Оцінка медичних технологій і формулярної системи

Відкрив конференцію фундатор, завідувач кафедри ОЕФ та технології ліків факультету післядипломної освіти професор Б.Л. Парновський. Він розповів про основні етапи навчальної та наукової роботи кафедри, а також зазначив, що науковцями кафедри впроваджено дві навчальні дисципліни: «Фармацевтична інформатика» (80-ті рр.) та «Фармакоекономіка» (2000 р.). Особливістю післядипломної освіти провізорів є широке використання результатів наукових досліджень у навчальному процесі. Зокрема, для забезпечення безперервної освіти провізорів було видано навчальну програму та методичні рекомендації для вивчення фармакоекономіки. Професор Б.Л. Парновський зазначив, що результати досліджень науковців кафедри системно представлені на міжнародному рівні.

Світова зустріч ISPOR 

Професор О.М. Заліська останні десять років співпрацює з Міжнародним товариством фармакоекономічних досліджень (ISPOR), очолює Український відділ ISPOR — USPOR (www.uspor.org.ua), що займається теоретичними і практичними напрямами впровадження методології фармакоекономічних досліджень з урахуванням особливостей вітчизняної медичної і фармацевтичної допомоги.

Професор О.М. Заліська, яка брала участь у 17-й Світовій зустрічі ISPOR (Вашингтон, 2–6 червня 2012 р.), розповіла про тенденції та перспективи оцінки медичних технологій у світі. Щорічно в США відбувається форум ISPOR, який об’єднує керівників управління охорони здоров’я та страхових компаній, науковців, представників консалтингових фірм та фармацевтичного бізнесу. Цього року переважна більшість доповідей була присвячена сучасним реформам медичної допомоги та процесу прийняття політичних рішень в охороні здоров’я США, а також національним особливостям регулювання відшкодування витрат на ліки, ціноутворення, методології фармакоекономічного аналізу та оцінки медичних технологій.

Порівняльна ефективність

Наразі для системи оцінки медичних технологій актуальними є дослідження порівняльної ефективності (Comparative effectiveness research), які набувають усе більшої популярності в країнах Європи та Північної Америки. Це пов’язане з постійним зростанням вимог до досьє, що подаються на відшкодування вартості ліків. Дослідження порівняльної ефективності  проводяться при порівнянні інноваційного лікарського засобу з одним або, бажано, двома найкращими альтернативними препаратами, наявними на ринку. Зазначимо, що при проведенні звичайних рандомізованих контрольованих досліджень, які необхідні для реєстрації нових препаратів, звичайно застосовують плацебо, рідше — стандартну терапію. У клінічних дослідженнях, що проводяться до реєстрації ЛЗ, група пацієнтів суттєво обмежується за віком, супутніми захворюваннями та іншими факторами. Інша відмінність — використання розширеної популяції пацієнтів, без обмежень для участі певних груп хворих, що дозволяє відтворити справжні умови лікування пацієнта.

Планується запровадити вимоги щодо досліджень порівняльної ефективності з метою відбору препаратів для формулярів.

Фармакоекономічна освіта

У рамках форуму ISPOR була проведена координаційна нарада директорів і керівників регіональних та студентських відділень ISPOR  (Vision 2020 Leadership retreat). На запрошення ради директорів професор О.М. Заліська взяла участь у роботі секції освіти, де представила систему вивчення дисципліни «Фармакоекономіка» в Україні для провізорів. Учасники секції високо оцінили українську систему безперервної освіти з фармакоекономіки, а також видані навчальні програми, посібники, підручник для підготовки провізорів на до- і післядипломному етапах.

Фармацевтична профілактика

Найбільш ефективним сучасним зворотним методом контрацепції є гормональні контрацептиви, перелік яких зростає. На сьогодні в Україні зареєстровані 43 препарати, з яких 93% — для систематичного застосування. У виступі К.І. Дорикевич, старшого викладача, канд. фарм. наук було викладено напрями фармацевтичної профілактики при гормональній контрацепції. Особлива увага приділялась інформації про можливі побічні ефекти і способи їх корекції, нетипову побічну дію та віддалені негативні наслідки, взаємодію препаратів з їжею, напоями та іншими препаратами, а також запобігання неправильному використанню контрацептивів.

