Ягоди годжі: «пустушка» чи «панацея»?
Ще відносно недавно дерев’янисті чагарники «дереза берберів» та «дереза китайська», більш відомі як «годжі», були майже невідомі для пересічних громадян. Однак вже на початку ХХІ ст. «ягоди годжі» були розрекламовані як рослина, яка має потужні цілющі властивості, що здатні впоратися з будь-якою хворобою через значну кількість мікроелементів та вітамінів. Культуру почали претензійно називати «червоним алмазом», «райською ягодою» та «ягодою довголіття», але незабаром з’явилася інформація про те, що користь ягід годжі є, м’яко кажучи, перебільшеною, тобто звичайним маркетинговим ходом. Отже, за допомогою наукових публікацій, представлених у базах даних Pub Med і Medline, спробуємо розібратися, що таке — ці загадкові «годжі»
Ботанічний нарис
Дереза звичайна, або дереза берберів (лат. Lycium bárbarum) — вид дерев’янистих рослин роду дереза (Lycium) родини пасльонових (Solanaceae).
У Китаї ця рослина відома під назвою «нінся гоуці», але іноді зустрічається та сама назва «годжі» — вітчизняна транслітерація англійського «goji», що, своєю чергою, є наближеною транскрипцією вимови назви рослини на деяких китайських діалектах і позначає ягоди дерези звичайної (Lycium barbarum) та дерези китайської (Lycium chinense).
У народі її часто називають «вовчою ягодою», проте ця назва є збірною та нерідко відноситься до різних видів рослин, далеко не всі з яких мають токсичні властивості. Дереза звичайна та дереза китайська не є отруйними.
L.barbarum переважно зустрічається на території Східної Азії, традиційно її вирощують у Китаї, Кореї та Японії [1]. На даний час рослину культивують майже всюди, у тому числі в Україні.
Висота дерези звичайної може сягати до 3,5 м, при цьому крона у поперечнику становитиме близько 6 м. На поверхні жовтуватих повислих гілок є безліч тоненьких шпильок. Листя рослини є зовні привабливим — невеличкі за розміром листові пластини еліптичної форми зверху «пофарбовані» у звичайний зелений колір, а знизу — у блідо-сизий. Але справжньою прикрасою є дзвоникоподібні квітки пурпурових, рожево-фіолетових або фіолетово-коричневих відтінків, що мають м’який приємний аромат.
Як вирощують ягоди годжі? Розмножити дерезу звичайну можна насіннєвим і вегетативним способом, в останньому випадку використовують напівздерев’янілі живці довжиною близько 10 см. Плодоносити такий чагарник починає з третього року зростання, проте в деяких випадках це може відбутися раніше. Плід рослини представлений невеликою ягодою веретеноподібної або довгастої форми довжиною від 6 до 20 мм та діаметром від 3 до 10 мм, що має помаранчеве, червоно-коралове або багряне забарвлення. М’якоть м’ясиста, солодка з гірким присмаком.
Як споживають ягоди годжі? Як у сирому вигляді, так і у формі чистого соку або домішок до чаю чи вина. Саме з ягід найчастіше виготовляють настоянки, порошки та таблетки.
За часів династії Тан
Відповідно до записів, що відносяться до часів династії Тан, годжі використовують у традиційній китайській медицині понад 2000 років. Зокрема, L. barbarum застосовують при лікуванні широкого кола захворювань, включаючи погіршення зору, біль у животі, безпліддя, сухий кашель, перевтому, запаморочення та головний біль. До того ж рослина вже досить давно відома у східній медицині як потужний антиейджинговий (проти старіння) засіб.
У теперішній час L. barbarum є частиною Фармакопеї Китайської Народної Республіки, оскільки належить не тільки до найбільш широко використовуваних, але й до найбільш вивчених лікарських рослин.
Разом із тим вчені (першою чергою представники країн, де рослину традиційно використовують як лікарську), не зупиняють наукових досліджень з метою всебічного вивчення терапевтичного потенціалу годжі за допомогою сучасних технологій [2].
Корисні компоненти
Листя, плоди та кора кореня L. barbarum містять значну кількість полісахаридів, каротиноїдів (зеаксантин і β-каротин), флавоноїдів, алкалоїдів, амідів, пептидів, антрахінонів, кумаринів, лігнаноїдів, терпеноїдів, стеролів та стероїдів, органічних кислот, антоціанів, ефірних масел, гліколіпідів, а також рибафлафіну та тіаміну [1].
Зазначимо, що на початку сучасного «промоушену» користі ягід годжі активно наголошувалося на тому, що вони вкрай багаті на вітамін С, але у подальшому його наявність було практично заперечено. Це певною мірою відповідає дійсності, але слід брати до уваги той факт, що ягоди L. barbarum містять значну кількість 2-O-β-D-глюкопіраноз-L-аскорбінової кислоти (AA-2βG), яка була охарактеризована як стабільний аналог вітаміну C із біологічною активністю, порівняною із ним.
