Пробіотики стабільно у центрі уваги
Пробіотики – важливий елемент підтримки здоров’я і харчування сучасної людини. За прогнозами аналітиків, вже у 2024 р. обсяг світового ринку пробіотиків може зрости до 66 млрд доларів. У статті ми обговоримо питання використання засобів цієї групи для профілактики та лікування різноманітних захворювань
Мікробіота
Пробіотики — як лікарські засоби, так і дієтичні добавки — беруть свій початок від молочнокислих продуктів, які впродовж століть використовували у повсякденному харчуванні. На початку ХХ ст. на позитивну роль деяких непатогенних бактерій вперше звернув увагу уродженець Харківщини, вчений, лауреат Нобелівської премії Ілля Мечніков. Зауваживши, що серед народів Кавказу та Балкан було багато довгожителів, він припустив, що важливу роль у цьому процесі може відігравати споживання ферментованого молока, яке засіває кишечник молочнокислими бактеріями, знижуючи його рН і пригнічуючи ріст протеолітичних бактерій. Своєю чергою, продукція у товстій кишці токсичних речовин, таких як фенол, індоли та аміак, є результатом перетравлення білків протеолітичними бактеріями. На думку вченого, сполуки, що відповідають за кишкову аутоінтоксикацію, спричиняють фізичні зміни, пов’язані зі старістю. Тому він припустив можливість модифікувати флору кишечнику та замінити шкідливі бактерії на корисні.
Сучасні вчені довели, що ентероцити, які вкривають стінку тонкого кишечнику, містять специфічні рецептори до так званих коротколанцюгових жирних кислот — оцтової, пропіонової та масляної, через які впливають на апетит, настрій, рівень інсуліну та глюкози, регулюють чутливість нервів периферичної нервової системи.
Сукупність мікроорганізмів, що мешкають в нашому кишечнику, називають мікрофлорою або мікробіотою. До неї відносять не тільки бактерії, але й віруси та дріжджоподібні гриби. За оцінками вчених, маса мікробіоти пересічної людини становить близько 1 кг, а сукупна кількість усіх її клітин у 100 разів більша, ніж клітин нашого організму. Мікробіом — сукупність усіх генів мікробіоти — складна екосистема, в якій генами обмінюються не тільки бактерії, але й бактерії з вірусами (фагами). Деякі вчені припускають, що бактерії кишечнику здатні навіть «модифікувати» нервові закінчення блукаючого нерва.
Чинники, що можуть змінити флору кишечнику: прийом лікарських засобів, зокрема антибіотиків, вживання алкоголю, вплив токсичних речовин, стрес, хронічні захворювання. Вони призводять до зменшення кількості корисних бактерій, що дозволяє шкідливим конкурентам поставити під загрозу наше здоров’я.
Мікробіом часто називають другим геномом, адже він містить до 20 млн генів проти 20 тис. «людських». Від нього залежить схильність людини до різних патологічних станів, зокрема алергії, ожиріння, запалення кишечнику тощо. Вчені вивчають його вплив на розвиток хвороби Паркінсона, депресій та аутизму
Біфідо- і лактобактерії
Пробіотики містять потенційно корисні молочнокислі бактерії — Lactobacillus і Bifidobacterium. Біфідобактерії здатні перетворювати цукри, зокрема лактозу, та інші вуглеводи на коротколанцюгові жирні кислоти, які є основним джерелом енергії для клітин епітелію товстої кишки. Саме біфідобактерії забезпечують характерний кислий смак ферментованих молочних продуктів, таких як йогурт, і зменшують ріст патогенних організмів, впливаючи на рН кишечнику.
Вперше біфідобактерію з мікрофлори немовляти, який був на грудному вигодовуванні, виділив Генрі Тіссьє з Інституту Пастера. Він назвав її Bacillus bifidus communis (пізніше перейменовано на Bifidobacterium bifidum). Тіссьє запропонував вводити її немовлятам із діареєю. Було встановлено, що біфідобактерії витісняють протеолітичні бактерії, що спричиняють захворювання.
Результати дослідження довели, що деякі штами Lactobacillus acidophilus виявляють активність при потраплянні в травний тракт людини. Отримано обнадійливі результати щодо полегшення стану пацієнтів із хронічним запором.
Пробіотики
Пробіотики рекомендовані для профілактики та комплексної терапії деяких захворювань, а також у період реабілітації після курсу антибіотиків. Пробіотики виявляють імуномодулювальну активність, підвищують стійкість до хвороб, знижують ризик виникнення харчової алергії. Вони доступні у харчових продуктах та дієтичних добавках у формі капсул, таблеток та порошків. Продукти, що містять природні пробіотики: йогурт, ферментоване та неферментоване молоко (кефір, ряжанка), деякі соки, квашені (ферментовані) овочі та фрукти (наприклад, кисла капуста чи квашені яблука) та соєві напої.
