Обережно, холера!
Багато хто з нас сприймає холеру майже як архаїзм. Свого часу її жертвами стали 11-й президент США Джеймс Нокс Полк, король Франції Карл Х, композитор Петро Чайковський, генерал Олександр Ланжерон, а також мільйони не настільки відомих людей. На жаль, збудник захворювання — холерний вібріон, і сьогодні чатує на жителів ендемічних районів і туристів, причаївшись у склянці простої води або в будь-якому іншому напої, до якого поклали кубик брудного льоду.
За оцінками ВООЗ, у світі щорічно фіксують від 1,3 до 4 млн випадків захворювання на холеру і від 21 тис. до 143 тис. випадків смерті від неї [1]
Як «дебютувала» холера
Холерний вібріон (лат. Vibrio cholerae) — бактеріальний партнер веслоногих рачків. Так само, як й інші представники роду вібріонів, це бактерія схожа на мікроскопічну кому.
Вібріони і веслоногі плодилися та розмножувалися в теплих солонуватих дельтах річок, де змішується прісна й морська вода. Селяни та рибалки жили по коліно в солонуватій воді — ідеальному середовищі для вібріонів, отже, проникнення до людського організму не викликало труднощів у бактерій. Рибак ополіскує обличчя забортною водою, селянин п’є з криниці, що підтоплюється припливом, — при цьому обидва прихоплюють нерозпізнаних у воді веслоногих і з ними — до 7000 вібріонів на кожному.
Через такий тісний контакт холерний вібріон поступово отримав можливість «перейти» або «переключитися» на людський організм. Це не означає, що бактерію чекав теплий прийом. У людини є непоганий захист від непрошених гостей — це й кислотне середовище шлунка, що нейтралізує більшість бактерій, і полчища мікробів-конкурентів, які населяють кишечник, і клітини імунної системи, що перебувають на варті.
Читайте також: Гострі розлади травлення у дітей
Але з часом холерний вібріон адаптувався до людського організму. Зокрема, придбав довгий, схожий на волосся, джгутик на хвості, з допомогою якого вібріони отримали можливість зв’язуватися між собою і утворювати щільні мікроколонії, а також «навчився» виробляти токсин, тим самим забезпечивши собі нові можливості, які були необхідні для того, щоб стати патогеном для людини. Після цього стало достатньо крихітної краплі випорожнень, щоб вібріон через немиті руки, із зараженою їжею або водою потрапив до наступної жертви.
У XIX ст. холера поширилася по всьому світу зі свого первісного резервуара в дельті річки Ганг в Індії. Надалі відбулося шість пандемій, які забрали життя мільйонів людей на всіх континентах. Поточна (сьома) пандемія почалася в 1961 р. в Південній Азії, в 1971 р. поширилася на Африку, а в 1991 р. — на Америку. На даний час холера є ендемічною хворобою в багатьох країнах світу.
Симптоми і прогноз
Холера є гострим діарейним захворюванням внаслідок потрапляння до організму продуктів харчування або води, зараженої холерним вібріоном.
Між потраплянням до організму заражених харчових продуктів або води та появою симптомів у хворого проходить від 12 год до 5 днів. Зазначимо, що найбільш небезпечними є продукти, які не зазнали термічної обробки. Зараження може відбутися також під час купання у випадкових водоймах.
Холера вражає як дітей, так і дорослих, та за відсутності лікування може за кілька годин закінчитися смертю.
Характерними ознаками холери є багаторазові рідкі випорожнення та блювання, що призводять до зневоднення організму. У деяких осіб, інфікованих бактерією V. cholerae, не розвивається жодних симптомів, хоча протягом 1–10 днів після інфікування в їхніх фекаліях наявні бактерії, які при повторному поверненні до навколишнього середовища потенційно можуть інфікувати інших людей. Вчені схильні асоціювати такі випадки із підвищеною кислотністю, яка не є дружнім середовищем для холерного вібріона.
Передача холери тісно пов’язана із відсутністю належного доступу до чистої води та засобів гігієни і санітарії
Серед людей, які є вразливими до холери, перебіг хвороби здебільшого легкий, з помірно вираженими симптомами, тоді як у деяких хворих розвивається гостра водяниста діарея із важким ступенем зневоднення. За відсутності лікування це може призводити до смерті.
Ендемії і епідемії
Передача холери може носити ендемічний або епідемічний характер. Ендемічний щодо холери район — це район, де підтверджені випадки холери виявляли протягом трьох останніх років, і є фактичні дані, що підтверджують місцеву передачу хвороби (тобто випадки, не завезені ззовні).
При цьому спалах/епідемія холери може виникати як в ендемічних країнах, так і в країнах, де це захворювання зазвичай відсутнє.