Перехід жінки в нерепродуктивний період (менопауза) супроводжується клімактеричними розладами, єдиним патогенетично обґрунтованим методом лікування яких є замісна гормонотерапія. Лікарські речовини в деяких контрацептивах та препаратах для замісної гормонотерапії є аналогічними (етинілестрадіол, естрадіолу валерат, медроксипрогестерону ацетат та ін.). Тому фармацевтична профілактика в жінок має проводитися шляхом гормональної терапії на підставі доказових даних ефективності та безпечності препаратів.

А що в інструкції?

Ю.В. Качерай, асистент кафедри, канд. фарм. наук представила цікаві дані порівняльного аналізу інструкцій для медичного застосування лікарських засобів різних виробників, зареєстрованих МОЗ України. В офіційній інформації щодо тих самих препаратів, які використовуються для дітей, наявні істотні відмінності. Викликала професійний інтерес наочна демонстрація препаратів ібупрофену та парацетамолу для дітей, що представлені на європейському та американському ринках, а також офіційні інструкції, які містять стандартну інформацію про дозування, показання і протипоказання, взаємодію. Це дуже важлива інформація для використання в педіатричній практиці. Сьогодні існує нагальна необхідність створення в Україні Формуляра лікарських засобів для дітей, що містив би відповідну інформацію.

На 17-й Світовій зустрічі ISPOR були присутні 2800 учасників, які мали можливість прослухати 60 усних доповідей, переглянути та обговорити 1268 стендових доповідей, взяти участь у 15 нарадах із проблемних аспектів охорони здоров’я та 31 семінарі з дискусійних питань медичної допомоги. У програму форуму було включено 5 стендових доповідей про результати фармакоекономічних досліджень в онкології та пульмонології в Україні, проведених учасниками Студентського відділення Українського відділу ISPOR О.А. Мендрік і В.В. Толубаєвим, які працюють у провідних фармацевтичних компаніях м. Києва.

Як живеш, аптеко?

Особливу зацікавленість викликала доповідь Л.І. Витрикуш, провізора вищої категорії, завідувачки аптеки в м. Дрогобичі, яка емоційно, з болем у серці розповіла про стан і реалії лікарського забезпечення в сільській місцевості на прикладі Дрогобицького району Львівської області. Вона навела дані про діяльність аптечної мережі до 90-х років і після роздержавлення аптек. Раніше в місті було десять аптек і стільки ж — у селах Дрогобицького району. Нині в сільській місцевості працюють лише чотири аптеки, а в районному центрі — 37.  Доповідач самостійно провела експрес-опитування місцевих жителів і з’ясувала, що сільські мешканці охоче їдуть купувати ліки до міста. Асортимент там ширше і ціна прийнятна, а в сільських аптеках — обмежений перелік препаратів і вищі ціни. Відтак назріла необхідність належного забезпечення життєво необхідними ліками і виробами медичного призначення фельдшерсько-акушерських пунктів, які надають медичну і фармацевтичну допомогу сільським мешканцям.

Про розвиток корпоративних відносин та постійне вдосконалення внутрішньоаптечних функціональних зв’язків говорила в своєму виступі Л.Д. Козій, провізор І категорії, завідувачка мережевої аптеки D.S. у м. Львові. Ця мережа першою запровадила систему управління підготовкою персоналу.

Учасники конференції зазначили, що участь у таких заходах сприяє вивченню актуальних питань фармацевтичної галузі і світового досвіду в оцінці медичних технологій та раціональному використанні ресурсів охорони здоров’я.

Б.Л. Парновський, О.М. Заліська, Л.І. Витрикуш, Л.Д. Козій