Шавлія лікарська: властивості, препарати, перспектива використання
У час стрімкого економічного (і не тільки) прогресу лікарські засоби мають бути екстраефективними, принаймні такими є очікування більшості пацієнтів. У той же час їхня безпека для здоров’я є не менш важливою, а ще тренд «натурального продукту» також стає все більш популярним. Саме тому актуальність рослинних препаратів зростає. У цьому контексті хочемо зупинитися на рослині з довгим переліком різноманітних фармакологічних ефектів, а саме — шавлії лікарській (Salvia officinalis)
Катерина Дорикевич
Рід шавлія родини Губоцвіті (Lamiaceae) налічує близько 1000 видів. Рослини цього роду використовують як рослинні чаї, а також як сировину для харчової, косметичної, парфумерної та фармацевтичної промисловості. Рід шавлія має такі фармакологічні властивості: протибактерійні, противірусні, антиоксидантні, антималярійні, протизапальні тощо.
У Державну Фармакопею України як лікарська рослинна сировина включене тільки листя шавлії лікарської. Відповідно до інструкції із застосування листя рослини має такі фармакологічні властивості: протизапальну та помірно виражену антисептичну дію, вплив (зміцнення) на стінки кровоносних судин, підвищення секреторної діяльності органів травного тракту. При прийомі внутрішньо у період годування груддю ця рослина пригнічує секрецію молока. Показаннями до застосування препаратів шавлії є стоматит, гінгівіт, ангіна, виразкові процеси порожнини рота, а також запалення верхніх дихальних шляхів та шкіри, легкі опіки і обмороження, гастрит і виразкова хвороба шлунка та дванадцятипалої кишки із секреторною недостатністю та зниженою кислотністю шлункового соку [1].
Наталія Гудзь
Станом на 01.05.2019 в Україні зареєстровані, окрім листя шавлії лікарської, такі препарати на основі цієї рослини (табл. 1) [2].
На вітчизняному фармацевтичному ринку представлені препарати шавлії, у тому числі комплексні. Їх використовують при інфекційно-запальних захворюваннях ЛОР-органів і слизової оболонки порожнини рота — стоматиті, гінгівіті, ларингіті, фарингіті, пародонтиті, глоситі тощо.
Слід відзначити, що спектр ефектів шавлії досить широкий. Розглянемо доказові дані щодо цієї рослини та її препаратів (табл. 2, 3), які були підсумовані А. Ghorbani та М. Esmaeilizadeh (2017) [3].
Як показав аналіз даних клінічних досліджень препаратів шавлії, рослина, крім широковідомих антисептичного і протизапального ефекту, виявляє також протираковий, протимутагенний, протибольовий і протигрибковий ефекти. Окрім того, шавлія впливає на когнітивні функції (зокрема, позитивний вплив при хворобі Альцгеймера) та метаболізм (знижує рівень глюкози та ліпідів у крові).
За даними K.L. Lemle (2018), настій із шавлії використовують також як кровоспинний, протиалергічний та антиперспірантний засіб [4]. Відповідно до Звіту про оцінку шавлії лікарської Європейської агенції лікарських засобів (2010) рослину можна використовувати при надмірному потовиділенні у жінок при клімаксі. Рекомендована добова доза для внутрішнього застосування: 3–6 г сухого листя у формі настою, рідкий екстракт 1:1 (спиртовий, 45% спирт) 2–6 мл [5].
Окрім вищезазначених, шавлії притаманний естрогенний ефект [4]. Саме з огляду на це препарати рослини справляють антилактаційний вплив у період годування грудлю. Враховуючи естрогендефіцитний стан жінок у клімактеричний та постменопаузальний період, можна розглядати перспективу використання рослини при клімактеричних розладах.
Вітчизняні вчені проводять експериментальні дослідження щодо вивчення доцільності застосування екстракту шавлії у складі супозиторіїв з антисептичною і протизапальною дією, зокрема при лікуванні гіперплазії передміхурової залози, та фітотампонів при гінекологічних захворюваннях [6].
На базі Львівського національного медичного університету ім. Данила Галицького студентка фармацевтичного факультету Х.М. Присташ під керівництвом доцента кафедри технології ліків та біофармації Н.І. Гудзь розробила антибактеріальний антисептичний гель для обробки рук (2018). Препарат виготовлено на основі карбополу з додаванням настойки і ефірної олії шавлії лікарської,
а також з додаванням настойки шавлії мускатної зі встановленим вмістом поліфенолів. Запропоновано опис технологічного процесу для промислового виробництва конкретного складу антисептичного гелю: підготовка виробництва; підготовка сировини, зважування або відмірювання компонентів; виготовлення концентрованої основи карбополу ETD 2020 NF; виготовлення гелевої маси; фасування у відповідну тару, маркування.
Катерина Дорикевич, канд. фарм. наук, доцент кафедри організації та економіки фармації,
Наталія Гудзь, канд. фарм. наук, доцент кафедри технології ліків і біофармації
ЛНМУ ім. Данила Галицького
Фото: Ігор Садовий
Література
- Нормативно-директивні документи МОЗ України. Шавлії листя. Інструкція 1. до застосування.
- МОЗ України. Державний реєстр лікарських засобів України.
- Ghorban3. i A., Esmaeilizadeh M. Pharmacological properties of Salvia officinalis and its components. Journal of Traditional and Complementary Medicine, 2017; 7, 4:433-440.
- Lemle K.L. Salvia officinalis used in pharmaceutics. 2018 IOP Conf. Ser.: Mater. 4. Sci. Eng. 294 012037.
- Assessment report on Salvia officinalis L., foliumand Salvia officinalis L., 5. aetheroleum. EMEA, 2010.
- Ніженковська І.В., Цуркан О.О., Седько К.В. Шавлія лікарська – сучасні 6. аспекти застосування (Огляд літератури). – Фітотерапія. Часопис. – 2014. – № 2. – С. 58-61.
“Фармацевт Практик”
