Санаторій у кожен дім

На курорт чи до власної ванни?

Про що тільки не доводиться чути провізорам і фармацевтам упродовж робочого дня. Відвідувачі скаржаться на погане самопочуття й дорожнечу ліків, високу вартість комунальних послуг і низькі пенсії. Із ностальгією згадують, як колись за профспілкові кошти щороку оздоровлювалися у санаторіях і будинках відпочинку, а тепер про таке і не мріють.

А дарма, адже нині, з огляду на величезний асортимент аптечних закладів, кожен бажаючий може влаштувати собі санаторій у власній квартирі. Скажімо, придбавши лікувальні грязі, які продаються у парафармацевтичних відділах аптек. Провізор-консультант у рамках фармацевтичної опіки розповість клієнтові про особливості, лікувальні властивості та способи застосування грязей Мертвого моря, Сакського озера або озера Сиваш.

Давні рецепти здоров’я

Грязелікування має багатовікову історію. Це надзвичайно давній метод лікування з використанням природних ресурсів. По-іншому його називають пелоїдотерапією (із грецьк. рelos — мул, therapia — лікування).

Із лікувальною метою грязі застосовували ще у Стародавньому Єгипті, Стародавньому Римі, Індії, про що свідчать праці відомих істориків і лікарів — Геродота, Плінія, Клавдія Галена.

Наприклад, древні єгиптяни змащували хворі місця мулистими відкладеннями Нілу і прогрівали їх на сонці — про це писав давньо-римський лікар Клавдій Гален. А римський вчений Пліній Старший (IV ст. до н.е.) стверджував, що протягом багатьох століть в Криму існували чудодійні «землі, які зцілювали всілякі рани».

В Італії на місці виверження вулканів залишилася сіро-землиста маса, яку в XVI ст. з успіхом почали застосовувати для ліку-вання різних хвороб. У Франції грязелі-кування набуло популярності в XVII ст., а у Німеччині — у XVIII ст.

Про грязелікування на Русі заговорили в XIII ст., у часи панування ханів Золотої Орди (тинакські грязі поблизу Астра-хані) і ханів Бахчисараю (грязі кримських озер). Спершу його застосовували винятково в народній медицині. Тривалий час у Криму грязелікування проводили під наглядом татарського духовенства й місцевих знахарів. Пізніше на багатьох курортах ним почали займатися лікарі, що здійснювали приватну практику.

Природна терапія

До складу лікувальної грязі входять вітаміни, солі, метали, органічні сполуки, гормони і біогенні стимулятори, тому її вплив на людський організм має багаторівневий характер.

По-перше, місцева дія — подразню-вальна, зігрівальна і проникаюча. Покращується мікроциркуляція підшкірних тканин. Це призводить до активного всмоктування із грязі різноманітних корисних речовин, які регулюють обмінні процеси та сприяють нормалізації роботи нервової системи. Через шкіру у зворотному напрямку до грязі потрап-ляють продукти метаболізму (токсини).

По-друге, систематична дія — розши-рення капілярів спричиняє зниження периферичного опору, зменшується навантаження на серцевий м’яз, активізується діяльність усіх внутрішніх органів.

По-третє, віддалений ефект — після кількох сеансів грязелікування людина стає стійкішою до стресових ситуацій, фізичних навантажень, оскільки адаптаційні можливості організму збільшуються.

Під час пелоїдотерапії використовують грязьові ванни та грязьові аплікації. Якраз останні зручно виконувати в домашніх умовах.

Грязелікування дає позитивний ефект при лікуванні хвороб серця й судин, сечовивідних шляхів, ЛОР-захворювань, гінекологічних, шкірних недугів (екзема, псоріаз). Добрий результат спостерігається і при відновленні після переломів кісток.

Для жінок, які стежать за своїм здоров’ям і красою, грязьові маски — справжня знахідка. Вони надають шкірі пружність, еластичність, здоровий блиск, свіжість, усувають дрібні зморшки. Також ліку-вальні грязі використовують для догляду за волоссям і шкірою голови, оскільки попереджають його ламкість і випадіння, утворення лупи. Місцеві грязьові ванночки пом’якшують шкіру на ліктях і стопах, сприя-ють загоєнню дрібних тріщин і порізів.

Зрозуміло, що, як і у будь-якого лікарського засобу, у лікувальних грязей також існують протипоказання для застосування. Так, цей метод лікування не рекомендований особам із захворюваннями крові, доброякісними новоутвореннями, вари-козом, венеричними недугами, імуноде-фіцитом. Ось чому, пропонуючи відвідувачеві лікувальні грязі, аптекар повинен нагадати йому, що спершу необ-хідно проконсультуватися зі спеціалістом.

Підготувала Лариса Дедишина