«Паперові» права
На практиці права пацієнтів в Україні фактично не забезпечуються
Віктор Глуховський
За останні десятиліття у країнах ЄС здійснено низку важливих заходів, спрямованих на розвиток прав пацієнтів, і оприлюднено відповідні європейські стандарти, які стали орієнтиром при реформуванні національних систем охорони здоров’я. На основі цих стандартів розроблено нові індикатори для оцінювання систем охорони здоров’я, які успішно застосо-вують у методології громадянського аудиту у країнах ЄС. Наразі основним методологічним центром із проведення досліджень є Активна громадянська мережа (ACN) зі штаб-квартирою в Римі.В Україні забезпечення прав пацієнтів визнано головним завданням реформи охорони здоров’я. З огляду на те, що наша країна не брала участі в таких масштабних проектах, систематизованої й всебічної інформації бракує. Проте вартий уваги власний досвід вітчизняної соціології медицини щодо дотримання прав пацієнтів в Україні та розробки індикаторів вимірювання стану дотримання таких прав. Однак, на думку експертів, в українських дослідженнях проблема розглядалася головним чином із точки зору пацієнтів, не враховувалося, що реалізація їхніх прав є результатом взаємо-дії медичних працівників і пацієнтів.
Для подолання однобічності в оціню-ванні сучасного стану реалізації прав пацієнтів в Україні було вирішено провести нові дослідження, в ході яких, по-перше, застосовувати європейську методологію громадянського аудиту, по-друге, реалізовувати комплексний підхід до розробки оцінних індикаторів через поєднання принципів Європейської хартії прав пацієнтів і адаптованої до українських реалій моделі матриці прав пацієнтів, розробленої італійськими партнерами.
Дослідження в Україні проводилися зав-дяки партнерству двох організацій: української (Лікарська асоціація Миколаївського регіону) та італійської Active Citizenship Network (Активна громадянська мережа), відомих своєю практичною діяльністю в галузі просування прав пацієнтів. Крім того, у виконанні програми збору та аналізу даних брали участь ДУ «Український інс-титут стратегічних досліджень МОЗ України», Центр із вивчення громадської думки «Наваль-Експерт» і Південний Український центр з прав громадян в охороні здоров’я.
Про результати дослідження детальніше розповідає Віктор Глуховський, директор Південного Українського центру з прав громадян в охороні здоров’я, експерт МОЗ України, канд. мед. наук.
— Головним завданням досліджень було отримання рейтингових оцінок реалізації кожного принципу (права) Хартії в системі охорони здоров’я України. Чи вдалося його виконати?
— Насамперед зазначу, що вперше такі дослідження вийшли за межі ЄС, і першою країною, де вони були прове-дені, стала Україна. У дослідженнях брали участь професійні та громадські організації, а також європейські та українські експерти, які пройшли підготовку за спеціальною програмою та опанували методи громад-ського аудиту. Було розроблено індикатори для оціню-вання української системи охорони здоров’я, передусім функціонування лікарень.
Пошук матеріалів для розробки індикаторів здійснювали за кількома напрям-ками — вивча-ли ме-дичну статис-тику, законодавство, публікації у ЗМІ та показники роботи урядових органі-зацій. Також проводили опитування серед керівників системи охорони здоров’я та пацієнтів. Дуже важливо, що інформацію збирали під час відвідування лікарняно-профілактичних закладів (так зване спостереження за роботою лікарень).
Змушений констатувати, що ми зіткну-лися з певними труднощами під час отримання інформації від медичних працівників, керівників лікарень та управлінських органів охорони здоров’я, але зрештою це не вплинуло на загальний план досліджень. Отже, серед джерел інформації найбільшу цінність (80%) мали громадські та соціоло-гічні дані стосовно реального стану пацієнтів. База даних системи охорони здоров’я та публічна інформація, а також законодавство набрали відповідно по 10%.
— Який стан справ із забезпеченням прав пацієнтів в Україні на фоні європейських держав?
— Дуже низький рівень реалізації характерний для «Права на доступ», «Права на застосування сучасних технологій», «Права на якісну медичну допомогу» і «Права на компенсацію». У європейському рейтингу ці права мають високий і середній рівні, причому «Право на доступ» посідає перше місце, що засвідчує високі можливості громадян ЄС отримати необхідну їм медичну допомогу. На останньому місці в українському рейтингу знаходиться «Право на компенсацію», що підтверджує дуже низькі можливості українців домогтися компенсації за заподіяні їм унаслідок медичної діяльності матеріальні й моральні збитки. Натомість «Право на якісну ме-дичну допомогу», яке посідає перед-останню позицію, доповнює таке оцінювання й демонструє, що можливості та умови для отримання збитків при зверненні за медичною допомогою в Україні доволі високі.