Встановлено, що похідні аскорбінової кислоти виступають у якості біологічно ефективних антиоксидантів, які здатні до поглинання вільних радикалів. Ягоди годжі також є природним рослинним постачальником AA-2βG, який може слугувати стабільним замінником вітаміну С [1].
Ефекти полісахаридів
Завдяки зазначеним речовинам L. barbarum має широкий спектр фармакологічних властивостей, при цьому вважають, що головна роль належить саме полісахаридам, які наявні у високих концентраціях. Полісахаридний компонент годжі має антиоксидантні та протизапальні властивості. Крім того, полісахариди рослини виявляють антиапоптичний ефект, оскільки можуть пригнічувати апоптоз клітин (регульований процес програмованої клітинної загибелі) і протистояти пошкодженню ДНК. Зокрема, на моделі старіння було досліджено вплив полісахаридів дерези берберів на тривалість життя дрозофіли. Виявилося, що полісахариди сприяють значному подовженню тривалості життя комахи [1].
Читайте також: Зачем пахнут растения?
Накопичено дані щодо ефектів впливу полісахаридного компонента рослини на захворювання сітківки, включаючи глаукому, ішемію/реперфузію, вікову дегенерацію жовтої плями, пігментний ретиніт та діабетичну ретинопатію [3]. Також нещодавно італійські вчені дослідили позитивний вплив полісахаридів на пошкодження яєчок внаслідок отруєння кадмієм [4].
Нейропротекторна дія
Відомо, що полісахариди L. barbarum зумовлюють так звані антиексайтотоксичні ефекти, тобто здатні протистояти патологічним процесам, що призводять до пошкодження та загибелі нервових клітин під впливом нейромедіаторів [3].
Вчені з Гонконгу ще понад 10 років тому виявили нейропротекторні ефекти щодо протидії втратам нейронів при деяких нейродегенеративних захворюваннях. Було встановлено, що полісахариди, екстраговані з L. barbarum, можуть захистити нейрони від токсичності бета-амілоїдного пептиду в культурах нейрональних клітин [2].
Читайте також: Лекарственные растения: что мы знаем об их названиях?
Результати нещодавно проведених досліджень також підтвердили потужну нейропротекторну дію L. barbarum при таких поширених неврологічних патологіях, як розлади сітківки, інсульт, хвороби Альцгеймера та Паркінсона, а також при травматичному ушкодженні спинного мозку. Своєю чергою, отримані результати всебічно зіставляють з ефектами, що спричиняють сучасні препарати, які використовують у терапії зазначених захворювань.
У цілому, полісахариди та інші біологічні речовини L. barbarum є багатообіцяючим нейропротектором з мінімальними побічними ефектами та потужним впливом на такі ключові патологічні події, як окислювальний стрес, запалення та апоптоз [5].
Вплив на кардіометаболічний ризик
Певний інтерес представляло дослідження впливу L. barbarum на кардіометаболічний ризик, тобто чинники, що призводять до розвитку як кардіоваскулярних захворювань, так і цукрового діабету 2-го типу. Зазначимо, що метааналіз рандомізованих контрольованих досліджень впливу препаратів L. barbarum на кардіометаболічні чинники ризику продемонстрував суперечливі результати.
За даними об’єднаної оцінки, використання L. barbarum значно знижувало рівень глюкози натще, концентрацію загального холестерину і тригліцеридів, натомість сумарні оцінки не досягли статистичної значущості. Ніякої користі не було виявлено щодо зменшення маси тіла та зниження рівня артеріального тиску. У той же час отримано певні докази того, що додатковий прийом L. barbarum може мати сприятливий вплив на контроль рівня глюкози [6].
До проблеми схуднення
Останнім часом добавки годжі рекламують як ефективний засіб для схуднення. Як було зазначено вище, L. barbarum достовірно не впливає на масу тіла. Натомість, у дослідах на лабораторних тваринах отримано деякі відповідні дані для дерези китайської (Lycium chinense). Встановлено, що споживання порошку з листя L. chinense у огрядних щурів супроводжувалося зменшенням маси тіла, зниженням рівня тригліцеридів у сироватці крові та холестерину ліпопротеїнів низької щільності, а також спричиняло антиоксидантний ефект [7]. В іншому дослідженні на тваринах (самки миші) було виявлено позитивний вплив водного екстракту L. chinense на ожиріння у постменопаузальний період [8].
У той же час, незважаючи на наявні результати, подальші дослідження фармакокінетики та фармакодинаміки екстрактів L. chinense та L. barbarum, їхніх терапевтичних можливостей та профілю безпеки мають зміцнити позиції у сучасній доказовій медицині та сприяти оптимальному використанню у клінічній практиці.
Підготувала Олександра Демецька, канд. біол. наук
Список літератури знаходиться в редакції
“Фармацевт Практик” #11′ 2019
