Новий засіб проти вошей знищує як дорослих особин, так і гнид
Нещодавно FDA схвалила новий лікарський засіб для лікування педикульозу у пацієнтів старше 6 міс. Абаметапір (Xeglyze) випускається у формі лосьйону для місцевого застосування (0,74%) та на відміну від більшості протипедикульозних засобів має високу овіцидну активність – знищує і вошей, і їх яйця (гниди). Завдяки цьому, немає потреби у повторних нанесеннях засобу – позбавитися паразита можна після однократного застосування. Лосьйон із абаметапіром наносять на волосся на 10 хв, після чого ретельно змивають*
Життєвий цикл головної воші (Pediculus humanus capitis) триває близько 30 діб, з яких 7-12 діб припадає на фазу яйця (гниди). Воші прикріплюють яйця на волосся біля шкіри голови людини. Їх дуже складно вимити або вичесати і до того ж вони стійки до впливів численних протипедикульозних засобів. Через це більшість засобів для лікування педикульозу (піретроїди, піпероніл бут оксид, мелатіон, бензиловий спирт тощо) передбачає принаймні двократне застосування: перше знищує дорослі особини, друге, через 7-10 діб, особини, які щойно вилупилися із яєць. Це незручно та не дуже надійно, адже і після другої обробки у людини можуть залишатися життєздатні гниди. Виключенням є, наприклад, протипаразитарний засіб івермектин, активний одночасно проти нематод і комах, але він залишається досить дорогим.
Абаметапір – інгібітор ферментів металопротеїназ, які необхідні вошам в процесі вилуплення з яєць та подальшої життєдіяльності. Овіцидна активність абаметапіру in vitro складає 90-100%. В клінічних дослідженнях ІІІ фази ефективність абаметапіру після однократного застосування складала 81%. Найбільш поширеними побічними ефектами препарату були: еритема (4%), свербіння (3,2%) і печіння (2,6%) шкіри, контактний дерматит (1,7%), блювання (1,7%), подразнення очей (1,2%), зміна кольору волосся (1,0%)*.
* Bowles VM, VanLuvanee LJ, Alsop H, et al. Clinical studies evaluating abametapir lotion, 0.74%, for the treatment of head louse infestation // Pediatr Dermatol., 2018; 35: 616–621. https://doi.org/10.1111/pde.13612
