Скорочення кількості аптек: негативні наслідки
Верховна Рада України попереднього скликання неодноразово порушувала питання щодо скорочення кількості аптек шляхом внесення змін до законодавства. Так, найбільш яскравим прикладом цього став Законопроект № 8591, яким передбачалось: встановлення мінімальної відстані між аптеками на рівні 500 м; заборона юридичним особам мати більше ніж чотири, а ФОП — більше ніж одну аптеку; дозвіл суб’єктам господарювання здійснювати діяльність із роздрібної торгівлі лікарськими засобами (ЛЗ) лише в межах однієї області тощо. У серпні 2019 р. цей Законопроект було відкликано, оскільки прийняття подібних змін призвело б до численних негативних наслідків для споживачів.
З приходом до влади інших політичних сил ритейл знову може почати лихоманити від реформ, які маскуватимуть реальні цілі під виглядом демонополізації аптечного ринку. Перш ніж законодавець вступить в активну фазу розробки змін до нормативно-правової бази сфери обігу лікарських засобів, варто відзначити ризики, до яких можуть призвести вищезазначені зміни.
Бажання «встановити рамки» для бізнесу часто не узгоджується з метою забезпечення прав споживачів і не тільки. Чи є вони позитивним кроком до належної регламентації відносин? Чи враховують інтереси пацієнта? Як впливають зміни законодавства на студентів, які навчаються за спеціальністю 226 «фармація, промислова фармація»?
Економічна доступність лікарських засобів
Уявіть ситуацію, коли у радіусі 0,5 км розташований тільки один аптечний заклад. Суб’єкт господарювання, який у цих межах є єдиним продавцем лікарських засобів, на свій розсуд встановлює ціни на них. Звичайно, вартість ліків буде вищою за ту, що могла бути у разі розташування поряд аптеки-конкурента. Тобто збільшення дислокаційного радіуса призводить до скорочення кількості аптек і обумовлює підвищення цін на ліки, що, своєю чергою, зменшує їхню економічну доступність. Варто пам’ятати, що мінімальна зарплата нині становить 4173 грн. На сьогодні цієї суми іноді недостатньо, аби задовольнити навіть базові фізіологічні потреби особи. Підвищення цін на лікарські засоби як об’єктивний наслідок скорочення кількості аптек стане суттєвим ударом по гаманцю звичайного українця.
Фізична доступність лікарських засобів
Наслідком деконцентрації аптечних закладів може стати зниження якості сервісу і порушення інтересів маломобільних груп населення, які буквально будуть «прикріплюватися» за конкретним аптечним закладом (для них додаткові 0,5 км шляху можуть стати нездоланною перепоною). Необхідно враховувати реальну соціальну ситуацію, коли, наприклад, особа з інвалідністю чи людина похилого віку, не маючи допомоги від близьких або медичних працівників, буде позбавлена можливості швидкого і вільного доступу до аптечного закладу та обмежена в праві вибору медичної продукції через те, що не зможе оцінити якість та цінову політику різних аптек.
Скорочення робочих місць
Закономірним є той факт, що скорочення кількості аптек призведе до звільнення вже працюючих фармацевтів. А що робити студентам, які ще навчаються? Реальною стане ситуація, коли кількість фахівців буде перевищувати попит з боку аптечних закладів. Особа, яка шість років навчалась фармацевтичній справі, через відсутність робочого місця буде змушена працювати не за спеціальністю або виїжджати за кордон у пошуках кращого життя.
Тож при внесенні змін до законодавства доцільно керуватись методом прогнозування, аналізувати потенційні наслідки як для суб’єктів господарювання, так і для споживачів. Саме встановлення розумного балансу між умовами торгівлі й забезпеченням доступності й якості лікарських засобів для споживачів має бути орієнтиром для законодавця. А внесення хаотичних змін, лобійованих окремими групами людей, є руйнівним кроком.
Євген Смичок, канд. юр. наук, засновник Develum
Савінова Альбіна, юрист Develum
