Пристрасті навколо вітаміну D
Ажіотаж останніх місяців щодо препаратів вітаміну D певною мірою зумовлений інформацією про його профілактичний ефект при COVID-19, а також про те, що нестача вітаміну D може стати причиною підвищеного ризику летального кінця при коронавірусній інфекції. У той же час необґрунтоване і безконтрольне застосування вітаміну D може спричинити розвиток численних побічних ефектів
Джерела вітаміну D
Вітамін D виробляється у шкірі під впливом ультрафіолетового випромінювання або надходить в організм з їжею при вживанні жирної риби, збагачених молочних продуктів або харчових добавок.
Отже, існує усього декілька харчових джерел вітаміну D (жир печінки тріски, лосось, скумбрія, вугор), які можуть задовольнити рекомендовану добову норму (15–20 мкг/добу для дорослих). Для досягнення зазначеної кількості, крім доступності харчових джерел, важливий синтез вітаміну D у шкірі, який у здорових людей віком до 65 років становить 80%.
Як відомо, вітамін D має кілька форм, які називають кальцифероли, що представлені переважно у вигляді двох речовин: ергокальциферолу (вітамін D2), що міститься у дріжджах, та холекальциферолу (вітамін D3), який отримано із тканин тварин.
Рослинні джерела вітаміну D відсутні, за винятком грибів. Зокрема, лісові гриби, вирощені на світлі (в’ялені, а не свіжі), містять від 7 до 25 мкг/100 г вітаміну D2 [1].
Біологічна роль та захист від респіраторних інфекцій
Відомо, що вітамін D підтримує здоров’я кісток, а його виражений дефіцит може призвести до остеомаляції або рахіту. Крім того, він підтримує основні функції багатьох органів, включаючи мозок, м’язи та імунну систему [2]. Фактично, рецептор вітаміну D (VDR) експресується у більшості типів клітин і може активувати від 200 до 500 генів, багато з яких пов’язані з імунною системою. Загалом, роль вітаміну D в імунітеті людини вчені інтенсивно вивчають протягом останніх 20 років.
Наприклад, було висунуто гіпотезу, що додавання вітаміну D може запобігти гострим респіраторним інфекціям (ГРІ). Її підґрунтям є переважна поширеність більшості ГРІ у зимовий період, що, своєю чергою, збігається з більш низьким рівнем вітаміну D у загальній популяції. Більш того, за даними експериментальних досліджень зроблено висновок, що вітамін D може активувати антимікробні пептиди, які секретуються на поверхні слизової оболонки і мають здатність знешкоджувати бактерії та віруси. Ці спостереження стимулювали проведення декількох рандомізованих контрольованих досліджень для перевірки зазначеної гіпотези. Результати цих випробувань не були остаточними, одні з них показали позитивний ефект, а інші — ні. Однак у рамках великого метааналізу індивідуальних даних майже 11 000 пацієнтів спостерігали загальний профілактичний ефект прийому вітаміну D проти ГРІ. Ефект був вище у пацієнтів з дефіцитом вітаміну D при щоденному або щотижневому введенні, але не при введенні у високих болюсних дозах (швидке в/в введення препарату у великому обсязі та/або у високій концентрації) [2].
У ході великого дослідження фахівці визначили середній рівень вітаміну D у населення ряду європейських країн, після чого порівняли отримані дані зі статистикою захворюваності та смертності від коронавірусу SARS-CoV-2 у цих державах. Виявилося, що чим нижче середній рівень вітаміну D в країні, тим вищою є смертність від COVID-19. При цьому особливо низький рівень даного вітаміну вчені зафіксували у жителів Італії, Іспанії та Швейцарії [1]
Рівень вітаміну D та COVID-19: чи існує зв’язок?
З огляду на попередні дані, які підтверджують, що вітамін D може запобігти ГРІ, було природним поставити питання, чи може його споживання запобігти COVID-19? З цього приводу було встановлено чіткий зв’язок між рівнем вітаміну D і COVID-19, порівнюючи смертність від COVID-19 залежно від географічної широти різних країн. Зокрема, спостерігали підвищення смертності на 4,4% для кожного градуса широти на північ від 28°. Це спостереження передбачає, що ультрафіолетове світло і, отже, побічно вітамін D, можуть брати участь у захисті організму від COVID-19. Однак слід зазначити, що УФ-світло також спричиняє низку незалежних від вітаміну D ефектів на імунітет, таких як пригнічення активації Т-клітин у шкірі, що може пояснити результати цього спостереження. Крім того, зв’язок між впливом ультрафіолету і смертністю від COVID-19 на загальнонаціональному рівні складний, тож достовірності результатів може серйозно перешкоджати систематична помилка [1].
