Швидше до аптеки, ніж до сімейного лікаря
Те, що вітчизняна система охорони здоров’я, зокрема її первинна ланка, потребує реформування, не викликає жодних сумнівів. В Україні цей процес триває вже не один рік, то ж виникає логічне запитання: що матимемо в результаті? Про зміни у системі первинної медицини та міжнародний досвід у цій сфері говорили на нещодавній подіумній дискусії «Реформа охорони здоров’я: первинна медицина»
Панельна дискусія відбулася в рамках спільного річного проекту Міжнародного фонду «Відродження»та фонду Арсенія Яценюка «Відкрий Україну» — «Експертиза закордонних трансформацій». У ній взяли участь представники органів державної влади, експертної та академічної спільнот, організацій охорони здоров’я, а також фахівці з Чехії, Молдови, Болгарії й Туреччини. Терезія Яценюк, голова Наглядової ради фонду Арсенія Яценюка «Відкрий Україну», зазначила, що для поліпшення ситуації стану у сфері охорони здоров’я слід більше уваги звертати на профілактику захворювань, зокрема тяжких. А це і є основним завданням первинної ланки. Таку думку цілком поділяє виконавчий директор фонду «Відродження» Євген Бистрицький, який вважає, що реформування охорони здоров’я слід починати з розвитку громадського сектора, розроблення політики у цій сфері та захисту прав пацієнтів і лікарів. Наразі фонд підтримуватиме кампанію щодо розширення доступу громадян до знеболювальних препаратів.
Жорсткі приписи, які існують ще з часів СРСР, обмежують права людини. Ці норми не дають людям гідно піти з життя.
Про кроки влади у реформуванні медицини говорив директор Департаменту розвитку медичної допомоги МОЗ України Микола Хобзей.
— Сьогодні МОЗ виконує програму Президента України щодо реформування системи охорони здоров’я, — зазначив він. — Ми також маємо прийнятий закон «Про порядок проведення реформування системи охорони здоров’я у Вінницькій, Дніпропетровській, Донецькій областях та місті Києві». Зараз у Верховній Раді розглядається законопроект «Про загальнодержавну систему надання екстреної медичної допомоги», що є важливою складовою реформування галузі.
З позицією МОЗ не погодився колишній його очільник Микола Поліщук. За його словами, Україна втратила час через неприйняті свого часу закони. На думку колишнього міністра, реформувати медичну галузь треба не в пілотних регіонах, а одразу по всій Україні. Цим мають перейматися економісти та представники місцевого самоврядування, а для цього повинні бути відповідні нормативні акти та кошти. Оптимальний варіант реформування галузі — це адміністративно-територіальна реформа в Україні.
— МОЗ не повинно відповідати за закупівлю ліків, а має формувати політику та контролювати її виконання, — наголосив М. Поліщук. — Придбання медикаментів або створення комітетів для цього — це шлях до неконтрольованої корупції.
Він також зауважив, що збільшення кількості сімейних лікарів сприятиме підвищенню тривалості життя та зниженню летальності внаслідок серцево-судинних захворювань. Та, на жаль, сьогодні пацієнти частіше поспішають не до лікарів, а до аптек. То ж провізор не лише продає ліки, а й консультує, як їх приймати.
— За результатами останніх досліджень, на одну аптеку припадає приблизно 2000 населення, тоді як на одну амбулаторію — близько 10 тисяч, — сказав М. Поліщук. — Українці щорічно витрачають на медикаменти майже 20 млрд грн, з них 15% — це бюджетні кошти. При цьому 40% грошей витрачаються на ліки, які не потрібні або й шкідливі. Суть сімейної медицини в тому, що лікар буде обслуговувати 1500–2000 людей. І тоді пацієнти отримуватимуть кваліфіковану консультацію та прийматимуть ті препарати, які їм необхідні.
З тим, що у розвитку первинної медицини в Україні існує чимало проблем, цілком згідні і спеціалісти ВООЗ. Так Ігор Поканевич, заступник голови представництва ВООЗ в Україні, зауважив, що складне законодавство, непрості принципи регулювання, недостатнє фінансування гальмують подальший швидкий розвиток галузі.
— В України є потенціал у цій сфері, але він не використовується, — зазначив І. Поканевич. — Доступ до первинної медицини — це ключ до ефективної охорони здоров’я. Система первинної допомоги повинна характеризуватися комплексністю, доступністю, координованістю та інтегрованістю.
Іноземні фахівці у ході дискусії розповіли про реформування сфери охорони здоров’я, зокрема первинної медицини у своїх країнах. Корисним для вітчизняних спеціалістів є досвід Молдови. У наших сусідів, незважаючи на тривалу економічну та політичну нестабільність, сектор охорони здоров’я може бути прикладом успішного консенсусу між політиками, центральними та місцевими органами влади, міжнародними донорами, медичною адміністрацією та громадянами. Алла Немеренко, директор Молдавського університетського центру первинної медицини, зазначила, що реформування галузі в країні відбувалося з урахуванням основних проблем. Особлива увага приділялася створенню та поліпшенню законодавчого середовища, удосконаленню механізмів фінансування, розширенню доступу до медичних послуг, навчанню медичного персоналу, децентралізації системи охорони здоров’я тощо. Інновації, за її словами, поліпшили якість надання медичної допомоги та підвищили доступність основних медичних послуг.
В Україні також є досвід вдалого реформування первинної медицини. Як приклад, можна назвати міста Кам’янець-Подільський та Комсомольськ.
