Впроваджуються нові підходи до фармнагляду
На нещодавній прес-конференції „Безпека пацієнтів та План дій Ради Європи для України на 2011-2014 роки” обговорювали принципи створення та впровадження Національного плану з безпеки пацієнтів. Цим документом передбачено використання моніторингу медичної шкоди та нових підходів до фармнагляду.
Необхідність створення Національного плану дій з безпеки пацієнтів визначено Планом дій Ради Європи для України на 2011-2014 рр. Його розробляє робоча група МОЗ України спільно з експертами Ради Європи з метою покращення здоров’я громадян, створення безпечних умов надання медичної допомоги, запобігання медичним помилкам. Відповідно до нього планується впроваджувати нові принципи управління безпекою пацієнтів та попередження інцидентів у сфері охорони здоров’я.
У рамках програм, передбачених Національним планом дій з безпеки пацієнтів, впроваджується також й нова система забезпечення фармацевтичної безпеки. Віктор Сердюк, президент Всеукраїнської ради захисту прав та безпеки пацієнтів відзначив, що досі про побічні ефекти лікарських засобів повідомляли винятково лікарі. На жаль, система працювала не достатньо ефективно, бо тільки 7% медиків надавали таку інформацію. За словами В. Сердюка, інновації у цій сфері прості та ефективні.
– До нової системи входять три важливі суб’єкти: пацієнти, лікарі та фармацевти, – розповів він. – Тепер усі їхні звернення щодо побічних ефектів препаратів будуть приймати згідно чіткої схеми. Також у МОЗ буде відкрита гаряча лінія, куди можна буде скаржитися.
Створення Національного плану дій з безпеки пацієнтів відбувалося з урахуванням одного з найбільш актуальних соціальних питань –забезпечення населення якісними та доступними медикаментами. Перший крок до вирішення проблеми вже зроблено: створено програму „Безпечна аптека”. Вона передбачає відповідальність фармацевтичних співробітників та аптек за якість препаратів, які надають населенню. Поки вона діє у одній пілотній області – Чернігівській. Там вже створено мережу комунальних аптек, де продають винятково ті ліки, фармакоекономічна ефективність і безпечність яких доведена. У випадку, якщо людина постраждає від прийому препарату, то отримає компенсацію – до 50 тис грн. Виплати здійснюватиме певна страхова компанія. Та, як зауважив В. Сердюк, компенсація передбачена у тих випадках, коли буде доведено погану якість ліків.
– На жаль, найбільше скарг ми отримуємо через те, що лікарі неправильно призначають препарати, – наголосив він. – А потім ліки не допомагають хворим. Із 10,6 млрд. грн. , які витрачаються на рецептурні препарати, як мінімум третина – на непотрібні. Але тепер ми будемо усі скарги спільно з експертним центром аналізувати і виявляти ті препарати, які дійсно мали побічні ефекти чи були неякісними. На щастя, таких ліків на ринку України не більше 3%.
Про політику МОЗ в рамках впровадження Національного плану дій з безпеки пацієнтів розповіла Ольга Худошина, керівник управління з контролю якості медичної допомоги. За її словами, міністерство планує обмінюватися досвідом з іноземними експертами і на основі цього вдосконалювати існуючу вітчизняну нормативну базу. Особливий акцент при цьому робитиметься на питаннях безпеки пацієнтів.
– На сьогодні вже переглядається ряд документів з метою посилення якості надання медичної допомоги, – повідомила вона. – Також будуть переглядатися ліцензійні умови, порядок контролю з боку відповідних органів, проведення акредитації закладів охорони здоров’я, атестація лікарів тощо. Буде створено моніторинговий комітету з безпеки медицини.
Упровадження Національного плану дій з безпеки пацієнтів – це одна з статутних та добровільних обов’язків Україною як держави-члена РЄ. Тому є надія, що найближчим часом ми матимемо чітку державну політику щодо гарантування безпеки пацієнтів. Поки залишається слідкувати за результатами перших кроків у цій сфері.
