Вітамін D, ти де?
Гіповітаміноз D діагностують майже в половини населення світу
Чому необхідний вітамін D?
Результати наукових досліджень довели важливий вплив вітаміну D не лише на формування кісткової тканини, але й низку інших ефектів холекальциферолу (форма вітаміну D, відома як вітамін D3). Так, дефіцит вітаміну D пов’язують з більш високим ризиком розвитку цукрового діабету, артеріальної гіпертензії, серцевої недостатності, захворювань периферичних артерій, гострого інфаркту міокарда, різних форм раку, автоімунних і запальних недуг, а також зі зниженням імунітету.
Усім відомо, що вітамін D утворюється, коли людина перебуває на сонці, також його можна отримати з продуктів харчування чи у вигляді спеціальних добавок. Однак він є біологічно інертним, тому для активації має пройти в організмі два процеси гідроксилювання. Перший – в печінці, де вітамін D перетворюється на гідроксивітамін D (кальцидіол). Другий – здебільшого в нирках, внаслідок чого синтезується фізіологічно активний 1,25-дигідроксивітамін D (кальцитріол).
Вітамін D сприяє абсорбції кальцію в кишечнику і підтримує необхідний рівень кальцію та фосфатів у крові, що й забезпечує мінералізацію кісткової тканини і запобігає гіпокальціємії, стоншенню і ламкості кісток. Він незамінний для росту кісток і кісткового ремоделювання. Окрім того, вітамін D регулює і підтримує імунну систему, нормальну масу тіла, знижує ризик розвитку розсіяного склерозу, зберігає функції мозку в літньому віці, знижує частоту і важкість нападів бронхіальної астми та ризик розвитку ревматоїдного артриту в жінок.
Чи можна отримати достатню кількість вітаміну D з продуктів харчування – питання доволі складне. Збіднений на цю речовину раціон особливо пов’язаний з популярними і модними дієтами, вегетаріанством і веганством, алергією на молочний білок і непереносимістю лактози.
Одні люди можуть підтримувати адекватний рівень вітаміну D в організмі лише за рахунок повноцінного харчування і достатнього перебування на сонці, іншим необхідно приймати спеціальні вітамінні засоби, щоб задовольняти добову потребу у вітаміні D.
Дефіцит вітаміну D: рахіт і не тільки
Нестачу вітаміну D в організмі можна визначити за різними клінічними ознаками. До прикладу, у дітей раннього віку еко- чи ендогенний дефіцит вітаміну D проявляється розвитком рахіту. Для немовлят на грудному вигодовуванні єдиним джерелом вітаміну D є материнське молоко. Проте вміст холекальциферолу в ньому – від 15 до 100 МЕ/л, чого явно бракує для задоволення повної потреби дитини. Тому в країнах Європи і Північної Америки активно вітамінізують продукти харчування для вагітних жінок, що й зумовлює істотне зниження частоти розвитку рахіту у дітей.
Щодо підлітків, то у них дефіцит вітаміну D погіршує стан кісток в цілому. Порушення накопичення пікової кісткової маси у дитинстві є чинником ризику розвитку остеопорозу в дорослішому віці.
За дефіциту вітаміну D підвищується ризик виникнення автоімунних захворювань. Відомо, що достатнє перебування на сонці у дитячому і підлітковому віці знижує загрозу розвитку розсіяного склерозу.
Також за даними наукових досліджень було доведено роль вітаміну D у зниженні ризику розвитку психічних порушень, шизофренії і афективних розладів. Так, результати дослідження за участю 197 студенток з ОАЕ довели, що достатній рівень вітаміну D у крові сприяє зміцненню психічного здоров’я і запобігає виникненню депресії. Дані іншого дослідження продемонстрували, що більш високі концентрації 25(OH)D3 знижують частоту депресивних симптомів у підлітків.
Виявити нестачу вітаміну D, беручи до уваги тільки зовнішні ознаки, достатньо складно. Для цього необхідно провести лабораторний аналіз крові для визначення його рівня. Про дефіцит вітаміну свідчитиме показник нижче 30 нг/мл, рівень 10 нг/мл сигналізує про критичну нестачу цього вітаміну. Оптимальна концентрація вітаміну D у крові становить 40–70 нг/мл.
А хто у групі ризику?
- – Діти віком до 5 років, жінки у період вагітності та годування груддю
- – Люди старше 65 років, оскільки в клітинах їхньої шкіри міститься менше рецепторів, які перетворюють сонячне світло на вітамін D
- – Люди з надмірною масою тіла (індекс маси тіла більше 34)
- – Мешканці країн, де переважає похмура погода і мало сонячних днів упродовж року
Окрім того, дефіцит вітаміну D ускладнює перебіг деяких хронічних захворювань, таких як мігрень, остеопороз, артеріальна гіпертензія, серцеві та онкологічні недуги, аутизм, хвороба Альцгеймера, деменція, депресія, цукровий діабет 1-го і 2-го типу, екзема, псоріаз, запальні захворювання кишечнику, безсоння, макулярна дегенерація ока, розсіяний склероз, хвороба Крона, ожиріння, ревматоїдний артрит, судоми, пародонтози, геморагічна септицемія, туберкульоз.
У пошуках вітаміну D
Природним джерелом вітаміну D є ультрафіолетове сонячне проміння. Рекомендовано щонайменше двічі на тиждень проводити на сонці по 10–15 хв без захисного крему з SPF так, щоби промені потрапили на обличчя, руки, ноги і спину. Однак важливо не обпектися, особливо це стосується людей зі світлою шкірою. Максимальний термін перебування під відкритим сонцем становить 15 хв. Час – до 11.00 і після 15.00. Також не завадить брати до уваги УФ-індекс кожного конкретного дня.
Харчові добавки (вітамін D3) рекомендовано вживати від жовтня до квітня – період, коли сонячних днів дуже мало і сонячне світло не здатне стимулювати синтез вітаміну D в організмі. Скажімо, у 2016 р. чиновники системи охорони здоров’я Великої Британії заявили, що всім британцям варто щодня приймати вітамін D у таблетках, оскільки не всі люди можуть отримати вітамін у денній дозі 10 мкг, як рекомендують експерти, з продуктів харчування чи перебуваючи на сонці. Проте у кожному разі перш ніж купувати аптечні вітаміни, варто порадитися зі своїм лікарем.
Також джерелом вітаміну D є продукти харчування, зокрема лосось, тунець, сардини, скумбрія, риб’ячий жир, молочні продукти, сир, яйця, гриби. Втім, для отримання мінімально необхідної дози на день треба спожити 250 г лосося, 40 яєць і 10 горнят молока.
