5 питаньАктуально

Роль фармацевта у вакцинації проти COVID-19: спостерігач, консультант чи партнер?

Під час пандемії COVID-19 фармацевти усього світу черговий раз продемонстрували важливість та багатогранність своєї ролі як професіоналів cистеми охорони здоров’я. Разом зі зростанням загрози нової інфекції фармацевтичні працівники стали пліч-о-пліч з лікарями, долучившись до різних заходів з протидії коронавірусній інфекції. Розповідають Ігор Зупанець, д-р мед. наук, професор, заслужений діяч науки і техніки України, та Ксенія Ратушна, канд. фарм. наук

— Аптека є важливою ланкою системи охорони здоров’я. Чи змінилася робота аптечних закладів у часи пандемії?
— Під час пандемії провізори здійснюють інформування населення про ризик та заходи профілактики, сприяють виявленню осіб з підозрою на коронавірусну інфекцію, забезпечують швидкий доступ населення до ЛЗ та їхнє раціональне використання. У часи карантинних обмежень та надзвичайної навантаженості закладів охорони здоров’я аптеки по всьому світу практично не змінили свій формат та графік роботи, залишившись найближчим, найбільш доступним або, в деяких випадках, чи не єдиним місцем комунікації зі спеціалістом з приводу різних питань щодо здоров’я, які не потребують обов’язкової участі лікаря. Можливість без перешкод звернутися за кваліфікованою порадою є дуже важливою для багатьох громадян в період високого рівня епідемічної небезпеки, зростання тривоги та занепокоєння, а також поширення недостовірної медичної інформації. До того ж, у низці країн провізори почали проводити в аптеках тестування на COVID-19, а з появою першої вакцини стали активно брати участь у програмі вакцинації населення проти коронавірусу.
У США для проведення щеплень проти COVID-19 було укладено угоди про партнерство з найбільшими аптечними мережами Wallgreen та CVS [1]. Уже в середині січня в аптеках штату Нью-Йорк були введені перші дози вакцини. У Великобританії станом на кінець січня до програми вакцинації було залучено 117 аптечних закладів. Мобілізація фармацевтичних працівників до проведення наймасштабнішої вакцинальної кампанії активно відбувається і в інших країнах світу, зокрема в Канаді та Австралії [3].

— Що говорить міжнародний досвід про доцільність проведення щеплень в аптеках?
— Щороку в науковій літературі з’являється все більше даних, які доводять, що участь фармацевтів у проведенні щеп­лень підвищує ступінь охоплення населення програмами вакцинації та має позитивний економічний ефект як на рівні систем охорони здоров’я, так і для окремого громадянина [2]. На думку багатьох експертів, надання послуг з імунізації населення має стати елементом рутинної практики аптечних закладів. Низка країн світу вже має багаторічний досвід залучення фармацевтів до програм рутинної вакцинації (проти грипу, пневмокока, низки щеплень мандрівника тощо). У Великобританії фармацевти отримали повноваження з введення вакцин ще з 2002 р., у Франції — з 2019 р., в Ізраїлі в аптеках здійснюється щеплення від грипу, починаючи з 2017 р. Практика безпосереднього залучення фармацевтичних працівників до виконання різних функцій у межах програми вакцинації впроваджується в країнах ЄС (Данія, Франція, Греція, Ірландія, Норвегія, Португалія та Швейцарія) [3].
Згідно з даними масштабного дослідження, проведеного у 2020 р. Міжнародною фармацевтичною федерацією (International Pharmaceutical Federation — FIP), вакцинація на базі аптечних закладів здійснюється в 36 країнах світу (у 2016 р. — тільки в 20), у 26 з них щеплення може призначати та проводити безпосередньо фармацевт (удвічі більше, порівнюючи з даними 2016 р.) [5]. Крім цього, у 16 країнах заплановано створення нормативного підґрунтя для здійснення щеплень в аптечних закладах. Цікаво, що згідно зі звітом FIP до цього переліку належить і Україна, а впровадження послуг з проведення повного переліку щеплень у віт­чизняних аптеках очікується вже у 2022 р. Отже, позитивні тенденції в усьому світі разом з динамічними змінами сьогодення та зростаючим навантаженням на систему охорону здоров’я дають підстави зробити висновок, що залучення фармацевтичних працівників до рутинних програм імунізації є лише питанням часу.

