Протимікробні препарати потребують відповідального ставлення
За ініціативи Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ) щорічно в листопаді проходить Тиждень правильного використання протимікробних препаратів. Його метою є привернення уваги до глобальної світової проблеми невпинного і стрімкого зростання антимікробної резистентності (АМР), підвищення обізнаності громадськості, сприяння поширенню передового досвіду в цій галузі серед працівників системи охорони здоров’я та осіб, які формують політику, задля уникнення виникнення і подальшого поширення інфекцій, стійких до лікарських засобів
Золота ера антибіотиків, що дозволила врятувати мільйони людських життів, змінилася на передбачену першовідкривачем пеніциліну Олександром Флемінгом еру зловживання. Численні чинники, зокрема надмірне і нераціональне використання антибактеріальних лікарських засобів для лікування людей, в тваринництві та в сільському господарстві, посилюють загрозу розвитку стійкості до протимікробних препаратів у всьому світі. За оцінками Експертної комісії по боротьбі з антибіотикорезістентністю (США) щорічно в світі використовується 73 млрд разових доз або 300 тис. тонн антибіотиків [1].
Вплинув на ситуацію і COVID-19– попри вірусну етіологію, пандемія коронавірусної хвороби збільшила загрозу АМР. Дослідження, в якому брали участь 3 338 пацієнтів хворих наCOVID-19, продемонструвало, що 71,8% пацієнтів лікувалися антибіотиками, хоча тільки 6,9% з них мали бактеріальну інфекцію [2]. Тенденції зростання АМР свідчать про те, що вона може здійснювати подібний або навіть більш відчутний вплив на суспільство, ніж COVID-19 – порівнюючи глобальні показники смертності від пандемії і антимікробної резистентності, АМР продемонструвала на 130 тис. смертей більше, ніж коронавірус [3].
Тема АМР є особливо актуальною і для України. Згідно з інформацією Міністерства охорони здоров’я України, кожен другий мешканець країни займається самолікуванням і вживає антибіотики без потреби в антибактеріальній терапії, кожен третій – впевнений у дієвості антибіотиків проти вірусів та застуди [4]. Доступність антибіотиків, їх легковажне та нераціональне застосування, ігнорування правил антибактеріальної терапії та відсутність знань серед населення про загрози АМР, можуть стати причиною катастрофи вже в найближчому майбутньому.
У міру поширення стійкості до протимікробних препаратів у всьому світі ефективність антибіотиків неухильно знижується, що призводить до появи важковиліковних інфекцій і смерті людей. Дедалі більша кількість небезпечних інфекційних захворювань, таких як пневмонія, туберкульоз, сальмонельоз та гонорея, гірше піддаються лікуванню. Згідно з інформацією Американського центру з контролю і профілактики захворювань (СDC), з 2013 року кількість інфекцій, стійких до антибіотиків, збільшилась на 30% – з 2 млн до 2,6 млн випадків [5].
За оцінками ВООЗ, в країнах, що надають дані до Глобальної системи епіднагляду за стійкістю до протимікробних препаратів (GLASS), частота випадків стійкості до антибіотика ципрофлоксацину, який часто призначається для лікування інфекцій сечовивідних шляхів, варіюється у діапазоні від 8,4% до 92,9% для Escherichiacoli від 4,1% до 79,4% –для Klebsiella pneumoniae. Наразі в всіх країнах світу поширилася стійкість цієї небезпечної бактерії. А в деяких регіонах – карбапенеми не є ефективними у лікуванні понад половини пацієнтів, інфікованих Klebsiella pneumoniae [6].
Єдиним препаратом останього резерву, що підходить для лікування небезпечних для життя інфекцій, викликаних карбапенем-стійкими ентеробактеріями (E.coli, Klebsiella тощо), залишається колістин. Але й до нього в багатьох країнах і регіонах вже виявлені колістин-резистентні бактерії, що викликаютьінфекції, протиякихнаразінеіснуєефективнихантибіотиків.
Сьогодні хвороби, стійкі до лікарських засобів, призводять до 700 тис. смертей на рік. Якщо найближчим часом ситуація не зміниться, то до 2050 року жертвами АМР можуть стати до 10 млн осіб. Тобто, кожні три секундивнаслідок антибіотикорезистентності на планеті помиратиме одна людина [7].
