ЖизньСтатті

«Поляна Квасова» проти бронхіальної астми

Сьогодні аптечні заклади пропонують відвідувачам широкий асортимент мінеральних вод, які використовують і для лікування, і для профілактики низки захворювань. 

Про застосування мінеральної води в лікуванні хвороб травної системи добре відомо. Однак у цій публікації ми хочемо привернути увагу читачів журналу до використання мінеральної води з іншою метою — для лікування недуг органів дихання. Результати власних досліджень представляє доцент кафедри медичної реабілітації, курортології та фізіотерапії ФПО УжНУ, кандидат медичних наук Вікторія Сухан

Інгаляційна терапія 

Із метою лікування захворювань органів дихання мінеральну воду використовують у вигляді інгаляцій, зрошень, полоскань і промивань. Інгаляційна терапія мінеральними водами як фізіотерапевтичний напрямок з’явилася порівняно недавно. Особ-ливо ефективно її почали застосову-вати в лікуванні хворих на бронхіальну астму.

До речовини, придатної для вологих інгаляцій, висуваються високі вимоги. Вона повинна добре розчинятися, не викликати подразнення слизової оболонки, бути нетоксичною, мати нейтральний рН, під час розпилення зберігати стійкість в аерозолі, а також не викликати алергічних реакцій.

Таким вимогам цілком відповідають мінеральні води Закарпаття, зокрема, доб-ре знана й улюблена багатьма «Поляна Квасова».

Небулайзерні (туманоутворювальні) інгаляції гідрокарбонатних натрієвих мінеральних вод зменшують запальний процес у бронхах, знижують в’язкість мокротиння, нейтралізують кислі продукти розпаду, тим самим покращуючи відкашлювання і прискорюючи одужання. Отже, метою наших досліджень було підвищення ефективності впливу ШАС (штучного аерозольного середовища кам’яної солі, тобто штучного аналога спелеотерапії) за рахунок використання мінеральної води «Поляна Квасова» у питному та інгаляційному режимах.

Тільки цифри та факти

Лікування 146 хворих на бронхіальну астму проводилося в умовах стаціонару НПО «Реабілітація». Пацієнтів було поділено на три лікувальних комплекси (ЛК). ЛК-1 (52 хворих) містив курсове призна-чення ШАС кам’яної солі. У ЛК-2 (50 пацієнтів) курсове призначення ШАС кам’яної солі доповнювалося питним прийомом мінеральної води «Поляна Квасова» після їди та перед сеансом аерозольтерапії. ЛК-3 (44 хворих) був аналогічним ЛК-2 і допов-нювався небулайзерними інгаляціями гідро-карбонатної натрієвої мінеральної води «Поляна Квасова».

До лікування пацієнти скаржилися на напади ядухи (79,8%), сухий (58,3%) і вологий (36,6%) кашель, утруднене дихання під час фізичного навантаження (84,7%). Аускультативно у більшості хворих прослуховувалося патологічне дихання, зокрема, у 64,6% — жорстке, у 25% — ослаблене, у 59% було виявлено сухі, у 4,8% — вологі хрипи.

Дослідження бронхіальної прохідності засвідчили, що понижена повітро-прохідність на рівні великих бронхів спостерігалася у 22,1% хворих, середніх бронхів — у 59%, дрібних бронхів — у 75,4% обстежених.

Після проведеного комплексного лікування у хворих на бронхіальну астму спостерігалося покращення клінічного стану та функції зовнішнього дихання, але відсоток позитивного ефекту різнився залежно від того чи іншого лікувального комплексу. Так, під впливом ЛК-1, ЛК-2 і ЛК-3 напади ядухи зникли відповідно у 78,8, 83,3 і 100% хворих. Утруднене дихання не турбувало 73,1, 72,1 і 81,1% пацієнтів. Сухий кашель зник у 76,6% хворих, які лікувалися ЛК-1, у 89,6% пацієнтів після ЛК-2 і зник повністю після ЛК-3. Сухі хрипи на фоні жорсткого дихання не прослуховувалися у 67,1% хворих після ЛК-1, у 76,5% — після ЛК-2 й у 86,8% — після лікування ЛК-3.

Лікування в умовах комплексної аерозольтерапії зумовило покращення прохідності бронхіального дерева у хворих на астму і мало деякі відмінності в залежності від обраного лікувального комплексу. Інтегральні показники бронхіальної прохідності після лікування нормалізувалися або ж були близькими до нижньої межі вікової норми: ОФВ1 (об’ємний форсований видих за першу секунду) дорівнював 74,2, 73,2 і 80,3% у пацієнтів, які застосовували відповідно ЛК-1, ЛК-2 і ЛК-3. Максимальна пікова швидкість видиху становила 74,2, 82,4 і 90,7% відповідно. Прохідність великих і середніх бронхів покращилася, хоча приріст показників був різним. Тоді як прохідність дрібних бронхів після лікування ЛК-1 не змінилася, приріст показників МОШ75 (максимальна об’ємна швидкість на відрізку 75% петлі видиху форсованої життєвої ємкості легень — показник, який відображає повітропрохідність у дрібних бронхах) складав 8,4 і 12,9% після застосування ЛК-2 і ЛК-3 відповідно.

Отже, оцінка динаміки показників зовнішнього дихання дозволила встановити достовірне покращення бронхіальної прохідності за всіма показниками у пацієнтів, які лікувалися ЛК-2 і ЛК-3. У хворих, яким призначали ЛК-1, приріст показників носив менш виражений характер, а в дистальних відділах бронхів взагалі не констатувався.

Під впливом комплексного лікування ЛК-1, ЛК-2 і ЛК-3 відзначено позитивні зрушення у хворих на бронхіальну астму різного генезу. Попередній аналіз позитивного ефекту й послідовного регресу клінічних проявів хронічного запального процесу у вищевказаних групах продемонстрував покращення з боку бронхолегеневої системи у 57,9, 74,2 і 89% хворих відповідно.

***

Таким чином, «Поляну Квасову» у питній та інгаляційній формах можна рекомендувати хворим на бронхіальну астму. Однак варто пам’ятати, що сучасна медицина не підтримує самолікування. Не зважаючи на простоту цього методу, перед вживанням мінеральної води «Поляна Квасова» чи застосуванням інгаляцій хворим на бронхіальну астму потрібно проконсультуватися з лікарем.

За наявності небулайзерного інгалятора та за згодою лікаря процедури інгаляції та внутрішнього прийому можна здійснювати в домашніх умовах, використовуючи мінеральну воду «Поляна Квасова», яку пропонують аптечні мережі. Проте навіть за умов регулярного проведення інгаляцій не можна відмовлятися від базисної медикаментозної бронхолітичної терапії, оскільки інга-ляції вважають лише допоміжним методом лікування хворих на бронхіальну астму. Також слід зазначити, що внутрішньо мінеральну воду приймають при курсовому призначенні.

Лариса Дедишина