Статті

Вакцинація в умовах пандемії COVID-19: експертна думка

28/04/2020

23 квітня 2020 р. в рамках Всесвітнього тижня імунізації в режимі онлайн пройшло обговорення ситуації з вакцинацією в Україні, нових викликів сьогодення та можливостей імунопрофілактики в умовах пандемії коронавірусної хвороби COVID-19. У заході взяли участь експерти в галузі імунології, сімейної медицини, а також представники державних установ. Захід відбувся за підтримки компанії GSK Україна

У 2020 р., з поширенням пандемії COVID-19, світ особливо гостро відчув, як важко протистояти інфекційному захворюванню за відсутності відповідної вакцини. Коронавірус став болісним нагадуванням про те, наскільки важливими для розвитку людства є щеплення, скільки життів вони рятують, скільки ресурсів заощаджують. Вакцини дозволили повністю позбутися чорної віспи та радикально знизити захворюваність на поліомієліт, дифтерію, коклюш, правець, кір та інші тяжкі захворювання. За даними ВООЗ, завдяки імунізації щорічно вдається запобігти до 3 млн випадків смерті. Але попри глобальні успіхи вакцинопрофілактики, ще близько 19,4 мільйона дітей у світі або взагалі не вакциновані, або отримали не всі рекомендовані дози тієї чи іншої вакцини. Глобальний рівень охоплення імунізацією проти краснухи становить лише 69%, пневмококової інфекції – 47%, гепатиту В – 42%; ротавірусної інфекції – 35%. В умовах глобалізації та масового переміщення населення настільки низькі показники свідчать про високу загрозу спалахів небезпечних інфекційних захворювань.

Так, в Україні через катастрофічне зниження охоплення імунізацією протягом попередніх років унаслідок високого рівня недовіри суспільства до вакцинації, склалася тяжка ситуація із захворюваністю на кір: у 2019 р. зареєстровано 57 282 випадки (на 7% більше, ніж 2018 року). При цьому загалом у Європейському регіоні ВООЗ минулого року зафіксовано 104 248 випадків. Тривожним сигналом є підвищення в Україні у 2019 р. захворюваності на дифтерію: виявлених хворих було більш ніж удвічі більше у порівнянні з 2018 р.: 21 проти 10. На 4,5% зросла і кількість випадків кашлюку (2314 хворих у 2019 році проти 2214 – у 2018 році).

Для популяризації вакцинопрофілактики як надійного захисту від інфекційних захворювань ВООЗ задля поєднання зусиль фахівці різних спеціальностей та громадськості поєднали зусилля щорічно в останній тиждень квітня оголошує Всесвітній тиждень імунізації.

Рутинна вакцинація в умовах пандемії COVID-19

Багатьох хвилює питання: чи продовжувати рутинну вакцинацію в умовах пандемії COVID-19 та карантину, коли рекомендовано обмежити всі контакти, зокрема не відвідувати медичні установи без нагальної потреби? Безумовно, рутинну вакцинацію необхідно продовжувати — на цьому наголошують ВООЗ, національні органи охорони здоров’я та професійні асоціації педіатрів*.

Федір Лапій, канд. мед. наук, доцент кафедри дитячих інфекційних хвороб та імунології НМАПО імені П.Л. Шупика, головний позаштатний дитячий імунолог Києва, пояснив, що будь-які переривання рутинної імунізації, навіть короткочасні, спричинять підвищення ймовірності спалахів вакцинокерованих інфекцій або збільшення кількості випадків захворювань, яким можна запобігти шляхом вакцинації. Ріст кількості випадків вакцинокерованих інфекцій з тяжким перебігом, що потребують госпіталізації та проведення інтенсивної терапії, призведе до додаткового навантаження на систему охорони здоров’я з ризиком дефіциту всіх ресурсів та зниження спроможності надавати пацієнтам своєчасну якісну допомогу. У зв’язку з цим:

– новонароджених у пологових будинках необхідно вакцинувати згідно із Національним календарем профілактичних щеплень;

– у пріоритеті є первинні вакцинальні комплекси (зокрема, вакцинація проти кору, краснухи, поліомієліту, дифтерії, кашлюку, правця), особливо для дітей першого року життя;

– необхідно продовжувати імунізацію рекомендованими вакцинами осіб груп ризику та пацієнтів за станом здоров’я (вакцинація проти грипу, пневмококової інфекції, ревакцинація проти правця);

– для зменшення кратності відвідувань бажано введення одночасно кількох вакцин (зокрема, комбінованих).