Оцінюючи глобальність проблеми АМР, до її подолання долучається все більше соціально відповідальних компаній. Серед них і фармацевтична компанія GSK, яка реалізує тристоронню стратегію, засновану на: розробці нових антибіотиків для лікування резистентних інфекцій; допомозі в забезпеченні раціональної антибактеріальної терапії; ефективному регулюванні поширення антибактеріальних препаратів і спостереженнями за АМР. Другий рік поспіль GSK займає перше місце серед інноваційних фармацевтичних виробників світу в загальному рейтингу Бенчмарку антимікробної резистентності – незалежному аналізі зусиль 30 світових компаній-лідерів фармацевтичної галузі у боротьбі з поширенням резистентних патогенів [8].
Важливою складовою боротьби світової спільноти зі стійкістю до антимікробних препаратів є ініційоване компанією GSK в 2002 році міжнародне дослідження антибіотикорезистентності SurveyofAntibioticResistance (SOAR). Це дослідження, до якого в 2011 році долучилася й Україна, вивчає чутливість основних збудників позалікарняних інфекцій дихальних шляхів до антибіотиків і є незамінним інструментом у питаннях регулювання застосування антибактеріальних препаратів. В Україні SOAR був і залишається єдиним у своєму роді міжнародним проєктом, що надає надійну і науково обґрунтовану інформацію щодо рівня антибіотикорезистентності в регіоні.
Згідно опублікованих 2020 року результатів третього етапу дослідження SOAR 2016-2017 в Україні, 100% штамів Streptococcus pneumoniae виявилися чутливими до амоксициліну клавуланату, амоксициліну та препаратів групи резерву – фторхінолонів за критеріями CLSI. Серед проаналізованих у дослідженні цефалоспоринів 3-ого покоління– 98% штамів Streptococcus pneumoniae виявились чутливими до цефтриаксону, 83% до цефподоксиму та цефдініру (критерії CLSI), 77%– до цефіксиму (критерії ФК/ФД). Активність всіх трьох проаналізованих макролідів відносно Streptococcus pneumoniae в Україні продовжує знижуватися і складає 78% для азитроміцину, 77%– для кларитроміцину та еритроміцину (критерії CLSI). Цей етап дослідження продемонстрував подальше зростання резистентності Streptococcus pneumoniae до більшості досліджуваних молекул антибіотиків та підтвердив важливість раціонального використання антибактеріальних препаратів в Україні і, зокрема, урахування локальних показників чутливості в клінічній практиці [9].
На результатах дослідження SOAR в розділі антибіотикотерапії базується Уніфікований протокол надання медичної допомоги дорослим хворим на негоспітальну пневмонію, розроблений Національною академією медичних наук України. За даними SOAR в Україні, у зв’язку із зростанням резистентності до макролідів, експерти віднесли їх до альтернативних препаратів [10].
Дані свідчать про те, що проблема стійкості до антимікробних препаратів загострюється, а раціональне використання антибіотиків стає для України питанням національної безпеки.
Література
- Antibiotic Resistance Threats in the United States, CDC 2013
- Langford BJ, So M, Raybardhan S, et al. Bacterial co-infection and secondary infection in patients with COVID-19: a living rapid review and meta-analysis. ClinMicrobiol 2020;S1198-743X(20) 30423-7. Doi:10.1016/j.cmi.2020.07.016
- Murray AK. The Novel Coronavirus COVID-19 Outbreak: Global Implications for Antimicrobial Resistance. FrontMicrobiol 2020;11:1020
- Міністерство охорони здоров’я України, 2016. Кожен має знати про ризики та формувати відповідальне ставлення до вживання антибіотиків.
- https://www.who.int/ru/news-room/fact-sheets/detail/antimicrobial-resistance
- Review on Antimicrobial Resistance, Tackling Drug-Resistant Infections Globally: final report and recommendations, May 2016
- Antimicrobial Resistance Benchmark 2020.
- Journal of Antimicrobial Chemotherapy, Volume 75, Issue Supplement_1, April 2020.
- Адаптована клінічна настанова заснована на доказах. Уніфікований протокол надання допомоги дорослим хворим на негоспітальну пневмонію. Негоспітальна пневмонія у дорослих осіб: етіологія, патогенез, класифікація, діагностика, антибактеріальна терапія та профілактика. 2019
Матеріал створено за сприяння ТОВ «ГлаксоСмітКляйн Фармасьютікалс Україна»
