Правові перепони на фармацевтичному ринку
Вітчизняне законодавство стрімко змінюється, що впливає на український бізнес, зокрема фармацевтичний. Вкрай актуальними є питання ціноутворення, оподаткування та імпорту препаратів в Україну. Знайти відповіді на них та обговорити інші проблеми фармацевтичної галузі вирішили на семінарі «Фармацевтичний сектор: як ефективно керувати податковими та регуляторними ризиками в Україні?»
У семінарі, організатором якого виступила міжнародна юридична компанія DLA Piper, взяли участь представники різних сфер фармацевтичного бізнесу. Це свідчить про те, що останні законодавчі зміни на ринку турбують багатьох. Проблема ще й у тому, що не всі можуть самостійно розібратися у тонкощах нововведень.
Однією з актуальних тем фармацевтичного бізнесу є створення іноземної торгової компанії, яка займається придбанням препаратів у зарубіжних постачальників та їх продажем українському дистриб’ютору. Ілля Свердлов, юрист компанії DLA Piper, вважає, що найчастіше такі фірми використовуються підприємствами, які хочуть просувати на український ринок імпортний продукт. При виборі такої торгової компанії він порадив звертати особливу увагу на респектабельність юрисдикції. Адже фірми, які зареєстровані в офшорних юрисдикціях, дещо підозрілі для українських митних органів.
– При виборі торгової компанії потрібно також враховувати низьку податкову ставку чи звільнення від неї, — порадив Ілля Свердлов. — І головне — це звернути увагу на правила ціноутворення. Якщо говорити про респектабельну юрисдикцію, наприклад, у Європі, то там необхідно достатньо аргументувати для податкових органів, чому ви використовуєте конкретну ціну, чому при певних операціях маєте таку маржу. У кожної юрисдикції є свої особливості.
Схема з використанням торгової компанії передбачає існування двох контрактів: одного — із виробником, другого — з українським дистриб’ютором. Дуже важливо забезпечити надійне юридичне оформлення цих стосунків. І. Свердлов зазначив, що це потрібно для уникнення проблем під час митного оформлення продукції в Україні. Часто митні органи просять надати інформацію про існування в реєстрі компанії, у якої закупили продукцію. За словами юриста, трапляються випадки, коли, не отримавши відповідь на такий запит, фактично всю продукцію вважають контрабандною.
Чимало гравців фармацевтичного ринку переймаються іншою проблемою — принципами ціноутворення. Адже нині держава посилила свій вплив у цій сфері, зокрема активніше почав діяти Антимонопольний комітет України. Дмитро Донець, юрист DLA Piper, акцентував на моделі ціноутворення в роботі з дистриб’юторами. Зокрема, він розглянув проблему, що виникла в Україні після введення реєстрації цін на фармацевтичну продукцію. Це питання турбує багатьох гравців ринку, адже щоб зареєструвати препарат, їм необхідно розкрити доволі великий об’єм інформації. Подекуди виникають труднощі під час зазначення собівартості продукту та ціни на аналогічний препарат у країнах ЄС. Адже трапляються випадки, коди виробник не завжди хоче розкривати собівартість свого продукту. Враховувати потрібно й те, що у різних юрисдикціях принципи розрахунку собівартості різні. Інколи початкова вартість продукту нижча, ніж ціна при імпорті, а це — причина відмови в реєстрації. Д. Донець пропонує у таких випадках скористатися «шпариною» у правових нормах.
— Процедура реєстрації передбачає, що якщо не можете оформити розрахунки у формі, яку пропонує МОЗ, то дозволяється зробити це у довільній формі, — зазначив юрист. — Ми консультувалися стосовно цього питання з представниками міністерства. В усній формі нам підтвердили, що можна зазначати, що ціна, за якою закупили продукт, є для вас собівартістю. При цьому слід пояснити, що іншою інформацією про собівартість імпортер не володіє. МОЗ запевнило, що цього буде достатньо для реєстрації ціни на препарат.
Інтерес викликало обговорення змін антикорупційного законодавства. Світлана Мусієнко, юрист DLA Piper, нагадала представникам фармацевтичних компаній, що 1 липня цього року вступили в силу два закони, спрямовані на боротьбу з корупцією. Нові нормативно-правові акти створюють низку проблем на фармацевтичному ринку. Адже у сферу регулювання цих законів потрапляють широко застосовані у всьому світі такі речі, як роздача зразків препаратів та проведення семінарів, конференцій для лікарів.
— Справа у тому, що цільовою аудиторією, наприклад, таких конференцій є суб’єкти корупції, — пояснила Світлана Мусієнко. — Тому виникає запитання: як формалізувати такі стосунки? Одним із способів є укладання договору з лікарями про викладацьку або наукову діяльність. У такому разі компанія може компенсувати витрати і навіть заплатити за надані їй послуги.
На семінарі було обговорено лише деякі правові проблеми фармацевтичного ринку. Учасники зібрання отримали відповіді на найбільш болючі питання, з якими повсякчас стикаються на практиці. Та зустрічатися з юристами їм доведеться не раз: розібратися в особливостях українського законодавства, його інноваціях без допомоги фахівця буде важко. Труднощів додає й те, що багато питань у фармацевтичній галузі потребує правового регулювання.
