Соціально відповідальний бізнес. Виграють усі
Соціальна відповідальність бізнесу (СВБ) — це концепція, відповідно до якої власники підприємств/компаній мають враховувати інтереси суспільства, беручи на себе відповідальність за вплив своєї діяльності на замовників, постачальників, власних працівників, територіальні громади тощо. Така відповідальність виходить за межі обов’язків не порушувати законодавство та норми державного регулювання при збільшенні прибутків. Тобто суспільство чекає від підприємництва не тільки високих економічних результатів, а й суттєвих досягнень із точки зору вирішення соціальних проблем у таких сферах, як охорона здоров’я, підтримка незахищених верств населення, суспільна безпека, громадські права, захист прав споживачів тощо
Глобальний договір ООН
Принципи прав людини
Принцип 1. Комерційні компанії повинні забезпечувати та поважати захист прав людини, проголошених на міжнародному рівні.
Принцип 2. Комерційні компанії повинні забезпечувати, щоб їхня власна діяльність не сприяла порушенню прав людини.
Принципи праці
Принцип 3. Комерційні компанії повинні підтримувати свободу зібрань і дієве визнання права на колективні угоди.
Принцип 4. Комерційні компанії повинні сприяти викоріненню примусової або обов’язкової праці.
Принцип 5. Комерційні компанії повинні сприяти дієвому викоріненню дитячої праці.
Принцип 6. Комерційні компанії повинні сприяти дієвому викоріненню дискримінації стосовно зайнятості та працевлаштування.
Екологічні принципи
Принцип 7. Комерційні компанії повинні дотримуватися обережних підходів до екологічних проблем.
Принцип 8. Комерційні компанії повинні ініціювати поширення екологічної відповідальності.
Принцип 9. Комерційні компанії повинні стимулювати розвиток і розповсюдження екологічно чистих технологій.
Антикорупційний принцип
Принцип 10. Комерційні компанії повинні протидіяти будь-яким формам корупції, включаючи здирництво.
У наш час великі міжнародні корпорації підкреслюють відданість неекономічним соціальним цінностям, пропонуючи широкому загалу свої кодекси етики або статути соціальної відповідальності. На практиці це означає, що підприємництво активно діє у таких сферах, як охорона здоров’я, підтримка незахищених верств населення, охорона навколишнього середовища, суспільна безпека, громадські права, захист прав споживачів тощо.
Ідея СВБ з’явилася на Заході в 50-х роках минулого століття. У країнах із розвинутою ринковою економікою актуалізації СВБ сприяло декілька факторів: збільшення чисельності середнього класу, обізнаність громадськості з екологічними та етичними питаннями, зростання тиску з боку організованих груп активістів, наприклад, захисників довкілля та поборників інтересів споживачів.
Першим кроком Організації Об’єднаних Націй у цьому напрямку була розробка Кодексу поведінки транснаціональних компаній (1980). Головною ініціативою ООН став Глобальний договір від 2000 року — добровільна міжнародна ініціатива, що об’єднала компанії з агенціями ООН, робочою силою та громадськістю для підтримки універсальних соціальних принципів і принципів захисту навколишнього середовища. У 2000 році Європейська комісія презентувала Зелену книгу, у якій була представлена стратегія збільшення внеску бізнесу в соціальний прогрес.
На сьогоднішній день до реалізації цієї стратегії залучені сотні компаній, організацій охорони праці та громадських організацій з усіх регіонів світу, які працюють над розширенням десяти універсальних принципів, проголошених у Глобальному договорі, у сферах захисту прав людини, навколишнього середовища, охорони праці та антикорупційних заходів.
Для загального блага
На формування позитивного іміджу компанії, зазвичай, іде не один рік наполегливої праці й чималі кошти. Та зруйнувати репутацію можна за кілька днів, якщо компанія опиниться в центрі корупційного скандалу або на її адресу висуватимуть звинувачення у провокуванні екологічної катастрофи чи інвестуванні диктаторського режиму. Втрачається авторитет, а з ним — клієнти та прибутки.
