Відкритий Світ: обмін досвідом реформування сфери охорони здоров’я в США та Україні
У січні 2020 р. у рамках програми «Відкритий Світ» за напрямом «Реформа охорони здоров’я», яку координує та фінансує Конгрес Сполучених Штатів Америки, відбувся візит до США української делегації, що складалася із чотирьох груп відповідно до фаху учасників (сімейні лікарі, управлінці у сфері охорони здоров’я, представники місцевих органів самоврядування, помічники народних депутатів, юристи).
Про подробиці візиту розповідає керівник Центру гармонізації прав людини, член Комітету медичного та фармацевтичного права та біоетики Національної асоціації адвокатів України, канд. юр. наук, адвокатка Оксана Кашинцева
— Якою була основна мета візиту?
— Відповідно до професійних задач у членів делегації відбувалися зустрічі у Конгресі США з експертами у сфері реформування охорони здоров’я як за часів президента Обами, так і на сьогодні, а також вони мали можливість вивчати американський досвід у сфері охорони здоров’я у різних штатах. Делегацію юристів гостинно прийняв штат Теннессі у м. Мемфіс за підтримки організації Friendship Force. Отже, основна мета візиту у рамках програми «Відкритий Світ» полягала у вивченні досвіду США — як позитивного, так і негативного, аби не припускатися їхніх помилок.
Ми готові ділитися набутими знаннями вже в Україні і плануємо організувати низку зустрічей для пацієнтів, лікарів, народних депутатів, для всіх, хто дотичний і має щире бажання побудувати в Україні ефективну систему охорони здоров’я. Повірте, нам вже є чим пишатися…
— Чим саме наша делегація пишалася у США?
— Державною програмою з лікування гепатиту С, яка повністю покриває потребу в Україні, а у Теннессі про це ще мріють. Також варто згадати 90% покриття потреби в лікуванні раку молочної залози у 2019 р. завдяки міжнародним закупівлям, які дали можливість знизити вартість лікування генеричним трастузумабом. Нарешті, це так звані бебі-бокси, які з цього року фінансуються в Україні з державного бюджету, а у минулі роки — за рахунок місцевих бюджетів. Натомість у Мемфісі подібний проєкт почав працювати лише із січня цього року та лише за кошти благодійних внесків.
Зрештою, можемо пишатися нашою первинною ланкою надання медичної допомоги, яка повністю покривається Національною службою здоров’я України і до якої мають доступ усі без винятку. У США, наприклад, навіть до первинної ланки не мають доступу 40 млн громадян (близько 10%). Врешті-решт, наша програма «Доступні ліки» з покриттям лікування пацієнтів із серцево-судинними захворюваннями та цукровим діабетом 2-го типу — мрія для США.
— Подейкують, що реформа охорони здоров’я США та захисту пацієнтів («Obamacare») провалилась…
— «Obamacare» не провалилася, вона дала надію на отримання доступу хоча б до первинної медичної допомоги, проте наразі дію програми призупинено. Можна із впевненістю казати про те, що все, чим пишалися ми у США, це були результати реформи попереднього складу МОЗ, а все, чим пишалися представники з американського боку — це те, що зрушила з місця реформа Барака Обами.
Для нас це настільки чутливо і важливо, що зараз ми ведемо переговори з програмою «Відкритий Світ» про надання нам консультантів для просування найкращих практик запровадження страхування у сфері медицини в Україні.
— У США докорінно інша система охорони здоров’я?
— Розумієте, у них докорінно відмінна філософія як організації, так і фінансування сфери охорони здоров’я. Ми були вражені відсутністю уніфікованих протоколів лікування (є лише госпітальні).
А от вже у межах локальних госпітальних протоколів здійснюється суворий контроль щодо їхнього дотримання. Алгоритм лікування прописаний так, щоб досягти максимально можливого терапевтичного ефекту за максимально короткий час та за мінімальну ціну. І, знаєте, їм це вдається!
Госпіталі систематично звітують про відсоток інфікування внутрішньогоспітальними інфекціями, про наявність лікарських помилок, про ефективність запобігання розвитку ятрогенної патології. І от на цьому рівні включається федеральне законодавство, яке у разі перевищення відповідних маркерів позбавляє медичний заклад ліцензії.
Страховка коштує надто дорого навіть для працюючого громадянина. Молодь часто не купує її, робить ставку на «молодість і здоров’я». Так, вам не дадуть померти, вас стабілізують і випишуть одразу, як зафіксують відповідні показники тиску чи температури.
Так зване прецедентне право США має чималу кількість кейсів щодо неналежної стабілізації хворого, надто швидкої виписки зі стаціонару, перебування в якому коштує захмарні гроші. Наприклад, при заміні колінного суглоба на ендопротез вас випишуть одразу на наступний день після оперативного втручання.