Необхідна добова доза вітаміну D:
для дорослих віком від 18 до 50 років становить 600–800 МО (15–20 мкг),
осіб старше 50 років — 800–1000 МО (20–25 мкг),
тоді як дітям потрібно 400 МО (10 мкг) на добу
Крім того, чинники, пов’язані зі смертю від COVID-19 (похилий вік, етнічна приналежність, чоловіча стать, ожиріння, цукровий діабет, артеріальна гіпертензія), збігаються з ризиком дефіциту вітаміну D. Отже, не виключений «ефект здорового користувача», а саме: більш здорові люди просто проводять більше часу на відкритому повітрі, займаються спортом та споживають більш здорову їжу [2].
З іншого боку, анкетування італійських пацієнтів (n=1486) з хворобою Паркінсона показало, що ті, хто приймав добавки з вітаміном D, з меншою ймовірністю хворіли на COVID-19. Результати іншого невеликого італійського дослідження (n=107) показали, що рівні вітаміну D у сироватці крові були нижче у пацієнтів з позитивним результатом ПЛР на SARS-CoV-2.
За даними великого дослідження, проведеного у США (n=4314), низький рівень вітаміну D також підвищував ризик позитивного результату тесту на COVID-19. Однак ці дані були опубліковані на сервері препринтів і не пройшли належного рецензування, так само як і багато інших наукових робіт під час пандемії, коли швидка публікація має першорядне значення. Є також дані досліджень, опублікованих у вигляді препринтів, в яких не вдалося встановити зв’язок між низьким рівнем вітаміну D і підвищеним ризиком інфікування COVID-19. Важливо відзначити, що немає даних інтервенційних випробувань, які показують, що додавання вітаміну D може запобігти COVID-19, хоча такі випробування ще тривають.
У той же час є відомості про те, що болюсне введення вітаміну D3 особам похилого віку чи ослабленим пацієнтам під час або безпосередньо перед захворюванням на COVID-19 асоціювалось з менш важким перебігом COVID-19 та кращою виживаністю [3].
Передозування: симптоми і наслідки
На думку лікарів-інфекціоністів, надмірне вживання вітамінів, зокрема, вітаміну D, при лікуванні коронавірусної інфекції, може спричинити гіперактивацію імунної системи, що значною мірою погіршує загальний стан пацієнта та прогноз.
Безконтрольне використання цього вітаміну як біологічно активної добавки може, на відміну від багатьох інших препаратів, призвести до серйозних негативних наслідків, включаючи летальний кінець. У разі передозування група водорозчинних вітамінів також є небезпечною, але це недоцільно порівнювати із накопиченням жиророзчинного вітаміну D, який вкрай повільно і важко виводиться з організму.
При самолікуванні, в результаті якого протягом тривалого часу добова доза вітаміну D перевищує допустимі норми, можливі скарги на:
- стомлюваність, слабкість, погіршення загального самопочуття, безсоння, психоз;
- сухість у роті, відчуття спраги, головний біль;
- втрату апетиту, зміну маси тіла і температури тіла;
- збільшення печінки, зміни в роботі травного тракту і видільної системи;
- біль в очеревині, м’язах і кістках;
- підвищення рівня артеріального тиску, прискорене серцебиття;
- погіршення зору тощо.
При застосуванні вітаміну D у «мегадозах» може розвинутися гіперкальціємія, що негативно відбивається на роботі серцевого м’яза, а також підвищує ризик розвитку ниркової недостатності. Загалом, передозування може спричинити тяжкий необоротний вплив на організм дорослого, тоді як дитина з перенасиченням вітаміну D може відставати у розвитку.
У пацієнтів з деякими захворюваннями, зокрема, з туберкульозом та саркоїдозом ектопічна активація вітаміну D може призвести до гіперкальціємії
Антидоту не існує, тому приймати вітамін D потрібно з урахуванням усіх ризиків і виключно за призначенням лікаря та під його наглядом.
Підготувала Олександра Демецька, канд. біол. наук
Література
- Biesalski Н. Vitamin D deficiency and co-morbidities in COVID-19 patients – а fatal relation ship? Nfs Journal. 2020 Aug; 20:10-21.
- Bergman P. The link between vitamin D and COVID-19: distinguishing facts from fiction. J. Intern. Med. 2020 Aug 5:10.1111/joim.13158.
- Annweiler С. et al. Vitamin D and survival in COVID-19 patients: A quasi-experimental study. J. Steroid Biochem. Mol. Biol. 2020 Nov;204: 105771.
“Фармацевт Практик” #12′ 2020
