Права та обов’язки медичних працівників: як не перетнути межу

3. Щодо обмеження в отриманні зразків лікарських засобів, виробів медичного призначення

Відповідно до нововведеної статті 78¹ Основ законодавства України про охорону здоров’я з 1 серпня поточного року медичні працівники під час здійснення ними професійної діяльності також не мають права одержувати від суб’єктів господарювання, які здійснюють виробництво та/або реалізацію лікарських засобів, виробів медичного призначення, їхніх представників зразки лікарських засобів, виробів медичного призначення для використання у професійній діяльності. Виняток із наведеного обмеження становлять лише випадки, пов’язані з проведенням відповідно до договорів клінічних досліджень лікарських засобів або клінічних випробувань виробів медичного призначення.

З огляду на це, медичні працівники під час здійснення ними професійної діяльності можуть отримувати зразки лікарських засобів, виробів медичного призначення для:

• використання в особистих цілях;
• проведення клінічних досліджень (у тому числі неінтервенційних) на підставі та відповідно до умов укладених договорів про такі дослідження.

Крім того, не підпадає під зазначену вище заборону участь медичних працівників у так званих карткових програмах із розповсюдження зразків лікарських засобів, виробів медичного призначення за символічною ціною, якщо такі медичні працівники власноруч не отримують зразки, а розповсюджувані ними картки не містять реклами лікарських засобів.

4. Щодо обмеження у рекламуванні лікарських засобів, виробів медичного призначення

Відповідно до законодавчої новели, із 1 серпня поточного року медичні працівники під час здійснення ними професійної діяльності також не мають права рекламувати лікарські засоби, вироби медичного призначення, у тому числі:

• виписувати лікарські засоби на бланках, що містять інформацію рекламного характеру;
• зазначати виробників лікарських засобів (торговельних марок).

При цьому, відповідно до визначення, наведеного в Законі України «Про рекламу», рекламою вважається інформація про особу чи товар, розповсюджена в будь-якій формі та в будь-який спосіб і призначена сформувати або підтримати обізнаність споживачів реклами та їхній інтерес щодо таких товарів чи особи. Споживачами реклами вва-жається невизначене коло осіб, на яких спрямовується реклама.

З огляду на наведені визначення, не може вважатися рекламою інформація про лікарський засіб, спрямована на конкретну особу (індивідуалізована інформація) та призначена забезпечити надання медичної допомоги. Таким чином, медичним працівникам під час здійснення ними професійної діяльності не заборонено надавати інформацію про лікарський засіб (вказувати його торговельну або міжнародну непатентовану назву без зазначення виробника) під час індивідуального візиту пацієнта з метою надання медичної допомоги.

Проте використання під час здій-снення професійної діяльності доступної для загального ознайомлення, огляду брендованої сувенірної продукції (халатів, ручок, календарів, плакатів тощо), що містить інформацію про лікарські засоби (наприклад назву), має певні ризики, оскільки може бути віднесеним до рекламування таких засобів.

При цьому, з огляду на відсутність заборони рекламувати виробників лікарських засобів, медичні працівники під час здійснення ними професійної діяльності можуть вільно використовувати брендовану сувенірну продукцію, що містить інформацію про виробника лікарського засобу (наприклад назву, заре-єстровану торгову марку). Саме по собі використання предмета, на який нанесено словесне позначення (наприклад назву вироб-ника лікарського засобу), у повсякденній діяльності не є «зазначенням» відповідного виробника.

Незважаючи на те, що виписування лікарських засобів на бланках має суто індивідуальний характер і здійснюється з метою надання медичної допомоги (не для рекламування), відповідна дія повин-на розглядатися як прямо заборонена законом. При цьому через відсутность законодавчо визначеного загального поняття «бланк» як документ, що містить інформацію рекламного харак-теру, може розглядатися будь-який паперовий, електронний носій, що має графи для вписування інформації власноруч або машино-писом й одночасно містить інформацію про будь-який товар або особу (наприклад інформацію про видавництво) із метою сформувати або підтримати обізнаність отримувача бланку та його ін-терес щодо таких товарів чи особи. Різниця між бланками, які містять інформацію рекламного характеру й можуть використовуватися медичним спеціалістом, і такими, що не можуть, полягає в призначенні останніх. Тобто бланки, які не призначені для виписування ліків і містять інформацію щодо лікарського засобу, його виробника, хвороби тощо, можуть використовуватися лікарями як індивідуальна інформація для пацієнта.

З огляду на наведені визначення, не може вважатися рекламою інформація про лікарський засіб, спрямована на конкретну особу (індивідуалізована інформація) та призначена забезпечити надання медичної допомоги

5. Щодо відповідальності за порушення обмежень у здійсненні професійної діяльності медичних працівників

Одночасно з допов-ненням Основ законодавства України про охорону здоров’я статтею 78¹ відповідних змін зазнав і Кодекс України про адміністративні правопорушення.

Згідно з нововведеною до Кодексу України про адміністративні правопорушення статтею 44², порушення обмежень, встановлених для медичних і фармацевтичних працівників під час здійснення ними професійної діяльності, тягне за собою накладення штрафу в розмірі 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (5100,00 грн). Ті самі дії, вчинені повторно протягом року після накладення адміністративного стягнення за попередньо вчинене аналогічне порушення, тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 1200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (20 400,00 грн).

Андрій Горбатенко, адвокат, радник ЮК «Правовий Альянс®»

Лідія Санжаровська-Гурлач, юрист ЮК «Правовий Альянс®»

Закінчення. Початок див. «Фармацевт Практик®», № 10, 2012

«Фармацевт Практик» #11′ 2012