НаукаСтатті

Виріб №: 2: історія завдовжки три століття

Слово condum вперше згадується в поемі 1706 р.

Однозначно краще, ніж окремі ліжка

Єдиної версії походження терміну «кондом» (презерватив) досі не існує. В народі це пристосування для безпечного сексу колись називали «чоловічими піхвами», «рукавичками», «обладунками», «англійським костюмом вершника», «французьким листом».

Свого часу на тему презервативів висловлювалися Казанова, Маркіз де Сад і Джейн Остін. Остання, до речі, як найкращий спосіб контрацепції радила окремі ліжка, а Фрейд, хоча й не був у захваті, але вважав презервативи варіантом бажанішим, аніж перерваний статевий акт. Католицька церква визнала презервативи тільки у 2010 р. і лише з огляду на запобігання серйозним недугам, наприклад ВІЛ та СНІД.

Вперше використання презерватива описано 1564 р. в роботах італійського анатома Габріеле Фаллопіо (відомого нам за терміном «фаллопієві труби»). У XVI‒XVII ст. «долю» condum не назвеш безхмарною. Спочатку їх використовували лише для захисту від захворювань, які передаються під час статевого акту, зокрема сифілісу, епідемія якого накрила Європу. У XVII ст., після відкриття сперматозоїдів, церква виступила проти використання бар’єрів для їх вільного руху. Відтак, на початку XVIII ст. навіть у медичних колах презервативи розцінювали як пристосування для донжуанів, проституток і богохульників.

Проте у середовищі середнього і вищого класу вони зажили популярності. А представники нижчих верств населення отримали доступ до презервативів у XIX ст., після того як у 1839 р. Гудієр винайшов спосіб вулканізації гуми.

У Японії і Китаї презервативи використовували і до XV ст. В Японії їх виготовляли з панцира черепахи, потім з тоненької шкіри, у Китаї — з просякнутого олією паперу або кишечнику ягняти.

Зазвичай тоді всі вироби були одного розміру і перед застосуванням їх належало намочити. Або виготовити самому за «простим» домашнім рецептом.

Жіночі презервативи з’явилися значно пізніше, на початку ХХ ст., коли прихильниця позитивної євгеніки Марі Стоп у 1923 р. розпочала боротьбу за доступну контрацепцію. Жіночий презерватив виробляли з товстої гуми зі сталевим обідком, його можна було мити і використовувати повторно. Сучасний жіночий презерватив з’явився у продажу 1993 р., але через складність у застосуванні і сторонні звуки популярністю він не користувався. Деякі дотепники навіть порівнювали новий медичний виріб для жінок з картиною «Крик» Едварда Мунка.

Втім, ще через 5 років компанія-виробник Wisconsin Pharmacal отримала петицію із Зімбабве, підписану 30 тис. жінок, з проханням зробити багаторазовий жіночий презерватив доступним у їхній країні.

У СРСР сексу не було. Але презервативи продавали

Попри відомий мем «А у нас сексу немає», в Союзі засоби контрацепції все ж виробляли. Промисловий випуск презервативів розпочався в 50-ті роки ХХ ст. під кодовою назвою «виріб № 2». Чому так? Жартують, що тоді виробом № 1 в країні вважався протигаз. Окрім того, правдивими виглядають версії про те, що цифрою 2 ознакували щільність матеріалу гумового виробу або його найбільш ходовий середній розмір — 18 см завдовжки і 5,4 см завширшки.

Достатньо довго «гумовий виріб № 2» в СРСР виробляло тільки одне підприємство — «Буковський завод гумових виробів», де, до речі, виготовляли й протигази також.

Раціональна контрацепція + захист від ІПСШ

— Контрацепція — важливий напрямок планування сім’ї, — зазначає Катерина Дорикевич, канд. фарм. наук, доцент кафедри організації та економіки фармації Львівського національного медичного університету ім. Данила Галицького. — І попередження небажаної вагітності є такою самою необхідною складовою цього процесу, як і сприяння настанню бажаної вагітності шляхом лікування безпліддя.

На сьогодні використовують такі методи запобігання вагітності: природні методи планування сім’ї, бар’єрний, сперміцидний, внутрішньоматковий, гормональний та хірургічний (стерилізація). Чотири із п’яти вказаних методів контрацепції (бар’єрний, сперміцидний, внутрішньоматковий, гормональний) є оборотними і реалізуються за допомогою використання лікарських засобів та виробів медичного призначення. А отже, тут важливою є роль провізора.