Завдяки унікальності своєї позиції в мережі усіх закладів охорони здоров’я, особливостям контакту з населенням, професійній компетентності та фаховій підготовці провізор стає учасником важливої ланки механізму зі здійснення програми вакцинації проти COVID-19

— Які переваги залучення фармацевтичних працівників до вакцинації проти коронавірусної інфекції?
— В умовах нестачі людських ресурсів у системі громадського здоров’я участь висококваліфікованих фармацевтичних фахівців, які мають необхідні профільні знання та навич­ки, є важливою складовою розширення доступу населення до вакцини проти COVID-19. FIP рекомендує використовувати такі можливості в усіх країнах, де існує нормативно-регуляторне підґрунття стосовно виконання фармацевтами низки клінічних функцій, у тому числі введення імунобіологічних препаратів. Більше того, у 2020 р. у відповідь на виклик пандемії COVID-19 FIP ініціювала програму «Transforming Vaccination Globally and Regionally», ключовим завданням якої є покращання практики імунізації населення за допомогою посилення ролі професіоналів фармацевтичної сфери [4]. Так, FIP спрямовує свої зусилля на розширення повноважень фармацевтів щодо надання послуг з вакцинації, підвищення їхньої кваліфікації з питань щеплень, урегулювання відповідних законодавчих та нормативних питань і надання фармацевтам доступу до відповідних медичних записів для забезпечення взаємодії з іншими медичними працівниками та повноцінного залучення до процесів вакцинації.
Важливість ролі фармацевтів у підвищенні ефективності програми вакцинації проти COVID-19 підтверджується можливістю належного виконання низки функцій, зокрема:

• отримання, зберігання та розподіл вакцин, забезпечуючи високопрофесійне поводження з ними, в тому числі проведення вхідного контролю якості, зберігання та утилізації, дотримання усіх вимог «холодового ланцюга»;
• вивчення та аналіз останніх даних доказової медицини щодо застосування вакцин та їхнього зберігання, поширення достовірної та наукової інформації серед інших медичних працівників і населення;
• здійснення моніторингу безпеки вакцин з професійним використанням встановлених методів виявлення ПР/ПЯ, реєстрації даних та звітності, участь у процесах фармаконагляду;
• виявлення груп населення, що підлягають вакцинації згідно зі встановленими критеріями;
• проведення щеплень, інформування населення про питання безпеки вакцин, навчання та пропаганда на користь заходів імунізації;
• внесення даних до медичних інформаційних систем, які містять медичні відомості про пацієнта та дані щодо імунізації;
• здійснення заходів інфекційного контролю;
• покращання обізнаності населення з питань профілактики поширення коронавірусної інфекції та відповідальної поведінки в межах дотримання епідемічного режиму;
• поширення інформації про програму вакцинації проти COVID-19 та її важливість (участь в інформаційних кампаніях, інших заходах зв’язків з громадськістю в сфері охорони здоров’я тощо).

Остання функція набуває вагомого значення в контексті зростання противакцинальних настроїв у суспільстві та недостатнього рівня охоплення щепленням, що тією чи іншою мірою спостерігаються у багатьох країнах світу. Провізор часто виступає спеціалістом найпершої комунікації з населенням з приводу питань здоров’я та має високу довіру, тому може робити надзвичайно цінний внесок у підвищення рівня охоплення вакцинацією, зокрема:
запобігати поширенню антинаукової інформації про вакцинацію;
доводити до відома населення план вакцинації, роз’яснювати критерії приналежності до пріоритетних категорій;
розповсюджувати дані про стан перебігу вакцинальної кампанії, бути джерелом офіційної та оперативної інформації;
проводити роботу з подолання інертності та сумнівів у прийнятті рішення щодо проведення щеплення.

