Ex tempore. Приготування м’яких лікарських форм: паста Лассара
Пастами називають суспензійні мазі, які містять понад 20–25% твердої фази. Вони мають широке застосування в дерматології як лікувальні або захисні засоби
Дерматологічні пасти готують шляхом змішування порошкоподібних лікарських речовин з розплавленою основою у нагрітій ступці. Технологія паст детально описана у статті «Приготування дерматологічних паст в аптеці: паста Теймурова» («Фармацевт практик» № 3, 2014). Якщо кількість порошкоподібних речовин, що входять до складу пасти дуже велика (понад 75%), то може спостерігатися обернення фаз, при цьому суміш починає розсипатися. Таке явище відбувається через те, що основа перестає бути суцільною фазою і перетворюється у дрібні частинки, які прилипають до часточок порошку. Тобто порошкоподібні речовини перетворюються з дисперсної фази на дисперсійне середовище.
Склад і технологія пасти Лассара
Паста Лассара, або саліцилово-цинкова паста, є класичним прикладом дерматологічних паст. Паста Лассара є основою ряду препаратів у вигляді паст, які готують шляхом додавання інших лікарських речовин: саліцилово-цинкова з борною кислотою, саліцилово-цинкова з дьогтем і борною кислотою, саліцилово-цинкова з нафталанною маззю тощо. Основними діючими компонентами у всіх варіантах є цинку оксид і кислота саліцилова. Як мазеву основу у цих пастах використовують вазелін, як ущільнювач — пшеничний крохмаль (згідно з Фармакопеєю VII СРСР) або тальк (згідно з німецькою Фармакопеєю VI).
У разі використання крохмалю змінюється традиційна технологія паст: оскільки крохмаль при змішуванні з гарячим вазеліном може утворювати крохмальний клейстер, то спочатку готують суміш цинку оксиду і кислоти саліцилової з частиною розплавленого вазеліну, а потім до напівохолодженої маси додають крохмаль і в кінці — залишок вазеліну.
Однак існує й інша технологія пасти Лассара: у підігрітій ступці розтирають цинку оксид і змішують його з крохмалем, суміш висипають на капсулу. Далі у ступці розтирають кислоту саліцилову з мінімальною кількістю розплавленого вазеліну, додають ще приблизно половину вазеліну, змішують. Потім у ступку додають вибрану суміш порошків, змішують і додають залишок розтопленого вазеліну. Приготовану пасту перемішують до повного охолодження.
Застосування пасти Лассара
За АТС-класифікацією паста Лассара відноситься до групи D02 — препарати з пом’якшувальною і захисною дією. При нанесенні на уражену поверхню шкіри вона утворює захисний бар’єр, який захищає від впливу подразнювальних факторів, і проявляє дію:
- протизапальну;
- в’яжучу;
- підсушувальну;
- антисептичну.
Використовується для місцевого лікування різних дерматологічних захворювань: псоріаз, екзема, лишай, гнійні ураження, пролежні, виразки, опіки, дерматити з вираженими процесами ексудації, попрілості, вугрі, іхтіоз, дискератоз
Оскар Лассар (1849-1907) — німецький дерматолог. Народився в Гамбурзі, після отримання докторського ступеня у 1872 р., працював асистентом у берлінській лікарні Шаріте, пізніше заснував приватну лікарню дерматології і сифілісу у Берліні. Вона була відома як технологічно просунута, оскільки в ній застосовували прилад для терапії ультрафіолетовим світлом і рентгенівський апарат. У 1902 р. Оскар Лассар став професором Берлінського університету і був першим у Німеччині, хто зібрав колекцію муляжів зразків травм для використання їх в навчальних цілях. Лассар став засновником Німецького товариства, гаслом якого було — «щотижнева лазня для кожного німця», і запам’ятався ініціативою створення громадських лазень в інтересах суспільної гігієни для малозабезпечених людей Німеччини й Австрії. У 1893 р. він заснував дерматологічний журнал і був незмінним його редактором
Pasta Zinci Lassari
Pasta Zinci salicylatis
Rp.: Pasta Zinci salicylatis 20,0
D. S. Наносити на уражені ділянки шкіри
***
Rp.: Acidi salicylici 0,4
Zinci oxydi
Amyli ana 5,0
Vaselini 10,0
Misce, fiat pasta
D. S. Наносити на уражені ділянки шкіри
Нінель Орловецька, канд. фарм. наук,
Оксана Данькевич, канд. фарм. наук,
Руслан Редькін, канд. фарм. наук,
Національний фармацевтичний університет, Харків
“Фармацевт Практик” #12′ 2019
