ПОВЧАЛЬНА ІСТОРІЯ ПЕСТИЦИДІВ: ВІД РЯТУВАЛЬНИКІВ ЛЮДСТВА ДО ГОЛОВНИХ ЗАБРУДНЮВАЧІВ ДОВКІЛЛЯ
Зараз пестициди беззаперечно асоціюються зі шкодою для довкілля та здоров’я людей, але так було не завжди. Чи дійсно пестициди є втіленням безумовного зла? Як поширені пестициди у наш час? Чи реальною є їхня загроза сьогодні?
На допомогу сільському господарству
З середини ХХ ст. використання пестицидів набуло грандіозних масштабів і здавалось, що розквіту їхньої золотої ери не буде кінця. У 1939 р. хімік Пауль Мюллер отримав Нобелівську премію за відкриття інсектицидних властивостей 4,4-дихлордифенілтрихлоретану (ДДТ). А вже у 40-х роках минулого століття цю речовину почали широко використовувати для боротьби з москітами, колорадськими жуками і сараною. В СРСР кількість пестицидів на душу населення у 60-х роках наближалась до 1 кг, а до кінця 80-х років цей показник збільшився втричі. Радянські студенти допомагали колгоспникам, дбайливо підливаючи ДДТ під кожну рослинку. Нові інсектициди та гербіциди широко використовували в сільському господарстві для збереження врожаїв. З допомогою цих хімічних речовин намагались викорінити небезпечні хвороби, зокрема малярію. Пестициди широко і беззастережно застосовували, сподіваючись, що вони врятують людство від голоду та захворювань.
Що таке пестициди?
Пестициди (від лат. pestis — «зараза» та caedo — «вбивати») — це ксенобіотики, тобто речовини штучного походження, тому для більшості з них в природі не передбачено ефективних шляхів утилізації. До речі, більшість ліків та косметичних засобів також належать до ксенобіотиків і тому потребують спеціальної утилізації. Пестициди класифікують залежно від організму-мішені, за призначенням, механізмом дії, хімічною будовою, токсикологічними характеристиками та ступенем небезпеки і характером впливу на довкілля. Тільки для подовження термінів збереження продуктів харчування та захисту сільськогосподарських рослин у світі сьогодні використовують понад 1000 найменувань пестицидів. Особливо великою кількістю та різноманіттям пестицидів «славиться» вирощування бавовни та виноградарство. Виноградники обробляють до 10‒15 разів за сезон сотнею видів різноманітних отрут.
Жінка, яка змінила світ
Вперше про наслідки забруднення довкілля пестицидами замислились після виходу в 1962 р. книги Рейчел Карсон «Безмовна весна» (Silent Spring). Жінка провела масштабне дослідження циркуляції антропогенних речовин у природних харчових ланцюгах для визначення довгострокових наслідків використання пестицидів. Виробники та користувачі пестицидів відреагували на книгу негативно, але вона ініціювала цілу низку спеціалізованих досліджень, результати яких підтвердили найгірші припущення. Тому вже у 1970 р. Конгрес США прийняв поправки до Федерального закону про інсектициди, фунгіциди і родентициди (FIFRA). З того часу усі нові продукти мають проходити багаторівневу експертизу з метою доведення безпеки для глобальних і локальних екосистем. А в квітні 1972 р. ДДТ заборонили використовувати у США. Рейчел Карсон входить до переліку найвпливовіших жінок ХХ ст. за версією журналу Time, хоча спочатку це видання було на боці її опонентів. Книга «Безмовна весна» стала переломним моментом у безвідповідальному використанні пестицидів і назавжди змінила ставлення людини до природи.
3 грудня — міжнародний день боротьби з пестицидами, який започаткувала Мережа з боротьби із пестицидами на знак вшанування пам’яті загиблих під час катастрофи 1998 р. в індійському місті Бхопал. Внаслідок аварії на хімічному заводі американської корпорації Union Carbide стався викид метилізоціанату, пари якого поширились на територію 40 км2. В день аварії загинуло близько 3000 людей, а протягом наступних років від захворювань, зумовлених дією цієї високотоксичної речовини, померло від 15 000 до 60 000 працівників заводу та жителів прилеглих територій
Ніщо на землі не зникає безслідно
Пестициди здатні поширюватись на далекі відстані, вони виявляються навіть там, де їх ніколи не використовували. В 60-х роках минулого століття науковці були вражені, коли ДДТ виявили в печінці пінгвінів в Антарктиці, хоча там цю речовину ніколи не застосовували. Включаючись у природні біогеохімічні цикли, речовини антропогенного походження розносяться по всій планеті і при цьому дуже повільно розкладаються, а тому накопичуються і отруюють довкілля і всіх живих істот. Ефект накопичення пестицидів проявляється у загальному зменшенні видового різноманіття. Інсектициди негативно впливають не тільки на комах-шкідників, але також накопичуються в організмах птахів, ссавців і поширюються трофічними ланцюгами в різні екосистеми. Крім того, організми-мішені з часом виробляють імунітет до отрут, тому необхідно постійно підвищувати їхню дозу. При цьому інсектициди знищують не тільки шкідливих, а й корисних комах, наприклад, бджіл, джмелів, жужелиць. Коли отрута навіть у незначній кількості потрапляє у воду, то після проходження трофічними ланцюгами фітопланктону, через бактерій і риб речовина досягає смертельної концентрації. Пестициди, які потрапили в Аральське море з прилеглих бавовняних плантацій, стали джерелом отруєння цілого регіону. Піщані бурі розносять накопичені роками отруйні речовини з пересихаючого морського дна на відстань до 500 км. Внаслідок дії токсичного пилу місцеве населення потерпає від респіраторних та офтальмологічних хвороб, розладів травного тракту, захворювань печінки і нирок, раку горла та стравоходу.
