«УКРАЇНСЬКІ ПОВ’ЯЗКИ»: проект шукає інвесторів
За статистикою близько 80% втрат на полі бою пов’язані з кровотечами. Нестача засобів для вчасного надання першої невідкладної долікарської медичної допомоги військовослужбовцям у польових умовах – одне з важливих завдань, які постали перед нашою країною із початком збройного конфлікту на сході країни. Вітчизняні дослідники працюють над створенням засобів, які можуть врятувати тисячі життів наших вояків. Так, вчені з Інституту фізичної хімії імені Л.В.Писаржевського намагаються впровадити в виробництво гемостатичний засіб “Кровоспас” а вчені з лабораторії радіаційних технологій Інституту фізики НАН України розробили перев’язувальні матеріали на основі радіаційно зшитих гідрогелів, призначені для лікування ран та опіків.
Радіаційно зшиті гідрогелі не зустрічаються у природі. Їх почали створювати в лабораторних умовах близько 20 років тому, і вже років 10 у розвинених країнах їх виробляють у промислових масштабах та широко використовують в медицині, зокрема для пришвидшення процесів загоювання ран та опіків. Наші науковці мали на меті розробити оригінальну вітчизняну технологію виробництва засобу, який за своїми властивостями не поступався б зарубіжним аналогам і, водночас, мав би прийнятну ціну. Саме тому робоча назва дослідницького проекту – «Українські пов’язки».
Радіаційно зшиті гідрогелі на 90-95% складається з води, решту складають розчинені у цій воді полімери: агар, полівінілові спирти, полівінілпіролідон, поліетиленгліколь. Опромінювання отриманого розчину високоенергетичною радіацією утворює з нього тривимірну структуру, подібну до губки, розмір комірок якої складає менше 1мк. На відміну від хімічного, радіаційне зшивання гідрогелів відбувається значно швидше й однорідніше, а також не потребує технологічних операцій промивання та термічної обробки. Пов’язка на основі обробленого в такий спосіб гідрогелю має форму міцної та пружної пластинки завтовшки 3-5мм і розміром 10х10 або 10х20см. Накладання цього матеріалу безпосередньо на пошкоджену шкіру дає миттєвий ефект знеболення – вода, яка має високу теплоємність, одразу ж охолоджує рану і спиняє процес руйнування тканин. З огляду на це, пов’язки цінні для застосування у польових умовах, де часто немає доступу до води.Перев’язувальні матеріали на основі гідрогелів є цілком стерильними з моменту радіаційного зшивання. Крім того, вони очищують рану, вбираючи з неї різні виділення – кров, секрет, фібрин і некротизовані тканини. Слід зазначити, що гідрогелеві пов’язки виконують антисептичну (знезаражувальну) функцію: склад розчину передбачає можливість додавання різноманітних лікарських препаратів. Можна також поливати пов’язку згори рідкими лікарськими препаратами, знеболювальними, кровоспинними, антисептичними та іншими, то вони безперешкодно продифундують на рану або опік. А от мікроби на уражене місце потрапити не зможуть, оскільки їхні розміри перевищують 1мк, тобто є більшими за розміри комірок сітки матеріалу. Тобто пов’язки виконують ще й захисну функцію. Важливо, що матеріал не прилипає до рани, що робить процес зняття пов’язки нетравматичним і безболісним. До того ж, накладання такої пов’язки вкупі з використанням відповідних препаратів ефективно зупиняє кровотечу без утворення твердої кірки на місці рани. Пластинки з гідрогелю є прозорими, що дає змогу контролювати стан рани, не зазираючи щоразу під пов’язку.
Пластинки при накладанны на рану э практично герметичними, а отже, можуть попередити загрозу відкритого пневмотораксу – травматичної розгерметизації грудної клітини.
Для виготовлення гідрогелів необхідно задіяти потужне джерело іонізаційного випромінювання на зразок лінійного прискорювача електронів – дороге обладнання, яке потребує відповідних суміжних інфраструктурних споруд. Один із такий пристроїв має у своєму розпорядженні Інститут фізики НАН України: він розташований під будівлею установи і захищений екраном із залізобетону завтовшки 1,5м, а тому є абсолютно екологічно безпечним, не створює наведеної радіації і дезактивується простим знеструмленням електроживлення. Потужність даного прискорювача електронів дає змогу виготовляти близько 100 тис кв.см радіаційно зшитого гідрогелю на добу. На даний момент участь учених Інституту фізики НАН України (спільно зі співробітниками кафедри високомолекулярних сполук Київського національного університету імені Тараса Шевченка та фахівцями ПАТ НВЦ «Борщагівський хіміко-фармацевтичний завод») у розробці технологій, що зробили б процес надання першої долікарської медичної допомоги українським військовим відносно простим і ефективним, є суто волонтерською.
На жаль, бійці АТО досі не мають змоги користуватися новими перев’язувальними матеріалами – з огляду на відсутність їх серійного виробництва. Статті видатків Державного бюджету не передбачають витрат на такі цілі, тому науковці, маючи вже готову лабораторну технологію, запрошують приватних підприємців профінансувати потенційно прибутковий бізнес і, водночас, долучитися до справи порятунку людських життів і посилення обороноздатності нашої країни.
Джерело: Прес-служба НАН України