Найкраще забезпечення і повне покриття за кошт держави надання медичної допомоги мають військові. І от з цього ми маємо брати приклад. Страховка покриває все, включно із психологічною допомогою у подоланні посттравматичного синдрому. На жаль, в Україні за цим напрямком державне фінансування припинилося.
За рештою напрямів система охорони здоров’я в США тримається виключно на приватній донації. Наприклад, дитячий госпіталь LeBonheur (LeBonheur Children’s Hospital), в якому у нас перехоплювало подих від побаченого, існує виключно на донацію громадян та компаній, що є справою честі для бізнесу і громадян, щоправда, із відповідними податковими пільгами за зазначену благодійну діяльність.
Отже, цей госпіталь довів нам необхідність побудови «медицини, дружньої до дитини». Любов’ю і турботою про дитину просякнуто все: від можливості обирати смак і запах наркозу та іграшку, з якою повезуть в операційну, до відсутності медичних маніпуляцій у палаті. Палата — це тимчасова домівка, у якій дитина має почуватися безпечно з дитячої точку зору: ніхто не може прийти та завдати будь-якого дискомфорту (уколоти, пропальпувати тощо).
До речі, під час відвідин госпіталів на нас чекало ще одне відкриття: без халатів і бахіл ми заходили у саме серце будь-якого медичного закладу — в реанімацію та у неонатологічне відділення. Звичайно, ніхто з вулиці не зайде так просто у госпіталь, система охорони працює чітко і непомітно. Але медична форма є лише на медичному персоналі.
— Яка зараз ситуація із доступом до ліків у США?
— Це знову ж таки питання їхнього покриття страховкою. Жодних державних програм щодо забезпечення безоплатними ліками не існує. Відрізняється й етика призначення препаратів. Скажімо, для уникнення лобіювання ліків конкретного фармвиробника у нас відповідно до вимог щодо заповнення рецептурних бланків необхідно зазначати лише активний фармацевтичний інгредієнт або міжнародну непатентовану назву (приватні рекомендації лікаря опустимо). Натомість у США лікар може зазначати безпосередньо торговельну марку ліків. Зацікавленість лікаря та конфлікт інтересів щодо відповідного лікарського засобу відповідної фармкомпанії жорстко відслідковують лише на рівні публікації наукових статей чи тез конференцій. За цим слідкують біоетичні комітети.
До речі, в Україні та в ЄС участь дітей чи вагітних у клінічних випробуваннях лікарських засобів має бути додатково обґрунтована, натомість у США — додаткового обґрунтування вимагає вилучення цих груп із клінічних досліджень, оскільки це потенційно обмежує пацієнтів даних груп у доступі до нового лікування у майбутньому. Або, скажімо, участь у клінічних дослідженнях ув’язнених. В Україні це прямо заборонено законом, у США — цілком можливо, потрібно лише до складу відповідного локального біоетичного комітету ввести представника пенітенціарного закладу.
— Загалом, система виглядає значно гнучкішою?
— Саме так, все ж система прецедентного права — це не лише система права, це система мислення, система прийняття рішень. Ми все намагалися з’ясувати: з якого віку дитина надає згоду на медичне втручання, чи з якого віку їй має надаватися повна інформація про стан її здоров’я включно із найважчою для сприйняття інформацією. Нас це цікавило у контексті певних законопроектних ініціатив, зареєстрованих у Верховній Раді України. Відповідь завжди була одна: у кожному випадку лікар чи локальний етичний комітет приймає індивідуальне рішення, виходячи з конкретних обставин. До того ж, від штату до штату законодавство змінюється.
— Що найбільше вразило під час візиту в рамках програми «Відкритий Світ»?
— Вражень — безліч! Зокрема, у Науковому центрі охорони здоров’я університету Теннессі студенти навчаються на симулярах не лише медичним втручанням, але й наданню допомоги пацієнту вдома. Університет укладає угоди зі статистами (переважно акторами місцевих театрів), які грають роль хворого із певною нозологією.
На статиста (який попередньо проходить відповідний інструктаж) можуть надягти чіп, що імітує певне захворювання чи стан (наприклад, тахікардію), а студент має правильно продіагностувати та бути готовим до будь-якої провокації з боку пацієнта. За цим «дійством» у затемнене віконце спостерігає професор. Година роботи статиста коштує університету 16,5 долара, робота професора — безцінна…
Але найбільше вразило ставлення до України і українців. Зустрічі розпочинались та завершувались словами підтримки Україні. Від Конгресу до госпіталів нас запевняли у солідарності, нашою країною захоплювалися, і це надавало відчуття гордості.
Підготувала Олександра Демецька
Фото в тексті надані Оксаною Кашинцевою
На фото під заголовком: панорама Мемфісу, штат Теннессі, США (shutterstock.com)
“Фармацевт Практик” #3′ 2020