Під прицілом — людина
За оцінками Продовольчої та сільськогосподарської організації об’єднаних націй (ФАО, Food and Agriculture Organization) і ВООЗ, понад 4 млн людей у світі перебувають у зоні ризику безпосереднього впливу токсичних речовин, а щороку в світі реєструють близько 2 млн отруєнь пестицидами, переважно під час роботи з ними та у разі недотримання правил безпеки. Пестициди здатні спричиняти мутації та вроджені вади, низку захворювань у людей, призводять до порушень роботи репродуктивної та гормональної систем. Міжнародне агентство з вивчення раку підтвердило канцерогенну дію ДДТ, гербіцидів гліфосату та 2,4-дихлорфеноксіоцтової кислоти. Статистика свідчить, що у працівників сільського господарства, діяльність яких певним чином пов’язана з контактом із пестицидами, на 70% частіше виявляють хворобу Паркінсона. Токсичний вплив речовин залежить від дози та шляхів їхнього надходження в організм людини. Довгострокові ефекти нових «безпечних» пестицидів ще недостатньо досліджені. ВООЗ регулярно аналізує фактичні дані і встановлює на міжнародному рівні гранично допустимі значення остаточної концентрації пестицидів у продуктах харчування, воді та навколишньому середовищі. Наразі Стокгольмську конвенцію із заборони, обмеження виробництва та використання стійких органічних забруднюючих речовин підписало 183 країни. Однак, за оцінкам ВООЗ, близько половини світового запасу старих і вкрай небезпечних пестицидів все ще перебувають на території пострадянських країн.
Кінець ери пестицидів?
Якщо достеменно доведено токсичність пестицидів, то навіщо ж їх продовжують використовувати? Як завжди: котре лихо менше, те й вибирають. ДДТ зараз заборонено в більшості країн, але не треба забувати, що саме завдяки цьому хімікату «non grata» було отримано перемогу над малярією у найбільш вразливих до цього захворювання регіонах світу. Пестициди все ще відіграють суттєву роль у виробництві продуктів харчування. Їхнє використання дає змогу підвищити врожайність, збільшити число сезонних посівів та зберегти врожай. А за оцінками ФАО, збільшення об’ємів виробництва продовольства на 80% забезпечується саме за рахунок підвищення врожайності та росту числа повторних посадок сільськогосподарських культур на одному полі у країнах, що розвиваються. Натомість, розширення посівних площ може забезпечити тільки 20% росту виробництва продовольства. Навіть Рейчел Карсон не висувала категоричних вимог щодо заборони всіх без винятку пестицидів. Вона пропонувала максимально локалізувати їхнє використання для запобігання підвищенню концентрації токсичних речовин на значних територіях і розглядала як альтернативу пестицидам біотичні методи регулювання кількості комах-шкідників з використанням їхніх природних винищувачів. Такий спосіб більш зважений з огляду на довгострокові перспективи. Але справжніми рятівниками планети від пестицидів стануть біотехнології. Вже сьогодні завдяки отриманню стійких до шкідників сільськогосподарських рослин врожайність зросла на 25%, використання пестицидів зменшилось на 42%, а затрати на їхню закупівлю скоротились на 43%.
Нескінченна історія
Ця історія стара, як світ: люди знаходять рішення проблеми, а згодом кожне прогресивне відкриття стає новою проблемою. Появу автомобілів розцінювали як кінець екологічного транспортного колапсу міст, які загрузли у продуктах життєдіяльності найпоширенішого на той час міського транспорту — коней. Але сьогодні, коли мешканці міст задихаються та хворіють від токсичних автомобільних викидів, кінський гній здається не такою вже й катастрофою. Пластик стали широко застосовувати, щоб зменшити вирубування дерев для виробництва паперу, а тепер не знають, як позбавитись від пластикових відходів, що заполонили всю планету. Розщеплення атома могло б вирішити енергетичні проблеми людства, а призвело до створення атомної бомби та накопичення ядерних відходів. Прогрес неминуче супроводжується загостренням глобальних ризиків. Будемо сподіватись, що аналіз помилок минулого допоможе у пошуку більш досконалих шляхів розвитку людства.
3 грудня — міжнародний день боротьби з пестицидами, який започаткувала Мережа з боротьби із пестицидами на знак вшанування пам’яті загиблих під час катастрофи 1998 р. в індійському місті Бхопал. Внаслідок аварії на хімічному заводі американської корпорації Union Carbide стався викид метилізоціанату, пари якого поширились на територію 40 км2. В день аварії загинуло близько 3000 людей, а протягом наступних років від захворювань, зумовлених дією цієї високотоксичної речовини, померло від 15 000 до 60 000 працівників заводу та жителів прилеглих територій
Тетяна Кривомаз, д-р техн. наук, канд. біол. наук, професор