Зате в європейському рейтингу в секторі «дуже низький рівень» опинилися два права — «Право на вільний вибір» і «Право на повагу часу пацієнта», що, по суті, відображає особливості функціонування тих систем охорони здоров’я, де діє медичне страхування. У таких системах право на вільний вибір обмежене рамками права вибору сімейного лікаря, який працює в умовах фінансування за принципом
«гроші йдуть за пацієнтом» і приймає рішення про подальший «маршрут» хво-рого, у тому числі необхідність консультації вузьких фахівців і стаціонарної медичної допомоги. Однак за пацієнтом зберіга-ється право вибору, хоча вже не за рахунок обов’язкового медичного страхування, а за власні кошти.
Низька оцінка реалізації «Права на повагу часу пацієнта» у країнах ЄС пов’язана з офіційною практикою застосування так званих листків очікування при отриманні медичної допомоги, здебільшого планових операцій, знову ж таки за рахунок коштів медичного страхування. За рахунок власних грошей це право не обмежується. Час очікування планових операцій у всіх країнах ЄС регламентовано законодавством, але екстрених оперативних втручань це не стосується.
В українському рейтингу вищі оцінки отримали «Право на особисте життя і конфіденційність» і «Право на подання скарг». Це пояснюється зростанням вимог пацієнтів до таких понять, як почуття власної гідності й повага власної особистості, що і є мотивом до збільшення кількості скарг на якість медичної допомоги та порушення прав пацієнта при її отриманні. Грома-дяни України стали частіше користуватися правом на подання скарг, цьому сприяє стан із реалі-зацією тих прав, які в українському рейтингу посіли найнижчі позиції.
Як і в європейського рейтингу, «Право на подання скарг» і наступне за ним «Право на компенсацію» посідають верхні позиції в секторі «середній рівень». Це доводить високі можливості громадян ЄС реалізу-вати ці права, що відповідає стану як самої системи охорони здоров’я, так і системи правозастосування в європейських країнах.
«Право на профілактичну медичну допомогу», яке традиційно проголошується як пріоритетне завдання охорони здоров’я України, посідає в українському рейтингу передостанню позицію в секторі «низький рівень», тоді як в європейському — знаходиться в секторі «високий рівень».
— Які з висновків дослідження варто взяти до уваги для справжнього, а не «паперового» реформування системи охорони здоров’я в Україні?
— Слід зазначити, що отримані нами дані по-новому відображають ситуацію в українській охороні здоров’я, оскільки змальовують реальну картину крізь призму Європейської хартії прав пацієнтів, яка нині вважається еталоном прав пацієнтів для громадян ЄС і водночас критерієм їхніх очікувань і вимог до системи охорони здоров’я.
Такий підхід дозволив оцінити стан системи охорони здоров’я з позицій загальних принципів і понять, надав можливість глибше проаналізувати проблеми в рамках будь-якого конкретного права з використанням набору точних індикаторів, які відповідають даному праву.
В Україні рівень поваги до прав пацієнтів порівняно із країнами ЄС не витримує жодної критики
Маємо визнати, що в Україні рівень по-ваги до прав пацієнтів порівняно із країнами ЄС не витримує жодної критики. Не виконуються такі основоположні права пацієнта, як право на доступ до медичної допомоги, застосування сучасних техно-логій, якісну медичну допомогу та компенсацію за завдання шкоди здоров’ю, у тому числі внаслідок лікарських помилок. Саме тому у процесі реформування охорони здоров’я необхідно створити всі належні умови для повної реалізації названих прав. Лише тоді українська система охорони здоров’я буде відповідати основним стандартам, які діють у розвинутих країнах.
Більше того, згідно з принципами Європейської хартії прав пацієнтів, для того, щоб система охорони здоров’я була ефективною, недостатньо тільки адекватного фінансового забезпечення. Воно має супроводжуватися відповідною політикою, яка визнає й гарантує максимальну реалізацію прав громадян, об’єднаних у 14 груп Євро-пейської хартії прав пацієнтів.
Необхідно усунути нерівність у медичному обслуговуванні міського й сільського населення, а також звузити прірву між відомчою та загальною мережами охорони здоров’я.
Потрібно прискорити розробку, впровадження та поширення в системі охорони здоров’я загальних стандартів якості й безпеки медичної допомоги та відобразити їх у всіх клінічних протоколах, яких зобов’язані дотримуватися у всіх лікувально-профілактичних закладах і стосовно всіх громадян незалежно від місця проживання.
Слід максимально усунути перешкоди для здійснення права на вільний вибір при офіційній забороні всіх умов, які обмежують таке право з боку медичних адміністрацій. Реалізація даного права має відбуватися відповідно до сучасних моделей організації медичної допомоги та в рамках реформи, яку треба довести до кінця.
Необхідно максимально забезпечити умови реалізації права доступу до медичної допомоги без організаційних (структурних), часових і фінансових перешкод.
Розмовляла Лариса Дедишина
