Пероральна замісна гормональна терапія збільшує ризик венозної тромбоемболії
Пероральне застосування препаратів замісної гормональної терапії (ЗГТ) пов’язане з підвищенням ризику венозної тромбоемболії на 58%
ЗГТ – це відновлення ендогенного дефіциту естрогенів у жінок, яке застосовують для лікування симптомів клімаксу та з метою попередження розвитку ускладнень клімаксу (остеопорозу, серцево-судинних захворювань тощо). Відомо, що одним з небажаних ефектів прийому естрогенів є підвищений ризик тромбоемболій. Нагадаємо, що венозна тромбоемболія включає тромбоз глибоких вен та тромбоемболію легеневої артерії – небезпечні та потенційно смертельні медичні стани.
В журналі BMJ опубліковано обсерваційне дослідження, в якому були проаналізовані дані британських жінок у віці 40-79 років. Дослідники порівнювали призначення ЗГТ 80 тис жінок, яким в період з 1998 по 2017 рр. було вперше встановлено діагноз венозної тромбоемболії, та 390 тис. жінок без такого діагнозу (контрольна група). При розрахунку ризику було зроблено поправку на демографічні показники, куріння та вживання алкоголю, супутні захворювання, інші ліки, що приймає учасниця, нещодавні проблеми зі здоров’ям.
Загалом, ЗГТ протягом як мінімум 90 діб проходили 5795 (7,2%) жінок із венозною тромбоемболією та 21670 (5,5%) жінок із контрольної групи. З них 85% жінок з венозною тромбоемболією та 78% жінок з контрольної групи використовували пероральну ЗГТ. Це означає, що пероральна ЗГТ асоційована з підвищенням ризику венозної тромбоемболії на 58% у порівнянні з відсутністю такого лікування (скореговане відношення шансів 1,58; 95% довірчий інтервал 1,52-1,64).
Ризик венозної тромбоемболії в середньому збільшувався на 40% при застосуванні монопрепаратів естрогенів та на 73% – естроген-гестагенних комбінованих препаратів. А наприклад, препарат, що містив комбінацію конячого естрогену та медроксипрогестерону ацетат, збільшував ризик венозної тромбоемболії на 110% (скореговане відношення шансів 2,10; 95% довірчий інтервал 1,92-2,31).
Трансдермальна ЗГТ не була пов’язана з підвищенням ризику венозної тромбоемболії.
Незважаючи на це, автори підкреслюють «незаперечні переваги» пероральних препаратів та вказують на необхідність більш докладного вивчення ефектів трансдермальних препаратів для ЗГТ, особливо у жінок з підвищеним ризиком венозної тромбоемболії.
Читайте також: Гіперпролактинемія як побічна дія лікарських засобів
* Vinogradova Y, Coupland C, Hippisley-Cox J. Use of hormone replacement therapy and risk of venous thromboembolism: nested case-control studies using the QResearch and CPRD databases // BMJ, 2019, 364:k4810. doi: https://doi.org/10.1136/bmj.k4810