На думку експертів, залучення фармацевтів до процесу вакцинації на сьогодні є важливим як ніколи раніше

— Чи можна сказати, що навчання фармацевтів з питань вакцинації є інвести­цією у майбутнє професії?
— Можливість мобілізації фармацевтичних працівників для проведення вакцинації в країнах з відповідним нормативним підґрунтям забезпечується наявністю у багатьох провізорів відповідної сертифікації, яка дозволяє їм здійснювати введення вакцин та інших імунобіологічних препаратів (certified immunizer). Більшість отримує таку сертифікацію ще під час навчання в освітньому закладі та за допомогою спеціальних заходів безперервного професійного навчання. За умови дотримання усіх вимог, чітко встановлених відповідними регуляторними органами, фармацевти можуть пройти додаткове спеціальне навчання з вакцинації проти COVID-19 завдяки офіційним механізмам безперервної освіти та акредитації [2]. Таке навчання охоплює техніки введення вакцин, надання першої допомоги у разі виникнення небажаних реакцій, вивчення показань та протипоказань до введення вакцин, правил їхнього зберігання та утилізації, а також вимоги до інфекційного контролю. Показово, що в багатьох країнах до розробки методичних матеріалів та практичних рекомендацій для фармацевтів з питань вакцинації проти коронавірусу активно долучаються як уповноважені державні структури, так і професійні об’єднання та асоціації.
Важливо відзначити значні здобутки України з підготовки висококваліфікованих фармацевтичних фахівців і, зокрема, клінічних провізорів, компетенція яких дозволяє їм успішно долучатися до виконання складних завдань громадського здоров’я в період надзвичайних ситуацій та пандемій. Так, починаючи з 1999 р., відколи за ініціативою академіка НАН України, доктора фармацевтичних наук, доктора хімічних наук, професора Черних Валентина Петровича було започатковано спеціальність «Клінічна фармація», в Національному фармацевтичному університеті підготовлено понад 600 клінічних провізорів, що вже становить значущий кадровий ресурс для України. Висока фахова компетентність таких професіоналів забезпечується потужною міждисциплінарною теоретичною та практичною підготовкою з низки медико-біологічних та хіміко-фармацевтичних аспектів, що дозволяє клінічним провізорам стати надійними помічниками і партнерами медичних працівників та управлінців у протидії пандемії та вакцинації населення [6–8].

— Який зиск має держава, залучаючи фармацевтів до протидії пандемії?
— Від самого початку пандемії в Україні фармацевти та спеціалісти фармацевтичного сектора активно долучилися до протидії поширенню коронавірусу. Важливим підґрунтям для цього стало затвердження та забезпечення подальшого оновлення Стандарту фармацевтичної допомоги COVID-19, в якому описано порядок роботи провізорів при зверненні осіб зі скаргами з боку дихальної системи, висвітлено питання консультування населення з питань попередження інфікування, використання засобів індивідуального захисту, забезпечення раціонального застосування ЛЗ під час пандемії [9]. За участю провідних науковців, фахівців та громадських діячів, зокрема Олега Клімова, голови правління ГО «Всеукраїнська фармацевтична палата», також проводилася активна робота зі створення наочних методичних матеріалів для провізорів, серії відеоматеріалів тощо. Все це сприяє підтримці, мотивації та створенню умов для залучення фармацевтичних працівників як цінних професіоналів до подолання викликів пандемії, що сприяє підвищенню якості надання медичної допомоги, зміцненню здоров’я та покращанню захисту населення України.
Міжнародний досвід та актуальні тенденції підтверджують, що залучення провізорів до боротьби з пандемією, зокрема, за рахунок приватного фармацевтичного сектора, оптимізує використання державних ресурсів системи охорони здоров’я, підвищує ефективність програми щеплення і забезпечує доступність якісних фармацевтичних та інших послуг в сфері громадського здоров’я для кожного громадянина.

Список літератури знаходиться в редакції