ПЕДИКУЛЬОЗ: НЕ СОРОМИТИСЯ, А ДІЯТИ
На перший погляд, когось це здивує, мовляв, які воші у ХХІ ст.? Однак насправді педикульоз і в наш час є достатньо актуальною проблемою. Підхопити цю «радість» може кожен – у лазні, в басейні чи перукарні. Не рідкістю вважають випадки зараження в готелі або у потязі. Ну а якщо якийсь учень мав необережність «принести» цих істот до школи, заразитися може увесь клас
Симптоми педикульозу: де прихована небезпека?
Перша і найбільш типова ознака захворювання — свербіж волосистої ділянки голови, переважно на скронях і потилиці. Якщо оглянути ці місця прискіпливіше, можна побачити живих вошей та/або гнид.
Проте у деяких випадках можуть виникати більш складні симптоми, які загрожують здоров’ю пацієнта. Зокрема, необхідно негайно звернутися до лікаря у разі, якщо:
- свербіж супроводжується підвищенням температури тіла до 38 °С і вище;
- підвищення температури тіла поєднується з різким болем голови, запамороченням, безсонням, гіперемією обличчя, вираженим ураженням кон’юнктиви склер («кролячі очі»);
- з’явилися рожеві висипання (розеоли) та/або дрібні крововиливи (петехії) у ділянках бокової поверхні тулуба, пахвової западини, згинальної поверхні кінцівок;
- виникли гнійничкові ураження шкіри через розчісування;
- свербіж супроводжується збільшенням завушних, шийних, потиличних лімфатичних вузлів, болючих при пальпації;
- свербіж супроводжується поширенням шкірних уражень на великі ділянки тіла (обличчя, вушні раковини, шия, спина тощо).
Порадитися з лікарем необхідно, якщо педикульоз виникає у вагітних чи у немовлят, а також, якщо призначене лікування не дає результату.
Препарати проти педикульозу: особливості застосування
Для лікування педикульозу використовують лікарські засоби інсектицидної дії. За необхідності для зменшення свербежу можливе застосування антигістамінних лікарських препаратів першого покоління.
Водночас існує кілька правил використання таких засобів. Їх наносять на чисте волосся. Після цього з волосся необхідно вичесати густим гребінцем загиблих вошей і гнид.
Через 7 діб після першого застосування протипедикульозного засобу необхідно ретельно оглянути уражені ділянки і у разі виявлення живих вошей провести повторну обробку.
З метою запобігання розвитку у вошей резистентності до протипедикульозних засобів та для максимально ефективного результату перевагу варто надавати комбінованим препаратам.
Якщо на шкірі багато пошкоджених та інфікованих ділянок, доцільно обирати протипедикульозний лікарський засіб з найменшою подразнювальною дією. Однак такий препарат не можна використовувати, якщо на шкірі голови є відкриті рани або триває гострий запальний процес шкіри голови.
Перметрин і бензилбензоат не застосовують у дітей віком до 3 років, настоянка сокирок польових протипоказана дітям до 5 років, а чемерична вода — до 12 років.
Протипедикульозні препарати у формі аерозолів протипоказані у разі бронхіальної астми, обструктивного бронхіту, в тому числі в анамнезі, а також немовлятам і дітям молодшого віку через ризик виникнення бронхоспазму під час вдихання аерозолю. У цих випадках рекомендують нанесення лікарського засобу на шкіру за допомогою змоченого в препараті ватного тампона.
Рідкі лікарські форми, які містять бензилбензоат і перметрин, перед застосуванням необхідно збовтати.
Супутні заходи
Якщо у когось виявили воші, необхідно оглянути всіх членів сім’ї та осіб, які перебували у контакті, а у разі лобкового педикульозу потрібне лікування обох партнерів.
Паралельно з лікуванням педикульозу лікарськими препаратами належить обробити всі текстильні вироби, з якими контактував хворий (подушки, постільна білизна, головні убори, одяг тощо), хлорвмісними або іншими інсектицидними засобами, прокип’ятити та попрасувати їх задля запобігання повторному зараженню.