Календар щеплень

календар щеплень

Щодо ризиків, пов’язаних з COVID-19, то на сьогодні існують такі рекомендації*:

– вакцинувати людей, що мали лабораторно підтверджений випадок COVID-19, можна після одужання;

– перед вакцинацією тестування на COVID-19 не проводити, але на період карантинних обмежень рутинну вакцинацію людей з ознаками ГРВІ не здійснювати до моменту одужання;

– рутинну вакцинацію людей, що перебували на самоізоляції через COVID-19, і контактних осіб здійснювати після закінчення періоду самоізоляції у разі відсутності симптомів респіраторної інфекції.

Для зниження ризику передавання коронавірусу SARS-CoV-2 під час вакцинації необхідно дотримуватися вимог інфекційного контролю*:

– обмежити відвідування закладу охорони здоров’я без нагальної потреби. Разом з тим відвідування медичного закладу з метою отримання вакцинації є виправданим в умовах пандемії COVID-19;

– мінімізувати до раціонального візити пацієнтів до закладу охорони здоров’я. При цьому використовувати кожен візит до закладу охорони здоров’я для можливості отримати щеплення;

– розділяти маршрути осіб, що звернулися до закладу охорони здоров’я з приводу проведення вакцинації і планового огляду, та осіб, які звернулися з інших причин. У разі неможливості забезпечити окремі маршрути осіб визначити години для прийому пацієнтів, що звертаються з приводу гострого захворювання, та людей, які звернулися для проведення вакцинації;

– чітко визначати час візиту для проведення щеплення з метою уникнення черг. У випадку черги дотримуватися відстані між відвідувачами щонайменше 1 м (оптимально — 1,5‒2 м);

– контролювати кількість осіб для уникнення скупчення понад 10 людей в одному приміщенні;

– медичний персонал має здійснювати огляд осіб перед та під час проведення вакцинації з використанням засобів індивідуального захисту (медична маска, захисні окуляри/щиток, рукавички, медичний халат/костюм).

Позитивна тенденція, яку ми не повинні втратити

Ігор Кузін, в.о. директора Державної установи «Центр громадського здоров’я МОЗ України», зазначив, що протягом багатьох років показники охоплення вакцинацією в Україні були найнижчими в Європі, але з 2016 р. спостерігали тенденцію до їхнього збільшення, особливо помітну в 2019 р. Станом на 1 січня 2020 р. всі необхідні дози вакцини проти кору, паротиту та краснухи в Україні отримали 93% дітей у віці до 1 року, проти гепатиту В – 77%, проти поліомієліту – 78,4%, коклюшу, дифтерії та правця – 80,5%, гемофільної інфекції – 76,5%.
Всі учасники заходу відзначили зміну ставлення до вакцинації у суспільстві.

Як зазначив Федір Лапій, держава вдосконалює політику імунопрофілактики. Так, Кабінет Міністрів України листопаді 2019 р. схвалив Стратегію розвитку імунопрофілактики та захисту населення від інфекційних хвороб, яким можна запобігти шляхом проведення імунопрофілактики, на період до 2022 р. та затвердив план заходів щодо її реалізації. Крім того, вдосконалюється практика прийняття рішень у сфері імунопрофілактики: вже працює Національна технічна група експертів з питань імунопрофілактики (НТГЕІ), яка є постійним незалежним дорадчим органом, що надає на запит МОЗ України рекомендації з питань формування та реалізації політики у сфері імунопрофілактики на підставі результатів наукових досліджень, сучасних підходів і доказової медицини. Наразі НТГЕІ разом із МОЗ та професійними асоціаціями розглядає внесення до календаря щеплень вакцинації проти пневмококової інфекції, яку проводять в більшості країн світу.

На жаль, як зауважив, Федір Лапій, у 2020 р. охоплення вакцинацією зменшилося, зокрема через те, що деякі регіони (міста, області) на період карантину цілком припинили проведення планової вакцинації. Літо, що наближається, традиційно є періодом, коли рівень охоплення вакцинацією нижчий, хоча проблема правця і для дітей, і для дорослих залишається вкрай актуальною. Експерти не виключають другої хвилі захворюваності на COVID-19 восени. Зменшння охоплення вакцинацією неприпустиме, отже, її не слід припиняти, оскільки вакцинація забезпечує захист, який зараз потрібний не менше, ніж зазвичай.

