Лікарські засобиСтатті

Постковідний синдром: що робити?

Пандемія COVID-19 стала випробуванням на міцність системи охорони здоров’я у всьому світі. Великі кошти і зусилля багатьох вчених витрачаються на пошук засобів для лікування і профілактики захворювання. Зростаюча кількість пацієнтів, варіативність та тяжкість перебігу, високий ризик несприятливих ускладнень, тривалий постінфекційний період — виклики, які стоять перед сучасною медициною. Актуальною стала проблема фізичної та психологічної реабілітації після перенесеного захворювання

Дезадаптація як наслідок захворювання

Наш організм є унікальною саморегулюючою системою. Його адаптаційні механізми дозволяють пристосовуватись до шаленого ритму життя, стресів, умов багатозадачності та відповідних перевантажень. Але для нормального функціонування організму людини необхідно, щоб періоди підвищеної активності змінювалися періодами відпочинку, відновлення. Інакше наш організм виснажується, виникають симптоми хронічної втоми (відчуття знесилення, апатія, зниження концентрації, проблеми з пам’яттю, підвищена дратівливість, розлади сну, головний біль тощо), імунітет слабшає, тому ми стаємо вразливими до різноманітних інфекцій. Останні також спричиняють розвиток астенічного синдрому. Чому це відбувається? Під час інфекційного захворювання, зокрема вірусного, порушуються метаболічні процеси. Віруси виробляють токсини, які «засмічують» клітини організму. Через нестачу кисню продукування енергії у клітинах знижується, розвивається астенічний синдром.

Причинною частих ускладнень COVID-19 є не лише порушення газообміну в легенях і прогресуюча дихальна недостатність, гіпоксія, але і функціональна декомпенсація, структурне ураження багатьох органів і систем, що забезпечують життєдіяльність організму хворого, в тому числі головного і спинного мозку [1, 2]

Пандемія і психічне здоров’я

Майже рік перебування на карантині позначився на психічному здоров’ї українців. За результатами соціологічного дослідження, проведеного компанією «Рейтинг», вищий рівень негативних емоцій виявлено у тих, хто дивиться новини про коронавірус. Дослідники вважають, що візуалізація дійсності та можливого майбутнього підвищує рівень тривоги [3]. Тому не дивно, що навіть ті, хто не був інфікований, відчули на собі симптоми хронічної втоми.

Кілька досліджень, проведених за кордоном, показали, що у цілком здорових людей можуть виявляти психопатологічні реакції: заперечення факту захворювання, несприйняття вимушеної ізоляції, агресія, підвищена підозрілість і конфліктність, пошук винних тощо. Внаслідок чого психічні сили виснажуються, люди починають уникати соціальних контактів [4, 5].

А от ті, хто переніс захворювання, за даними компанії «Рейтинг», майже 80% скаржаться на порушення концентрації уваги, надзвичайну втомлюваність, слабкість, порушення терморегуляції та зниження толерантності до навантажень. Ці люди частіше відчувають негативні емоції та тривогу, більше втомлюються, страждають від розладів сну [3].

Виникає цілком логічне запитання. Чому протягом кількох місяців після перенесеного захворювання симптоми астенії продовжують турбувати пацієнта? COVID-19 так виснажує адаптаційні механізми хворого, що навіть за відсутності вірусу, метаболічні процеси та нормальне виробництво енергії тривалий час не відновлюються. Звичайні рекомендації щодо нормалізації режиму сну і відпочинку, регулярного і збалансованого харчування, посильних навантажень, прогулянок на свіжому повітрі виявляються недостатніми. Їх потрібно доповнювати адекватною фармакотерапією, що сприятиме відновленню організму.

Проведені дослідження вказують на те, що постковідний синдром отримати може будь-хто. Але найбільше він проявляється у молодих та людей середнього віку

Час і професійна допомога

Для відновлення потрібен час. І не треба вважати, що впоратися з проблемою постковідного синдрому можна самотужки. Своєчасне звернення до фахівця і фармакотерапія допоможуть прискорити процес одужання.

З метою усунення постковідного синд рому широко застосовуються коректори клітинного метаболізму, такі як МІЛДРОНАТ®, діючою речовиною якого є мельдоній — попередник карнітину, молекули, що задіяна в енергетичних процесах клітини.

Мельдоній перешкоджає накопиченню в клітинах активованих форм неокислених жирних кислот і запобігає пошкодженню клітинних мембран, завдяки чому клітини забезпечуються поживними речовинами і киснем. Так, мельдоній оптимізує енергетичний обмін у клітинах організму та чинить тонізуючу дію, сприяє відновленню працездатності при постковідних станах, фізичних та розумових перевантаженнях. Крім того, він чинить антистресорну дію, захищаючи внутрішні органи від змін внаслідок стресу [6].

Тетяна Насонова, д-р мед. наук, Національна медична академія післядипломної освіти ім. П.Л. Шупика

Література

1. Huang C, Wang Y, Li X, et al. Clinical features of patients infected with 2019 novel coronavirus in Wuhan, China // Lancet, 2020; 395(10223): 497–506. doi: 10.1016/S0140-6736(20)30183-5.
2. Dalakas MC. Guillain-Barre syndrome: The fi rst documented COVID- 19-triggered autoimmune neurologic disease: More to come with myositis in the offi ng. Neurol Neuroimmunol Neuroinfl amm. 2020;7(5):e781. doi: 10.1212/ NXI.0000000000000781
3. Психоемоційний стан українців на карантині: січень 2021. Опитування, проведене соціологічною групою «Рейтинг». http://ratinggroup.ua/research/ukraine/ psihoemocionalnoe_sostoyanie_ukraincev_na_ karantine_14 16_yanvarya.html?fbclid= IwAR2hPf dZwB9nUdlBFxW7WiSAIT27mRxXy1ZnKmr46G1O a0QJP7LPovkH4vA
4. Yuanyuan Wang, Zhishan Hu, Yi Feng, Amanda Wilson, Runsen Chen. Changes in network centrality of psychopathology symptomsbetween the COVID-19 outbreak and after peak // Molecular Psychiatry, 2020; 25, 3140-3149.
5. Neurological and neuropsychiatric complications of COVID-19 in 153 patients a UK-wide surveillance study / Lancet Psychiatry, 2020: 7.875-82.
6. ІНСТРУКЦІЯ для медичного застосування лікарського засобу МІЛДРОНАТ® https://rx.ua/ info/mildronat-rozchyn.