Увага суспільства завжди прикута до значущих проблем, тому бізнесмени намагаються не дратувати громадську думку. Так, у 1995 році Levi Strauss & Co була змушена відмовитися від контрактів із М’янмою через те, що в цій країні порушувалися права людини.
Нехтування болючими проблемами суспільства може стати на заваді реалізації головного завдання бізнесу — отримання прибутку. А от дії, які покращують рівень життя в регіоні або зменшують соціальне напруження, незважаючи на деякі витрати, навпаки, стимулюють зростання бізнесу. Адже тоді у свідомості споживачів, партнерів і місцевого населення формується більш сприятливий образ компанії. Це зменшує ризики для репутації фірми, а співробітники компанії та споживачі її послуг стають ще більш лояльними до неї.
Логістична компанія TNT, центральний офіс якої знаходиться в Амстердамі, давно співпрацює з ООН у рамках програми World Food Program (гуманітарна допомога жертвам стихійних лих). За результатами опитування, яке проводилося у 2006 році, 68% персоналу пишається своєю роботою саме завдяки участі компанії в подоланні наслідків повені в Бангладеш та інших подібних заходах. А три чверті претендентів на роботу в TNT намагалися потрапити саме в ті відділи, що пов’язані із співробітництвом у рамках World Food Program.
Прийняття етики СВД допомогло досягти успіху різним компаніям. Так, російська «Лукойл» оголосила про запровадження міжнародних екологічних стандартів сертифікації й невдовзі після цього придбала у США компанію Getty Petrolium із мережею власних заправок. А компанія «Вімм Білль Данн», отримавши міжнародний сертифікат відповідності British Retailer Consortium, почала активно просувати свій бренд за кордоном.
Дослідження діяльності 469 американських компаній у різних галузях, проведене організацією Conference Board у 2000–2005 роках, показало, що існує позитивний зв’язок між дохідністю активів і соціальною активністю, дохідністю продажів і соціальною активністю, а також між дохідністю акцій компанії та її соціальною активністю. Загальний прибуток акціонерів компаній, що мають високі фінансові й соціальні показники, за останні 15 років зріс більше ніж на 40%, тоді як цей показник для просто фінансово успішних компаній — лише на 19%. Дохідність продажів у соціально активних компаній на 3% більше, дохідність активів — на 4%, а дохідність акцій — на 10% вище, ніж у компаній, що не проявляють себе в соціальній сфері. Отже, соціальна залученість приносить свої дивіденди.
Крім того, кожна компанія прагне зменшити втручання у свою діяльність через оподаткування та регламентацію. Добровільно беручи на себе обов’язки дбати про потреби суспільства, підприємства можуть переконати владу та громадськість у тому, що вони серйозно ставляться до таких проблем, як охорона навколишнього середовища чи охорона здоров’я, і таким чином зменшити небажане втручання.
Виграють не тільки бізнесмени
СВБ сприяє підвищенню рівня життя, безпеки та здоров’я громадян, екологічної безпеки, а також ефективному й бережливому використанню природних ресурсів. Це допомагає тіснішій співпраці бізнесу з місцевою спільнотою, розбудові партнерських відносин між приватним і державним секторами в межах реалізації загальнодержавних та регіональних стратегій соціально-економічного розвитку. Це дає змогу зекономити бюджетні кошти на реалізацію соціальних програм допомоги малозахищеним верствам населення (людям із особливими потребами, малозабезпеченим багатодітним сім’ям тощо).
В Україні поки що тільки окремі великі компанії, при формуванні своїх стратегій враховують принципи СВБ. Стимулювання участі українських компаній у програмах СВБ не лише сприятиме зростанню їхньої конкурентоспроможності та посиленню позицій на світовому ринку, а й допоможе прискорити процес поглиблення євроінтеграції нашої країни.