На важливості охоплення вакцинацією дітей груп ризику під час пандемії COVID-19 наголосила Лариса Костюченко, д-р мед. наук, завідувачка педіатричного відділення Західноукраїнського спеціалізованого дитячого медичного центру, професор кафедри клінічної імунології та алергологїі ЛНМУ ім. Данила Галицького. Вона зазначила, що діти груп ризику (з імунодефіцитами, онкологічними захворюваннями, після трансплантації кісткового мозку тощо) є особливо вразливими щодо ускладнень коронавірусної інфекції. Отже, в західноукраїнському регіоні таким дітям наразі з метою зниження ризиків проводять не тільки планові щеплення, а також щеплення проти пневмококової інфекції та грипу. В індивідуальному порядку розглядаються інші можливості, зокрема, щеплення проти вітряної віспи. Лариса Костюченко також підкреслила важливість вакцинації дорослих проти дифтерії і правця (ревакцинація — кожні 10 років).

Тетяна Бухановська, канд. мед. наук, доцент кафедри сімейної медицини НМАПО імені П.Л. Шупика, підкреслила роль сімейного лікаря у формуванні довіри до вакцинації серед населення. З огляду на це особливо важливими є такі заходи, як освітній проєкт «Вакцинація у практиці сімейного лікаря», який у 2018 р. проводила Асоціація сімейної медицини за підтримки компанія GSK в Україні. В умовах пандемії COVID-19 для мінімізації візитів до лікувальних закладів необхідно, по-перше, налагодити тісний контакт між сімейним лікарем та пацієнтом із використанням різних засобів зв’язку, адже це допоможе побудувати оптимальний маршрут пацієнта у лікувальний заклад, а по-друге, впроваджувати та популяризувати використання комбінованих вакцин, які дозволять значно зменшити кількість візитів пацієнта.

Задля збільшення охоплення населення вакцинацією важливим є підвищення обізнаності населення про вплив імунопрофілактики на здоров’я поколінь. До прикладу, в Україні і загалом у світі недооцінюється небезпека деяких вакцинокерованих захворювань та, як наслідок, ігнорування рекомендацій щодо імунізації. Показовою є ситуація з вітряною віспою (вітрянкою). Вітряна віспа може стати причиною тяжких ускладнень: пневмонії, енцефаліту. У 0,4-2% дітей, які народилися від матері, інфікованої вірусом вітряної віспи під час вагітності, спостерігається синдром вродженої вітряної віспи (рубцювання шкіри, аномалії кінцівок, мозку та очей). При цьому слід враховувати, що при інфікуванні вірус здатний регенеруватися, викликаючи в людей у ​​віці старше 50 років, а також в осіб з ослабленим імунітетом вторинну інфекцію – оперізуючий герпес (або оперізуючий лишай). За оцінками ВООЗ, щороку у світі реєструється мінімум 140 мільйонів випадків вітряної віспи, у 4,2 мільйона випадків спостерігаються важкі ускладнення, 4200 людей гинуть. Причому летальність серед дорослих у 30-40 разів вища, ніж серед дітей у віці 5-9 років. З огляду на те, що вітряна віспа є значною проблемою для громадської охорони здоров’я, ВООЗ виступає з рекомендаціями планової імунізації дітей проти цього захворювання. Наприклад, у США, Канаді Німеччині вакцинація проти вітряної віспи є обов’язковою.

Своєю чергою компанія GSK в Україні докладає зусиль, щоб в умовах пандемії Україна отримувала вакцини вчасно і в потрібному об’ємі. Компанія поставляє дві вакцини, що входять до календаря щеплень та закуповуються через UNICEF. Загалом компанія GSK розробила 21 вакцину та наразі працює над 16 вакцинами-кандидатами. Вакцини є особливим продуктом, тому виробництво однієї дози може тривати від 6 до 24 міс, при цьому 70% часу займає контроль якості. Так, наприклад, пневмококова вакцина проходить більше 500 тестів з оцінки якості. У квітні цього року GSK у співробітництві з компанією SANOFI розпочала розробку вакцини проти нового коронавірусу SARS-CoV-2, надавши власний інноваційний продукт — ад’ювант, який дозволить зменшити кількість вакцинного білка в кожній дозі та відповідно протягом обмеженого періоду створити більше доз вакцини.

Підписатися на електронну версію журналу "Фармацевт Практик"


* Документи, які на сьогодні регламентують вакцинацію в умовах карантину:

https://rx.ua
ПЕРЕДПЛАТА
КУПИТИ КНИГИ