

Дрібні перекуси, їжа всухом’ятку, потім поїдання «всього та одразу» — багато залежить від спеціальності, навантаження і, власне, від бажання бодай намагатися вирішити проблему

Неправильне харчування

Поняття «неправильне харчування» охоплює недолік, надлишок або дисбаланс поживних речовин та/або їхньої енергетичної цінності в раціоні людини.

ВООЗ наголошує, що термін «неправильне харчування» включає в себе дві широкі групи патологічних станів. Одна з них — це недостатнє харчування, і до неї відносять затримку росту (для дітей та підлітків), втрату або дефіцит маси тіла, відсутність чи нестачу поживних мікроелементів (відсутність важливих вітамінів і мінералів). До іншої групи патологічних станів включено надмірну масу тіла та неінфекційні хвороби, які пов’язані з раціоном (серцево-судинні захворювання, інсульт, цукровий діабет, онкопатологія) [2].

Зокрема, нераціональне, нездорове харчування спричиняє розвиток в організмі людини різних вторинних фізіологічних порушень, до яких відносять підвищений артеріальний тиск, гіперхолестеринемію, надлишкову масу тіла (ожиріння), гіпо- та гіперглікемію.

Щодня наш організм має отримувати у достатній кількості близько 50 незамінних компонентів харчування (8 амінокислот, більшість вітамінів, мінеральні речовини, поліненасичені жирні кислоти та ін.), а також так звані замінні компоненти, які синтезуються з інших продуктів (деякі амінокислоти, жири, вуглеводи тощо).

Нерідко проблеми недостатнього харчування сусідять із проблемами надмірної маси тіла, при цьому людина з надмірною масою може одночасно страждати від нестачі життєво необхідних нутрієнтів [2].

Незбалансоване харчування може спричинити порушення трофіки, у результаті чого організм починає захищати життєво важливі органи — мозок, легені, серце, забезпечуючи їм першочергове отримання поживних речовин, при цьому обмежуючи їхнє надходження до інших, «менш значущих» органів, таких як шкіра, нігті та волосся. Тож не дивно, що через деякий час шкіра змінює колір та втрачає пружність, нігті стають тонкими і ламкими, волосся тьмяніє та починає випадати [3].

Харчові звички медичних працівників

Загалом, неправильне харчування та брак фізичної активності негативно впливають на якість життя та підвищують ризик інвалідизації через цукровий діабет, остеопороз, серцево-судинні захворювання та онкопатологію.

Фармацевт Н., якщо працює не в нічну зміну, через брак часу не встигає поїсти на роботі. Як відомо, пропуск прийому їжі або недостатня кількість вуглеводів у їжі може спричинити стан гіпоглікемії. При наближенні рівня глюкози до нижньої межі норми (3,3 ммоль/л) одразу спрацьовують два захисні механізми: знижується вироблення інсуліну підшлунковою залозою та підвищується продукція глюкози печінкою. Тож нерідко Н. під час зміни відчуває слабкість, втому, зниження концентрації уваги.

Коли з’являється вільна хвилина, Н. може «перехопити» яблуко чи бутерброд (якщо вони, звісно, є) або збігати до кафе поруч з аптекою, де вже й поїсти досхочу. Вочевидь, в останньому випадку подальша робота обтяжується боротьбою із занепадом сил та непереборним бажанням заснути.

Медична сестра Л. не встигає поїсти під час зміни через завантаженість лікарні та брак медичного персоналу. Велика кількість пацієнтів та непередбачуваність їхніх потреб унеможливлюють прийом їжі «за розкладом» — тільки-но збирається зробити невеличку перерву, як хтось із пацієнтів терміново потребує уваги. Рідко наважується обтяжувати інших медсестер, які знаходяться у такій самій ситуації, задля того, щоб поїсти нашвидкуруч. Якщо не чергує, то зазвичай «обідає та вечеряє» один раз на добу, на ніч. Останнім часом турбує «голодний» біль у верхній частині живота, що зникає після їди, натомість виникає відчуття тяжкості.

Хірург А. перед виконанням великої операції любить ласувати солодощами (цукерки, печиво, шоколад). Його можна порівняти зі спортсменом, якому перед інтенсивними тренуваннями рекомендують вживати невелику кількість легкозасвоюваних вуглеводів. Такі вуглеводи стрімко надходять у кров у вигляді глюкози.

У спортсменів глюкоза активно витрачається як паливо для м’язів. Натомість в операційній ані інтелектуальна діяльність, ані нервове напруження, ані постійна тонка робота руками не забезпечують таких витрат. І слідом за підвищенням рівня глюкози в крові відбувається значний викид інсуліну, який швидко «заганяє» глюкозу з крові до клітин. Як наслідок, розвивається так звана реактивна гіпоглікемія. Через це виникають слабкість, сильний голод і бажання поїсти «солоденьке» знову. І часто буває, що вже посеред операції лікар просить дати йому під маску цукерку. Ну а невитрачена глюкоза в клітинах призводить до синтезу тригліцеридів та накопичення жирової тканини.

Підготувала Олександра Демецька,
канд. біол. наук

Коментар експерта

Співробітник ДУ «Інститут ендокринології та обміну речовин ім. В.П. Комісаренка
НАМН України», канд. мед. наук Ірина Сергіївна Супрун

Шанувальники дрібного харчування вважають, що витрачають більше енергії на термічну переробку їжі. Але у дійсності, якщо людина їсть не менше ніж звичайно, немає ніякої різниці в тому, скільки витрачається енергії.

До того ж люди, які їдять потроху (щоб не відчувати насичення), часто в результаті споживають їжі більше. До слова, зелений чай і грейпфрути, всупереч популярній думці, не прискорюють обмін речовин.

Основна порада щодо того, скільки разів на день треба їсти: орієнтуйтеся на сигнали свого організму. Їжте, коли відчуваєте голод, і припиняйте, коли відчуваєте, що наситилися.

Одним з ключових моментів здорового і збалансованого харчування на роботі є планування.

Як кажуть, «провалюючи підготовку, ми готуємося до провалу». Не плануючи, ми з більшою ймовірністю будемо переїдати, недоодержуючи при цьому необхідні нутрієнти.

Щоб зібрати «здоровий» ланч-бокс, потрібно:

  • робити основний акцент на фруктах і овочах, цілісних злаках і нежирних молочних продуктах;
  • враховувати розмір порцій;
  • включати білок: пісне м’ясо, рибу, птицю, боби, яйця або горіхи;
  • обмежувати кількість солі, цукру, насичених і трансжирів.

Також необхідно пам’ятати, що їжа — це перш за все харчування, а не засіб від втоми або стресу

Підписатися на електронну версію журналу "Фармацевт Практик"
Література

  1. Betancourt-Nuñez А. et al. Un healthy dietary patterns among health care professionals and students in Mexico. BMC Public Health. 2018 Nov 9; 18 (1):1246.
  2. ВОЗ. Что такое неправильное питание? Вопросы и ответы онлайн 8 июля 2016 г.
  3. Колодченко Е. Выпадение волос как следствие неправильного питания. Еженедельник «Аптека», 2010; 45 (766).

“Фармацевт Практик” #12′ 2020

https://rx.ua
ПЕРЕДПЛАТА
КУПИТИ КНИГИ