Термін «раціональна контрацепція», який обґрунтувала Катерина Дорикевич, означає правильне і своєчасне застосування оптимального контрацептиву (найменш вартісного засобу з відповідною ефективністю та безпекою) з повною та достовірною інформацією щодо його використання. Основними вимогами до контрацептивів, особливо до тих, які застосовують підлітки і молодь, є висока ефективність і безпека, оборотність дії (швидке відновлення здатності до зачаття після припинення застосування контрацептиву), захист від інфекцій, які передаються статевим шляхом (ІПСШ). Також важливе значення має фізична та економічна доступність контрацептивів.

Відповідно до Медичних критеріїв прийнятності використання методів контрацепції ВООЗ підлітковий вік як такий не є підставою для відмови від будь-якого з методів запобігання вагітності. Однак перед призначенням контрацептиву молоді особи потребують ґрунтовної консультації лікаря та медичного огляду

Класифікація засобів контрацепції для підлітків:

• – бажані (презервативи, гормональні контра­цептиви);
• – застосовувані (сперміциди);
• – менш популярні (методи природного планування сім’ї);
• – такі, що використовують у крайніх випадках (невідкладна контрацепція).

У кожному випадку у разі необхідності запобігти вагітності у юному віці можна рекомендувати засоби, що відпускаються без рецепта лікаря, — бар’єрні контрацептиви: презервативи, діафрагми, шийкові ковпачки, а також сперміцидні засоби. Найпоширенішими у використанні є презервативи і сперміциди.

Презервативи вважаються найкращим засобом контрацепції для молоді з огляду на позитивні аспекти їхнього використання:

• – захист від ІПСШ, у тому числі ВІЛ/СНІДу (постійне застосування презервативів при гетеросексуальних контактах знижує ймовірність інфікування ВІЛ на 80% [Weller S., Davis K., Cochrane Database Syst Rev, 2002]);
• – доведено, що стерилізація чоловіка або жінки та протизаплідні засоби для місцевого застосування (вагінальні свічки, діафрагма та ін.) зменшують вірогідність незапланованої вагітності, однак порівняно з презервативом захищають від ІПСШ значно менше. Якщо жінка має кілька статевих партнерів та застосовує внутрішньоматкову спіраль, ймовірність зараження ІПСШ зростає;
• – відсутність побічних ефектів (окрім випадків підвищеної чутливості до латексу);
• – простота використання (основною причиною неповної ефективності презервативів є неправильне їх застосування: в 43% випадків їх використовують неправильно [Crosby R.A., Sanders S.A., Yarber W.L., Graham C.A., Dodge B., 2002]);
• – низька вартість (8,50–13,50 грн за 1 шт.).

Презервативи, що допускаються до продажу на території України, відповідають державним стандартам якості. Зазвичай провідні виробники також дотримуються міжнародних стандартів: ISO (Міжнародна організація стандартів), WHO (Всесвітня організація охорони здоров’я), стандарт Європейського Союзу (CEN).

Виробники світових брендів презервативів гарантують якість, яка забезпечується використанням сучасного високотехнологічного обладнання та багаторазовим ретельним електронним контролем на всіх етапах виробництва. На упакованнях завжди зазначено термін придатності, вказано номер партії та відповідний стандарт якості, а також додано інструкцію з використання.

За умови правильного застосування та зберігання презервативи високої якості є міцними та надійними. Чоловікам і жінкам, які мають алергію на латекс, рекомендовано використовувати поліуретанові або депротеїнізовані вироби.

Результати досліджень доводять, що надійність презервативів залежить передусім від користувачів, їхньої вправності та  досвідченості. Попри появу багатьох інших ефективних методів контрацепції, презервативи і сьогодні вважаються ефективним бар’єром від проникнення в організм бактерій, вірусів і сперми.

Найцікавіше — попереду

У ХХІ ст. і чоловічий і жіночий презервативи переживають справжню революцію. Конкуренція на ринку стимулює виробників та інших зацікавлених осіб до пошуку нових рішень і стратегій. Скажімо, першу премію у конкурсі TeenTech Awards отримали Деніел Алі,  Муаз Наваз і Чираг Шах, троє підлітків з Великобританії, за розробку презервативів, які змінюють колір, якщо у людини є ІПСШ. На контрацептив, який вони назвали S.T.EYE, нанесені антитіла, здатні взаємодіяти з антигенами інфекцій, внаслідок чого і змінюється забарвлення «виробу № 2». У разі наявності хламідій він стане зеленим, герпесу — жовтим, сифілісу — синім, вірусу папіломи людини — фіолетовим.

А тим часом фонд Білла і Мелінди Гейтс, де теж втомилися від старого вигляду презервативів, виділив по 100 тис. доларів кожному з 11 дизайнерів, аби ті вигадали щось новеньке. Чекаємо.

Лариса Дедишина