В ендемічних щодо холери країнах спалах може носити сезонний або спорадичний характер і визначається як перевищення очікуваної кількості випадків захворювання. У країні, де холера не виникає регулярно, спалах визначають як появу не менше одного зафіксованого випадку холери з фактичним підтвердженням місцевої передачі в районі, де це захворювання зазвичай відсутнє.
Передача холери тісно пов’язана із відсутністю належного доступу до чистої води та засобів гігієни і санітарії. До типових районів підвищеного ризику належать нетрища, які примикають до міських кварталів та в яких відсутня основна інфраструктура, а також табори для внутрішньо переміщених осіб або біженців, де не задовольняються мінімальні потреби в чистій воді та не дотримуються санітарно-гігієнічні норми.
Отже, наслідки гуманітарних криз, такі як руйнування систем водопостачання або переміщення населення до переповнених і неналежним чином обладнаних таборів, можуть підвищувати ризик поширення холери за наявності бактерій.
У той же час трупи людей, не інфікованих холерою, не можуть бути причиною епідемій.
Лікування та профілактика
Вирішальну роль в профілактиці холери, боротьбі з нею та зниженні смертності відіграє комплексний підхід. Йдеться про поєднання таких заходів, як епіднагляд, заходи щодо поліпшення водопостачання, санітарії та гігієни, мобілізація громадськості, лікування і введення пероральних вакцин проти холери. На даний час холеру можна досить легко вилікувати — за умови своєчасної та належної терапії летальність не перевищує 1%.
Більшість людей можна з успіхом лікувати, своєчасно надаючи їм пероральні регідратаційні солі (ОРС). Стандартний пакет ОРС ВООЗ/ЮНІСЕФ розводять в 1 л чистої води. У перший день для лікування зневоднення середнього ступеня дорослим пацієнтам може знадобитися до 6 л ОРС.
Читайте також: Коварная запятая, или Страсти по холере
Пацієнтам із тяжким ступенем зневоднення загрожує дегідратаційний шок, що зумовлює необхідність термінових внутрішньовенних вливань. В ході лікування дорослому, маса тіла якого становить 70 кг, потрібно не менше 7 л внутрішньовенних вливань, а також ОРС. Крім того, таким пацієнтам призначають і відповідні антибіотики для скорочення тривалості діареї, зменшення об’єму необхідних регідратаційних рідин і зменшення кількості та періоду виділення V. cholerae у випорожненнях.
Потрібно зазначити, що масове застосування антибіотиків не рекомендоване, оскільки не має підтвердженого впливу на поширення холери та може зумовити розвиток підвищеної стійкості вібріонів до протимікробних засобів.
Важливою додатковою терапією для дітей віком до 5 років служить прийом препаратів цинку, які також скорочують тривалість діареї та здатні попереджати подальші епізоди виникнення гострої водянистої діареї від інших причин.
Пам’ятка туристу
Країни, в яких у 2015–2018 рр. була зареєстрована холера:
- Африка: Демократична Республіка Конго, Танзанія, Кенія, Замбія, Малаві, Мозамбік, Уганда, Нігерія, Сомалі, Ліберія, Бенін, Бурунді, Зімбабве, Кот-Д’Івуар, Південний Судан, Гана, Нігер, Того, Камерун, Ангола, Ефіопія, Судан, Намібія.
- Американський регіон: Гаїті, Домініканська Республіка, Куба, Еквадор.
- Південна Азія: Індія, Непал, Бангладеш.
- Центральна Азія: Ірак, Сирія, Афганістан, Пакистан.
- Південно-Східна Азія: Таїланд, М’янма, Південна Корея.
- Південно-Західна Азія: Ємен.
У квітні 2019 р. тропічний циклон Інду спровокував епідемію холери в Мозамбіку (рясні опади призвели до змішування дощової та морської води з подальшим потраплянням її до криниць і систем водопостачання).
При цьому було б помилкою вважати, що в нашій країні немає випадків холери: у 1970 р. епідемія холери вибухнула в Одесі, а у 2018 р. був зафіксований одиничний випадок захворювання в мешканця Бердянська.
Епідеміологи та інфекціоністи рекомендують під час поїздки до ендемічних щодо холери країн повністю утриматися від вживання сирої води (а також, можливо, від бутильованої води місцевого розливу), молока, соків та інших напоїв з льодом, а також від продуктів, які не піддавалися термічній обробці (овочі, фрукти тощо). При цьому небажано вживати лужну мінеральну воду, оскільки лужне середовище є оптимальним для розмноження холерних вібріонів. Також доцільно уникати купання у випадкових водоймах та ні в якому разі не заковтувати воду з них.
За першої появи небажаних симптомів необхідно негайно звернутися по кваліфіковану медичну допомогу
Читайте також: ПАМЯТКА для пациента с диареей
Олександра Демецька, канд. біол. наук
“Фармацевт Практик” #6′ 2019