Покоління пробіотиків
| Покоління | Склад | Фармакологічна дія | Приклад |
| Пробіотики однокомпонентні | Ліофілізат живих мікрорганізмів у вигляді монокультури і продукують молочну кислоту | Замісна | Біфідум-бактерин, колібакте-рин, лакто-бактерин, ацилакт |
| Пробіотики комбіновані, що містять декілька видів або штамів мікроорганізмів | Штамів з 2–4 компонентів живих молочнокислих бактерій і біфідумбактерій з іншими представниками природної мікрофлори | Замісна і конкурентна стосовно патогенів умовно-патогенної флори | Біфікол, біфіформ, лінекс, капсули йогурту |
| Пробіотики, які є комбінацією непатогенних, нетипових для нормофлори спороутворювальних мікроорганізмів або монокультур | Дріжджі S. boulardii, що не продукують молочну кислоту | Конкуруючий антагоністичний вплив на агресивну мікрофлору кишечнику | Біоспорин, Бактисуб-тил, Флонівін БС, Ентерол 250, А-бактерин, аеробакт |
| Синбіотики | Пробіотики, які містять комбінацію пробіотиків і пребіотиків | Замісна і конкурентна дія стосовно патогенів умовно-патогенної флори | Вітабаланс 3000, Екстралакт, Біфілакт-екстра |
| Пробіотики на основі рекомбінантних генно-інженерних штамів | Bacillus subtilis
|
За рахунок модифікації штам набуває стійкості до низького рН шлунка та виявляє конкуруючий антагоністичний вплив на агресивну мікрофлору кишечнику | Субалін |
Ефективність пробіотиків доведено у комплексному лікуванні:
- діареї, зокрема спричиненої ротавірусом;
- інфекцій сечових шляхів або жіночих статевих органів;
- синдрому подразненого кишечнику — СПК (виразковий коліт та хвороба Крона);
- кишкової інфекції, спричиненої бактерією Clostridium difficile (зменшує тривалість);
- для профілактики та лікування пухіту (захворювання, яке може бути наслідком операції з видалення товстої кишки).
Більшість пробіотиків є непатогенними бактеріями, подібними до тих, що природним чином містяться в кишечнику людей. Важливо пам’ятати, що безпека та ефективність прийому пробіотиків залежать від штаму бактерій, які вони містять, і можуть суттєво відрізнятися навіть серед подібних видів бактерій.
Пробіотики и пребіоти — що краще?
Здоров’я флори кишечнику залежить від багатьох чинників, зокрема наявності харчових волокон у їжі та низки полісахаридів (некрохмальні полісахариди і олігосахариди), які і чинять пребіотичну дію. Пробіотики відрізняються від пребіотиків. Останні є неперетравлюваними харчовими інгредієнтами, які вибірково стимулюють ріст та/або активність корисних мікроорганізмів, наявних у товстій кишці.
Концепцію використання пребіотиків для нормалізації роботи травного тракту вперше запропонували Gibson і Roberfroid у 1995 р. Дослідники продемонстрували, що значна частина продуктів, які містять пребіотики, підтримує здорову флору кишечнику і може скласти конкуренцію пробіотиками. Більшість пребіотиків відомі як харчові інгредієнти. Вони містяться, наприклад, у випічці грубого помелу, кашах, мюслі, шоколаді, спредах та молочних продуктах. Природні пребіотичні олігофруктозани входять до складу багатьох харчових продуктів, таких як пшениця, цибуля, банани, мед, часник і цибуля-порей.
Коли пробіотики та пребіотики змішуються, вони утворюють синбіотик. Тобто синбіотики — це комплексні препарати пробіотичної дії, які містять як живі мікроорганізми (пробіотич- ний компонент), так і речовини, які підтримують їхні ріст та роз-множення (пребіотичний компонент).
Дозування
Дозування препарату, що містить L. аcidophilus та натрію карбоксиметилцелюлозу, становить дві капсули для прийому 2‒4 рази на день. Дозування препаратів, які містять L. acidophilus та L. bulgaricus, становить дві капсули, чотири таблетки або одну упаковку гранул для прийому 3‒4 рази на день. Дозування капсул з кишковою оболонкою, що містять L. аcidophilus та L. casei, становить одну капсулу на день протягом перших 2 тиж терапії. За необхідності дозу може бути підвищено до трьох капсул на день.
Доза пробіотиків варіює залежно від штаму та продукту. Хоча безрецептурні препарати дозволено вживати в межах 1–10 млрд КУО на прийом, деякі з них виявили ефективність у більш низьких дозах. Через неможливість вказати загальну дозу, необхідну для пробіотиків, дозування зазвичай ѓрунтується на даних клінічних досліджень відповідних препаратів
Якщо інше не призначено лікарем, препарати L. аcidophilus у лікуванні діареї, що супроводжується високою температурою тіла, рекомендовано застосовувати протягом не більше 2 днів.
Дані щодо віку, з якого можна призначати препарат, а також рекомендації виробників також варіють. Одні з них радять не застосовувати L. acidophilus для лікування діареї у немовлят та дітей молодше 3 років, інші — рекомендують робити це тільки під наглядом лікаря. Особам, чутливим до молочних продуктів з дефіцитом лактази, пробіотики не рекомендовані.
Комерційні препарати слід зберігати за температури від 2 до 8 °С, деякі дозволено зберігати і за кімнатної температури. Таблетки та гранули мають зазвичай 18-місячний термін придатності, а капсули — дворічний.
Специфічність штаму
Пробіотичні бактерії мають різноманітні властивості, включаючи імуномодулювальну активність, які є унікальними для певного штаму. Отже, не всі види обов’язково матимуть однаковий терапевтичний потенціал. У нещодавно проведених дослідженнях порівнювали вираженість симптомів та співвідношення цитокінів при СПК з прийомом пробіотичних препаратів, які містять штам Lactobacillus або Bifidobacterium. Встановлено, що Bifidobacterium infantis 35624 зменшує вираженість симптомів СПК і нормалізує рівень прозапальних цитокінів, що свідчить про його імуномоделювальний ефект.
Фармацевти, дієтологи та сімейні лікарі повинні вдосконалювати свої знання та мають знати про можливості терапії пробіотиками і синбіотиками, щоб належним чином консультувати своїх пацієнтів
Нінель Орловецька, канд. фарм. наук, Оксана Данькевич, канд. фарм. наук, Руслан Редькін, канд. фарм. наук
